Економічний форум «Зроблено в Україні — Прикарпаття 2025», який відбувся на Івано-Франківщині, зібрав українських виробників, керівників громад, урядовців та народних депутатів України, які обговорили основні напрями та державні інструменти економічного розвитку України.

«В обговоренні державних інструментів економічного розвитку взяли участь як ті, хто ними користується, так і ті, хто формує правила гри, — повідомив заступник голови Комітету Дмитро Кисилевський, який узяв участь у форумі та презентував основні складові політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні».

Презентував на форумі основні складові політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». Про головне.

Програми платформи «Зроблено в Україні» додали до приросту ВВП 0,64%, або 88 мільярдів гривень. Враховуючи, що на їх фінансування держава витратила 35 мільярдів гривень, така віддача є цілком задовільною.

Варто зауважити, що фінансування програм «Зроблено в Україні» здійснюється коштом наших міжнародних партнерів. Вони не можуть бути використані на потреби ЗСУ. А ось податки, сплачені підприємствами, які взяли участь у державних програмах підтримки промисловості, повертаються в бюджет і підуть Силам оборони. Відтак можемо говорити про своєрідний інструмент перетворення міжнародної допомоги на фінансування армії через економічне зростання.

Вимога локалізації при публічних закупівлях продукції машинобудування з 2025 року становить 25%. Плануємо розширення політики локалізації на інші галузі, насамперед легпром, а також продукцію оборонної промисловості.

Кількість українських підприємств, які беруть участь у програмі компенсації 25% вартості української сільгосптехніки, сягнула 138. Вони випускають 11745 одиниць продукції.

Продовжена на 2025 рік і програма компенсації 15% на купівлю іншої української техніки, зокрема, енергетичного обладнання, колісної комунальної та спецтехніки, ліфтів.

Завдяки програмі «Шкільний автобус» українські підприємства виробили 402 автобуси. Цьогоріч у держбюджеті на шкільні автобуси заплановано 1,6 мільярда гривень.

Програма єОселя не тільки забезпечує громадян житлом, а й сприяє виробникам будівельних матеріалів.

У програмі «Національний кешбек» у 2024 році зареєструвалося понад 1,6 тисячі українських виробників товарів.

Програма доступних кредитів «5-7-9%» зберегла на 2025 рік обсяг 18 мільярдів гривень. Триває переорієнтація програми на інвестиційні цілі.

Програма державних грантів у сумі вісім мільйонів гривень на переробку стала доступнішою, тепер від отримувачів вимагається створити не 25, а від п’яти робочих місць.

Сформовано пакет програм, спрямованих на сприяння енергетичній самодостатності підприємств: пільгові кредити на енергетичне обладнання, скасування ввізних мит та ПДВ на енергетичне обладнання, програма «Активний споживач», спрощення процедур встановлення власної генерації, можливість імпорту електроенергії, компенсації на українське енергообладнання.

Експортно-кредитне агентство України у 2024 році почало страхувати інвестиційні проєкти від воєнних ризиків. Також таке страхування доступне від міжнародних агентств MIGA та DFC.

У межах програми сприяння значним інвестиціям Уряд схвалив перші договори, які передбачають капіталовкладення на суму більш як 12 мільйонів євро.

В індустріальних парках збудовані та споруджуються 25 нових заводів. Уряд уперше в українській історії інвестував в 34 проєкти розвитку інфраструктури ІП на понад мільярд гривень.

У межах програм сприяння несировинному експорту Уряд веде переговори про продовження вільного (чи принаймні частково вільного) доступу українських товарів на ринки ЄС, США, Канади, Великої Британії та інших.

Усі ці програми спрямовані на подолання бідності в Україні через збільшення частки переробної промисловості у ВВП з 10,3% до 20%.

В умовах війни розвиток промисловості — це насамперед здатність України забезпечити потреби власної армії і зменшити залежність від допомоги з-за кордону, а також дати людям, які попри обстріли не виїхали, гідно оплачувані робочі місця».

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.