Участь у заході взяли народні депутати України, Уповноважений із захисту державної мови, представники міністерств та інших органів виконавчої влади, громадських організацій, експерти з мовної політики.

Під час круглого столу розглянули стан і динаміку мовних процесів в Україні і виклики, що постають у царині мовної політики у воєнний час та на перспективу. У фокусі дискусії було обговорення кроків, які може зробити держава для незворотного утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя, захисту від російської експансії в мовно-культурному просторі, поширення культурного продукту українською мовою тощо.

«Нас чекає непростий 2025 рік, тому що наші вороги — вороги нашої держави, нашої нації, нашої культури та мови — просувають на міжнародній арені небезпечні для нас наративи. Наративи про те, що мова не є настільки важливою у війні росії проти України, культура не є настільки важливою в цій війні, віра не є настільки важливою. І, на жаль, не всі наші партнери до кінця усвідомлюють, що війна ця розпочалася, зокрема через мову, культуру і віру. Це не єдині чинники війни, але вони, на мій погляд, — серед найголовніших. Тому всім нам доведеться разом обстоювати наші принципові і незмінні позиції, захищаючи ту тезу, що жодних поступок у мовних, культурних і релігійних питаннях у позиції України не буде», — наголосив голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, відкриваючи захід.

Очільник Комітету звернув увагу на рекомендації Уповноваженого із захисту державної мови, більшість з яких, на думку депутата, можна втілити вже наступного року без додаткових асигнувань. Серед таких нагальних завдань:

- забезпечити виконання Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року;

- забезпечити пере-клад і опублікування державною мовою міжнародних договорів України, які не оприлюднювалися державною мовою станом на день набрання чинності профільним Законом; забезпечити розроблення та затвердження української правничої та медичної термінології, інших стандартів української мови; розробити та затвердити порядок проведення мовної експертизи;

- виконати рекомендацію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 14.07.2021 № 1-р/2021, та невідкладно встановити однозначність у питанні офіційного перекладу Європейської хартії регіональних мов або мов меншин / Європейської хартії регіональних або міноритарних мов;

- забезпечити впровадження в нормотворчу діяльність Українського правопису, затвердженого постановою уряду від 22 травня 2019 року № 437.

Серйозний виклик у сфері мовної політики — уповільнення процесів українізації, переконаний Уповноважений. «На жаль, цього року почали проявлятися ознаки уповільнення українізації. російський ворог продовжує протидіяти українській ідентичності, окуповуючи соціальні мережі, теле-грам-канали, на півдні та сході — медіапростір, пробиваючи шлях до свідомості молодих українців», — сказав Тарас Кремінь.

Про «мовну окупацію» на ТОТ говорив також парламентар Володимир В’ятрович: «На жаль, зараз Украї-на — це не лише контрольовані українським Урядом території. 20 відсотків української території окуповано, і ми з вами не можемо не бачити того, що там відбувається. А відбувається дуже системна і швидка русифікація. Ідеться про мільйони людей, які завдяки цілеспрямованій і ресурсно забезпеченій російській політиці втрачають українську ідентичність». Крім того, у своєму слові депутат нагадав про українців за кордоном: приблизно 2/3 з них, по суті, позбавлені українськомовного середовища.

«Здобутки, про які ми говоримо в мовній політиці, мають бути не лише справою одного Уповноваженого чи Міністерства культури. Захист української мови — це завдання всієї вла-ди. Якщо йдеться про школи, дитсадки, університети, то насамперед ми говоримо про Міністерство освіти: починаючи від безумовного виконання законодавства про забезпечення в закладах освіти реального українськомовного середовища і закінчуючи підтримкою впровадження законодавчих змін, які ми, як депутати, маємо ухвалити», — додав Володимир В’ятрович.

У цьому контексті учасники круглого столу детальніше обговорили законопроєкт № 12086 (перша авторка — Наталія Піпа) про забезпечення української мови як мови освітнього середовища.

«Законопроєкт не має заборонної норми про використання мови агресора. Він має зобов’язання щодо використання української мови, тому, власне, відповідальність, яка була на вчителях, штрафи, які були передбачені попередніми законами, — це залишається. Нових штрафів та відповідальності цей законопроєкт не вводить. Законопроєкт роз’яснює, що перерва — частина освітнього процесу, що позашкільні заходи — це частина освітнього процесу, що перебування на стадіоні в школі — це частина освітнього процесу сьогодні», — переконана представниця Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

Також у планах політикині внесення законопроєкту про мови сайтів, які зараз зазвичай представлені у трьох варіантах — українською, російською, англійською. На думку депутатки, для сайтів достатньо лише державної мови та міжнародної.

Сприяти розвитку та популяризації української мови має якісний український контент. Наприклад, як поінформувала заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко, проєкт «єКнига» для 18-річних громадян за дві доби отримав 30 000 заявок, це майже 10 відсотків від цільової аудиторії: «Ми не обмежуємо перебування на території України, тобто 18-річні українці, які зараз за кордоном, теж мають можливість використовувати українську мову, читати українські книж-ки і дивитися український контент, зокрема онлайн».

Перша заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич запропонувала громадам ввести окрему програму для підтримки бібліотек. Загалом, за словами парламентарки, дотримання мовного законодавства на місцях залишається проблемним питанням, особливо в деяких областях.

«Виробництво контенту, переклад сучасних мультфільмів, фільмів і, до речі, ігор — дуже підтримую, бо це те середовище, в якому діти перебувають під час свого дозвілля», — зі свого боку зазначила заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук. Для прикладу депутатка нагадала про реліз гри «S. T. A. L. K. E. R. 2: Heart of Chornobyl» і внесок цього продукту у просування українсь-кої культури і української мови.

«У нас є проблема з сервісом Spotify, який надзвичайно популярний серед підлітків. Хочу повідомити, що там засилля російськомовного молодіжного «бандитського» репу», — сказав Микита Потураєв. Зараз голова Комітету разом з головою підкомітету з питань культури Миколою Княжицьким готують законопроєкт щодо соціальних платформ.

Також учасники круглого столу говорили про необхідність залучення нового Міністерства національної єдності до співпраці в питаннях розвитку мови, зокрема під час роботи з українцями за кордоном.

Наголосили на важливості доступу до безоплатних онлайн-курсів з вивчення української мови, розмовних клубів у бібліотечних закладах територіальних громад.

Звучали пропозиції посилити кадрове та організаційне забезпечення діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови.

Усі думки, висловлені під час круглого столу, будуть опрацьовані та узагальнені в Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики як Рекомендації.

Мова — це наша сила і основа національної безпеки. Дбаймо про українську мову, щоб зміцнити нашу єдність, захистити ідентичність та протистояти будь-яким зовнішнім загрозам.

Захід відбувся за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та впроваджується ГО «Інтерньюз-Україна».

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.