Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у конференції «Роль громадянського суспільства у відбудові та європейській інтеграції України».

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на важливості ефективної взаємодії між Урядом, Парламентом, громадянським суспільством та бізнесом у процесі руху України до ЄС. Вона говорила про завдання та виклики на цьому шляху.

Одним із найскладніших елементів у контексті євроінтеграції голова Комітету назвала приєднання аграрного сектору. За її словами, цей напрям потребуватиме стратегічного підходу, щоби протидіяти маніпуляціям, протекціонізму з боку Євросоюзу та спротиву європейських фермерів, які звикли до дотаційної політики

 «Але незалежно від того, чи Україна заходить в Європейський Союз, чи ні, без того, щоби вони змінили свою сільськогосподарську політику, конкурентність Європейського Союзу на ринку сільського господарства буде підважуватися дедалі більше. А ми можемо запропонувати якраз win-win відповідь», — сказала голова Комітету.

Однак, за її словами, без скоординованої роботи на рівні усіх гілок влади — Президента, Уряду, Парламенту, громадянського суспільства, медіа- та бізнес-асоціацій, зняти спротив, з яким Україна буде стикатися, не вдасться.

Іванна Климпуш-Цинцадзе акцентувала на необхідності додаткових фінансових інструментів з боку ЄС для підтримки України. Бо наша держава проходить шлях євроінтеграції в безпрецедентних умовах — умовах війни. Відтак такі сфери як енергетика, цивільна інфраструктура чи екологія потребуватимуть значно більшого фінансування.

«З огляду на те, що ми, на відміну від усіх інших країн-кандидаток чи тих, які вже ведуть перемовини, маємо жахливу війну на нашій території, то, очевидно, є ті сфери, які попри свою складність будуть вимагати додаткових коштів, щоби ми могли пройти цей процес адекватно», — сказала голова Комітету.

Однією із тих сфер, яка вже вимагає великих дотацій, Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала довкілля.

«Ми маємо перейти на інші стандарти, обмежити викиди, встановити обладнання, а поза тим маємо екоцид російської федерації, яка веде його проти нас. Ми маємо найбільшу у світі територію замінованих земель. А це означає також додаткові кошти, і це кошти, без яких ми не впораємось і не будемо рівноправними партнерами в Європейському Союзі», — зазначила голова Комітету.

Вона також наголосила, що нинішній процес переговорів із ЄС має базуватися на реалістичних цілях та чіткій пріоритизації.
«Орієнтуючись суто на швидкість у цьому євроінтеграційному процесі, ми можемо закласти дуже багато мін для себе», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона відзначила важливу роль громадянського суспільства у процесі євроінтеграції. Зокрема, під час підготовки опитувальника ЄС: «Якби не громадянське суспільство — Уряд не зміг би опитувальник заповнити. І ми це знаємо і цінуємо». Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС також наголосила, що велику допомогу громадянське суспільство і аналітичне середовище могли б надати у підготовці даних у різних сферах економіки та торгівлі з тим, щоби уникнути маніпуляцій під час інтеграції до ринків ЄС.

«Насправді у вас є більший рівень довіри наших партнерів, ніж деколи до Уряду, навіть тоді, коли Уряд показує реальні цифри. Тут є можлива допомога громадянського суспільства, яке насправді може сказати — ось, дивіться, який насправді вигляд має ситуація в цьому секторі. Ось насправді як Україна зайшла зі своїми товарами, як це вплинуло, а ви від цього ще й виграли. І тут є ті додаткові речі, які б могло робити громадянське суспільство — через дослідження, аналіз, через оприлюднення», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Також вона переконана, що громадянське суспільство може бути адвокатом визначених інтересів України як в інституціях ЄС, так і в країнах-членах загалом.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.