В своїм краю під буйними вітрами
Щасливим я і вільним виростав...
В. Симоненко
8 січня Україна відзначає 90-ту річницю з дня народження визначного українського поета, прозаїка, журналіста і громадського діяча. Під час навчання на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка Симоненко почав писати вірші, суголосні з його думками про свободу, справедливість і людську гідність. Його творчість припадає на період хрущовської «відлиги», коли після сталінського терору суспільство прагнуло до оновлення і свободи. Однак Симоненко був одним із тих, хто не зупинився на півдорозі: у своїх творах він говорив правду про життя, таврував лицемірство і критикував тоталітаризм. Єдина прижиттєва поетична збірка «Тиша і грім», видана у 1962 році, утвердила Симоненка як поета-філософа і громадянина. Його поезії «Ти знаєш, що ти — людина?», «Задивляюсь у твої зіниці» стали справжніми маніфестами національного самоусвідомлення.
Василь Симоненко працював у редакціях газет Черкащини, поєднував літературну та громадську діяльність. Він був одним із перших, хто документував факти репресій української інтелігенції в сталінські часи, зокрема у Биківнянському лісі в передмісті Києва, та руйнування української культурної спадщини. Симоненко був також автором численних статей, які закликали до збереження національної самобутності.
Коротке життя Василя Симоненка трагічно обірвалося 13 грудня 1963 року. Обставини смерті залишаються до кінця не з’ясованими, однак багато сучасників вважали, що причиною стала його активна громадянська позиція.
Творчість Василя Симоненка стала відомою широкому загалу вже після його смерті. У 1964 році була опублікована збірка «Земне тяжіння», а згодом — інші твори, які засвідчили, що це не лише поет, а й голос української нації, який звучав у часи, коли правда була під забороною. Його творчість є джерелом натхнення, символом боротьби за ідеали та незгасного патріотизму. Василь Симоненко залишається однією з найяскравіших постатей української літератури XX століття, а відзначення 90 років від дня народження поета — це нагода ще раз згадати його внесок у літературу, культуру та історію України.
«Ні, Василь Симоненко не з когорти забутих. Він з тих, хто оцінений і знаний нами не в усій повноті драматичного усвідомлення своєї складної епохи і своєї трагічної долі. Тому світло його чесного життя і правдивого поетичного слова повинно увиразнювати сучасні історичні злами, конфліктні ситуації і прискорювати своєю емоційною енергією», — так написав про роль та місце Василя Симоненка в історії України у своїй книзі «Із забуття — в безсмертя (сторінки призабутої спадщини)» Микола Жулинський.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
