До розгляду було подано понад 40 пропозицій від громад, з яких відібрали 9 елементів. Частина з них потребує доопрацювання, частину комісія рекомендувала для об’єднання традиції між громадами.
Отож, до обласного списку увійшли:
- «Етнокультурний центр Рівненського ПДМ як краща практика збереження НКС Рівненського Полісся»;
- «Весільний обряд «Читання корони»;
- «Традиція приготування мацика на Рівненському Поліссі»;
- «Традиція виготовлення та гри на бекачі» від Вараської громади;
- «Традиція виготовлення тканих доріжок» з Рокитнівської ТГ;
- «Традиція виготовлення воскової свічки методом «вмочування» з Немовицької ТГ;
- «Гречаний кисіль» від Корецької ТГ (село Устя);
- «Традиція приготування великодньої випічки «Мазурки» на Рівненщині» від Бабинської ТГ;
- «Ланципупики з грибами та шкварками» від Володимирецької громади;
- «Танцювальні традиції села Люхча» зі Здовбунівської ТГ;
- «Рачинські цибульники» від Тараканівської громади.
Цей перелік є своєрідною інвентаризацією унікальних особливостей регіону. Важливим критерієм для включення до списку є готовність громади зберігати та популяризувати традицію, проводити заходи, що включають її відтворення.
До списку також додали елементи, які вже включені до Національного реєстру нематеріальної культурної спадщини: «Писанка», «Кобзарство», «Традиція наряджання могильних хрестів на Рівненському Поліссі», «Приготування української традиційної страви «Голубці».
Усі відібрані елементи в майбутньому будуть також розглядатися як такі, що можуть бути внесеними до Національного реєстру чи навіть до ЮНЕСКО.
До слова, на сьогодні у Національному переліку НКС зареєстровано 93 елементи.
Окрім того, цьогоріч до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО включено два українські елементи: писанкарство та програма з охорони кобзарсько-лірницької традиції.
За матеріалами Рівненської ОВА.
