Також цей день нагадує про необхідність рівних можливостей у сфері STEM (наука, технології, інженерія, математика). Свято започатковане Генеральною Асамблеєю ООН у 2015 році з метою подолання гендерного розриву в науковій сфері. За даними ЮНЕСКО, лише приблизно 30% науковців світового рівня — жінки, а в деяких галузях ця цифра ще нижча. Стереотипи, недостатня підтримка та гендерні бар’єри досі заважають дівчатам та жінкам розвивати кар’єру в науці.
Історія знає чимало жінок, чиї відкриття стали основою сучасної науки. Марія Склодовська-Кюрі — перша жінка — лауреат Нобелівської премії, яка дослідила радіоактивність. Розалінд Франклін — її рентгенівські знімки допомогли розкрити структуру ДНК. Ліз Майтнер — учена-фізик, яка брала участь у відкритті ядерного поділу. Кетрін Джонсон — учена-математик NASA, яка допомогла здійснити перші космічні польоти США.
Серед світових наукових величин є чимало українок, які зробили значний внесок у світову науку. Катерина Ющенко — розробниця першої мови програмування в Україні. Марина В’язовська — математик, лауреатка премії Філдса 2022 року за розв’язання задачі про пакування куль у 8-вимірному просторі. Ольга Броварець — наймолодша докторка наук в Україні, яка досліджує мутації ДНК і рак. Наша держава посідає 12-те місце за кількістю жінок-учених у рейтингу серед 41 країни. Українки успішно працюють у різноманітних галузях науки. Найбільше науковиць у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук; у технічних науках — 34,1%.
Для підтримки наукових пошуків жіноцтва в науці сьогодні у світі діють спеціальні програми, серед яких L’OrJal-UNESCO «Для жінок у науці», ініціативи ЄС і ЮНЕСКО. В Україні також дедалі більше дівчат обирають науковий шлях, вступаючи до технічних університетів та дослідницьких інститутів. Попри виклики, жінки продовжують доводити, що наука не має статі. Завдяки їхній наполегливості та підтримці суспільства майбутнє науки буде більш рівноправним і відкритим для всіх.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
