Передумовою для започаткування цього особливого для всього людства дня стала так звана Делійська декларація. Дату відзначення обрано на честь дня підписання цього документа, яке відбулося 29 січня 1985 року в столиці Індії — Нью-Делі. Серед перших держав, що стали підписантами цієї декларації, — Індія, Швеція, Аргентина, Мексика, Танзанія та Греція.
Для запобігання початку ядерної війни та збереження довкілля у 1963 році було підписано Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі, а також під водою. Документ зобов’язує учасників забороняти, запобігати і не випробовувати ядерні вибухи, якщо такий вибух викликає випадіння радіоактивних опадів за межами територіальних кордонів держави, яка спричинила цей вибух.
У 1968 році був відкритий до підписання ще й Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (також підготовлений комісією ООН з роззброєння), який забороняє володіти ядерною зброєю у всіх країнах, крім п’яти ядерних держав (росія, США, Велика Британія, КНР, Франція). До середини
1990-х років його ратифікували всі п’ять ядерних держав, а загалом підписала 181 держава. В 1995 році цей договір був продовжений на невизначений термін.
Наслідки ядерних вибухів — як для окремої країни, так і для всієї планети — катастрофічні, оскільки можливості захисту від них досить обмежені, а тих, хто опиниться в епіцентрі вибуху, взагалі неможливо врятувати. Радіація завдасть непоправної шкоди природі, життєдіяльності та здоров’ю людей. Підвищені дози радіації призводять до зростання ракових захворювань у людей, патологій у новонароджених, генетичних мутацій. А в результаті великомасштабної ядерної війни відбудеться кліматична катастрофа, і невідомо, чи вціліє на Землі хоч якась спільнота людей.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
