На знімку: 24 серпня 1991 року — внесення національного прапора до зали Верховної Ради у день ухвалення Акта проголошення незалежності України.
Верховна Рада України постановою № 2067-ХІІ від 28 січня 1992 року офіційно затвердила Державний прапор України, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Відтоді український стяг піднімали над Еверестом, він майорів на станції «Академік Вернадський», був у космосі з Леонідом Каденюком, у складі миротворчої місії на фюзеляжах вертольотів у джунглях Конго, починаючи з 1996 року піднімався на п’єдестал разом із олімпійськими чемпіонами, майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції Гідності, нескорено йшов назустріч російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму...
У дні війни захисники України під цим знаменом ідуть у бій, очищуючи від ворога міста і села, підіймають над будівлями синьо-жовтий стяг. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на згадку. Він майорить над вільними і визволеними містами. А українці на тимчасово окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю здійметься у їхніх містах, селищах та селах.
Шануймо цей символ нашої держави, адже це ознака гідного ставлення до України і до себе як представника української нації. Нехай міцніє почуття гордості за нашу державу, а прапор майорить над мирною, щасливою і сильною країною!
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
