Функції Укрдержреєстру передбачають надання послуг практично кожному громадянину — йдеться про реєстрацію народження особи чи її шлюбу, статусу підприємця, набуття й розпорядження майном та майновими правами і ще багато випадків. Створена в грудні 2010 року на виконання ініційованої Президентом України адміністративної реформи, Державна реєстраційна служба України пройшла етап становлення і нині демонструє динамічний розвиток, розширюючи сферу своєї діяльності, підвищуючи рівень надання послуг фізичним і юридичним особам, маючи на меті зробити службу сучасною і доступною для громадянина.

Ця двоєдина формула вимагає концептуального переосмислення ролі та функцій служби, освоєння новітніх технологій і світового досвіду, їх застосування в непростих умовах посткризової економіки. І чи не найголовніше при цьому завдання — забезпечити кадровий потенціал служби шляхом відбору ентузіастів — тих працівників, які можуть творити і бачать перспективу, а також прагнуть успіхів у своїй професії.

В умовах нестабільної економіки глобалізованого світу та стрімкого ритму життя практично на марші доводиться програмувати і планувати роботу підрозділів та працівників служби, створюючи її організаційну вертикаль з розширенням та переосмисленням сфер і форм діяльності служби та її територіальних структур.

Важливим чинником успішної роботи Укрдержреєстру є його співпраця з інститутами громадянського суспільства, представники яких уже вдруге провели установчі збори з формування нового складу Громадської ради (далі — Рада) при відомстві відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №996 від 03.11.2010 року. Зазначимо, що попередній, перший склад Громадської ради, сформований 2011-го, продемонстрував творчу та ефективну співпрацю зі службою, рівень якої став прикладом для інших дорадчо-консультативних органів. Зберігши кадрову сталість, новий склад Ради продовжив інституційні напрацювання у формі чотирьох комісій, створених за напрямками діяльності чотирьох департаментів Укрдержреєстру: реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, а також легалізації об’єднань громадян, реєстрації друкованих ЗМІ та інформаційних агентств. Новелою стало створення п’ятої комісії — з інформаційно-аналітичної роботи, яку очолив відомий практик Д. В. Александров. Згаданими вище комісіями відповідно керують повторно обрані їхні керівники попередньої каденції — досвідчені професіонали: кандидат юридичних наук В. В. Масюк, відомі юристи М. Г. Очкольда і М. С. Кожух, доктор юридичних наук В. С. Ковальський.

Тому можна стверджувати, що процедура перевиборів складу не припинила сталу планову роботу Ради, про що свідчить, наприклад, проведення за тиждень після виборів (26 вересня) круглого столу комісією з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно, запланованого за ініціативи голови цієї комісій М. Г. Очкольди ще в попередній період. У Запоріжжі відбулася в такому самому алгоритмі конференція з питань реєстрації актів цивільного стану під егідою відповідної комісії, очолюваної В. В. Масюком, науковцем і практикуючим юристом із Харкова.

Поряд з активними членами Громадської ради, що продовжують плідну діяльність в її складі, зокрема, В. В. Богатирем, В. Ч. Свєнтицьким, Г. Г. Пампухою, Ю. М. Лозовським, М. В. Копейчиковим, з’явилися нові яскраві постаті громадського руху: І. В. Головань, Г. І. Оліфер, О. А. Поліводський, творчий потенціал яких без сумніву дасть нові імпульси і забезпечить належний рівень роботи Громадської ради та її плідної співпраці з керівництвом Укрдержреєстру.

Доброзичлива і ділова атмосфера, творчий і креативний характер співпраці членів Громадської ради з працівниками служби стали запорукою позитивного результату розвитку Укрдержреєстру як органу влади, створеного для громадян, який намагається реальними справами підняти рівень послуг для людей, вбачаючи в цьому своє основне завдання. Прикладом таких дій може стати ініціатива укладення угоди між Укрдержреєстром і «Укрпоштою» про співпрацю з надання адміністративних послуг громадянам у формі, яка виправдала себе і впроваджена, наприклад, в США, Канаді, країнах Європи. Звичайно, не все складається ідеально, але, вважаємо, вектор руху обраний безпомилково, й належні результати обов’язково будуть.

Слід відзначити й активну позицію Міністерства юстиції України, яке підтримує ініціативи служби, як, наприклад, це було з пропозицією про створення порталу на базі трьох наявних окремих реєстрів: Єдиного державного реєстру, Єдиного ліцензійного реєстру та Реєстру документів дозвільного характеру — відповідний проект подано Мін’юстом до Кабінету Міністрів України.

Видається, що Укр-держреєстр у нинішніх умовах розвитку інформаційних технологій у перспективі повинен набути особливого статусу в державі, розширюючи спектр і вдосконалюючи рівень надання послуг юридичним і фізичним особам. У цьому сенсі службі мають бути підпорядковані інші основні реєстри в державі, як, наприклад, Єдиний державний демографічний реєстр, що перебуває у віданні Державної міграційної служби. Не вдаючись у деталі, відзначимо особливий процес його створення, що не завжди корелював законодавчій процедурі, а з другого боку — «вразливість» його характеристики з точки зору європейських стандартів, щодо власне статусу, обсягу інформації, рівня захищеності тощо. За наявності в державі спеціальної Державної реєстраційної служби алогічним видається створення і функціонування Єдиного державного демографічного реєстру в сфері Державної міграційної служби. Важливо, що це означатиме економію сил і коштів у державі. Зазначимо, що йдеться про новостворюваний загальнонаціональний реєстр, який апріорі повинен бути у сфері відання, організаційного, методологічного і технічного забезпечення профільної в Україні реєстраційної служби. Принагідно зауважимо, що при створенні цього реєстру принципово важливим видається й розширення сфер діяльності української державної служби. З певністю можна говорити про доцільність і правомірність передачі такого специфічного і багатовимірного реєстру саме Укрдержреєстру.

Безсумнівно, у відання Укрдержреєстру повинні бути передані і реєстраційні справи та проблеми Державного агентства земельних ресурсів — так краще стане всім: і обом відомствам, а головне — людині, що працює на землі-годувальниці.

Не хотів би, щоб склалось враження, що в діяльності системи Держреєстру немає недоліків і помилок — важливо те, як оперативно і предметно реагує сама Державна реєстраційна служба і Міністерство юстиції, до сфери якого належить Держреєстр, на виявлені порушення. Приклади такого реагування наведено в повідомленні урядового контактного центру щодо фактів неналежного ставлення працівників місцевих відділів реєстрації актів громадянського стану в різних регіонах України («Урядовий кур’єр» №198 від 29.10.2013, стор. 4).

Утім, проблем багато у всіх, а особливо в тих, хто працює творчо, з інтересом, прагне йти в ногу з життям, із прогресом. Такою сьогодні бачимо Українську державну реєстраційну службу і як представники громадськості маємо честь співпрацювати з цим органом виконавчої влади задля руху вперед, для блага людини і України.

Данило КУРДЕЛЬЧУК, голова Громадської ради при Державній реєстраційній службі України, президент Укрінюрколегії, заслужений юрист України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Данило Курдельчук.