Це одна із легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917—1921 років. З 2003 року вона почала відзначатися на державному рівні. У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті Героїв Крут». Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові Верховної Ради від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». До 80-ї річниці бою під Крутами Монетний двір випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької росії.

27 січня 1918 року до загону Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка, який обороняв станцію Бахмач, надійшло підкріплення з Києва — 1-ша сотня новоствореного Студентського куреня, сформована з добровольців — студентів Українського народного університету, Київського університету Святого Володимира (нині КНУ імені Тараса Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі із сотником Омельченком.

Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ на українські позиції чотиритисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо налічувало майже 300 бійців Студентського куреня, 250 — Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків. Бій тривав понад 5 годин. Завдяки вигідній позиції та героїзму українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви.

Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) розстріляли. Наймолодшим полеглим було по 16 років. Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих.

Лише після визволення Києва від червоних за розпорядженням українського уряду 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі. Павло Тичина присвятив Героям Крут вірш «Пам’яті тридцяти».

Завдяки сміливості та звитязі українських вояків більшовицький наступ на Київ було зупинено на чотири дні, що дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цим документом Україна визнавалась самостійною державою із західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною й росією до 1914 року. Холмщина і Підляшшя відходили до України. Договір передбачав встановлення дипломатичних відносин між деякими країнами, повернення військовополонених, обмін цивільних інтернованих, відмову від будь-яких анексій і контрибуцій, негайне відновлення економічних контактів і взаємного обміну товарами.

Історія, як відомо, повторюється, сьогодні, як і 107 років тому, Україна веде боротьбу за свободу і незалежність і вшановує жертву, принесену українськими захисниками в бою під Крутами.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.