Традиція відзначення Дня політв’язня запроваджена 1975 року за пропозицією В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму.
Дату обрали невипадково. 12-14 січня 1972-го радянська влада провела найбільшу репресивну акцію проти українських дисидентів. Масові затримання та арешти були помстою за їхню боротьбу за незалежність України та творчість, що доводила міфічність ідеології радянської людини. Тоді були заарештовані всі відомі представники національно-демократичного руху України: Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Ірина Стасів-Калинець, а пізніше — Ігор Калинець та багато інших…
За прагнення бути вільними кремль карав суворо: ув’язнення в таборах суворого режиму та заслання в Мордовію і Пермську область росії, у Сибір та Казахстан. Тих, кого режим боявся найбільше, відправляли до психлікарень.
Нині російська влада повністю наслідує радянські методи боротьби з інакодумцями. Після тимчасової окупації Криму та розпочатої збройної агресії на сході України на цих територіях розгорнули справжній терор проти українців і кримських татар. Режим рф безупинно працює над створенням атмосфери страху, безсилля і безнадії, кидає за ґрати активістів, правозахисників, переслідує за релігійною та національною ознакою, вчиняє масово воєнні злочини, брутальні порушення прав і свобод, нехтує людською гідністю, втілює агресивну доктрину «русского міра», займається тотальною пропагандою, яка не має жодного зв’язку з правдою.
Правозахисники продовжують адвокатувати низку документів про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
