Під час дружньої бесіди пан Лаурі Хуссар підкреслив, що Естонія всіляко підтримує Україну й надалі надаватиме військову допомогу в боротьбі з російською агресією, а також повідомив, що Рійґікоґу затвердив бюджет на наступний рік, у якому передбачено приблизно 100 мільйонів євро на підтримку України.

«Ми робитимемо все для того, щоб і наші союзники та партнери також збільшили підтримку України. Крім того, ми підтримуємо посилення спрямованих проти росії санкцій», — сказав пан Лаурі Хуссар. Він також запевнив українських парламентаріїв у непохитності підтримки України на її шляху до вступу в ЄС та НАТО.

Українські парламентарії висловили слова подяки естонському народу, естонським парламентаріям та Уряду Естонії за всебічну і постійну підтримку України від початку збройної агресії рф.

Естонія займає лідерські позиції та демонструє іншим країнам приклад підтримки прагнень України до членства в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі.

Крім того, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна подякувала естонським парламентаріям і лідерам Естонії за озвучене на Конференції з питань клімату СОР29 виділення мільйона євро на кліматичні проєкти для України.

«Це є справді дуже важливим, на СОР29 нами було зазначено, що ми йдемо спільним шляхом зі всім цивілізованим світом задля зниження вуглецевої залежності та досягнення кліматичної нейтральності, але внаслідок війни в атмосферу потрапило більш як 200 мільйонів тонн вуглекислого газу. Ми не зупиняємось, опрацьовуємо і ухвалюємо відповідні законопроєкти, в жовтні прийнято закон про основні засади кліматичної політики. І така фінансова допомога в складних умовах дасть нам змогу реалізовувати практичні проєкти щодо клімату» — додала Олена Криворучкіна.

І наголосила на масштабних екологічних збитках, які завдає військова російська агресія не лише Україні, а й всьому європейському континенту. А також закликала до об’єднання зусиль у формуванні доказової бази для подальших міжнародних інстанцій для відшкодування збитків довкіллю, завданих рф.

Голова екологічного Комітету Рійґікоґу Ігор Таро під час зустрічі заявив про готовність до співпраці з Україною з довкіллевих питань.

«У результаті російської агресії гинуть люди, знищуються будівлі, а природі завдається непомірна шкода, яку має бути відшкодовано. Агресор повинен понести відповідальність за скоєні ним злочини. Естонія готова поділитися своїм досвідом щодо оцінки збитків, завданих довкіллю радянським окупаційним режимом. Також ми готові поділитися досвідом щодо переймання нами як членом ЄС екологічного законодавства», — зазначив пан Ігор Таро.

Олена Криворучкіна наголосила на трьох ключових напрямах подальшої співпраці:

1) імплементація європейських принципів в українське екологічне законодавство;

2) створення і подальша робота над методиками оцінювання екологічних збитків;

3) напрями відновлення України за «зеленими» принципами.

Особливу увагу Олена Криворучкіна приділила питанню євроінтеграційного законопроєкту про державний екологічний контроль, адже в Естонії функціонує ефективна система екологічного контролю у вигляді Екологічної ради, що має високі повноваження та дієві засоби, і не лише забезпечує реалізацію принципу «забруднювач платить», а й виконує сервісні послуги задля підтримки підприємств у напрямі їх екологічної відповідальності.

Народний депутат України — член Комітету Олександр Матусевич зазначив, що Україні потрібно адаптуватися до європейського законодавства у сфері захисту довкілля, визначивши, що одним з пріоритетних законопроєктів, які потрібно ухвалити відповідно до взятих зобов’язань, є законопроєкт про території Смарагдової мережі № 4461 та щодо територій Natura 2000 — тих природоохоронних територій ЄС, визначених з метою захисту як території особливого природоохоронного інтересу (Areas of Special Conservation Interest — ASCI). Також Олександр Матусевич просив поділитися досвідом прийняття зазначеного законопроєкту в Естонській Республіці задля того, щоб уникнути різних непорозумінь та виконання цього закону в подальшому. Також у процесі зустрічі було зазначено про прийняті Україною закони, зокрема щодо самосійних лісів, а також щодо перебування на розгляді в Комітеті та підготовки до другого читання євроінтеграційного законопроєкту про лісові репродуктивні ресурси, чим було акцентовано послідовне прагнення українських парламентаріїв до адаптації українського довкіллевого законодавства до законодавства ЄС швидкими темпами.

Представники делегації Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування висловили зацікавленість у досвіді екологічного Комітету Рійґікоґу в частині імплементації норм законодавства ЄС у сфері охорони довкілля та цивільного захисту населення. Також обговорювалися питання управління відходами, збереження лісів, створення національних природних парків і раціонального управління природними ресурсами.

Між естонськими та українськими парламентаріями окреслені чіткі конкретні кроки подальшої співпраці за трьома визначеними напрямами — імплементація принципів європейського законодавства в українське довкіллеве законодавство, удосконалення методики відшкодування збитків та розробку напрямів «зеленого» відновлення України.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування висловлює подяку за підтримку в організації офіційного візиту Комітету до Естонської Республіки Посольству України в Естонській Республіці в особі Надзвичайного і Повноважного Посла України в Естонській Республіці Максима Кононенка, а також особисто першому секретарю з питань економічного співробітництва Максиму Кувикліну та першому секретарю з консульських питань Андрію Гусаку.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.