27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті — Аушвіц-Біркенау. Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Приблизно 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.
З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну ключові місця пам’яті про Голокост в Україні стали об’єктами нападу з боку російських загарбників. 1 березня 2022 року, через вісім десятиліть після масових розстрілів нацистами в урочищі Бабин Яр у Києві майже 100 тис. цивільних громадян і військовополонених, серед яких були євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору та пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова, рф було завдано ракетного удару по символу Голокосту в Східній Європі. У 2022 році російські снаряди також влучили у центральний монумент меморіалу Дробицький Яр у Харкові, відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму.
«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження...» — таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено пам’ятну дату.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
