Постановка «Лісова пісня» два дні збирала аншлаги.
Обираючи першу прем'єрну виставу року, в театрі керувалися тим, що хотіли представити глядачеві щось саме з української класики. Тож вибір впав на драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». 25 лютого виповниться 154 роки від дня народження письменниці.
За словами режисерки-постановиці Ольги Туруті, «Лісова пісня» – це історія не про перше нещасливе кохання, як ми пам'ятаємо зі шкільної програми. Це історія про те, що людина часто не здатна оцінити скарб, на який натрапила глибоко в лісі, або скарб, який виявила в собі. Це про нашу неспроможність гармонійного співіснування не лише з природою, а й між собою і з собою самим.
«Ми, власне, показали те, що написано в тексті. Показали, що означає для Мавки «вічно жити». Вона постійно перероджується: то у свою маму, то в маленьку дівчинку. Так само, як природа завжди відновлюється: спочатку пуп'янок, потім молодий листочок, потім він опадає – і так по колу», – пояснила Ольга Турутя.
За матеріалами Рівненської ОВА.
