Нещодавно відбулося виїзне засідання Комітету з питань свободи слова і підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на тему «Третій рік повномасштабного вторгнення: стан, проблеми і перспективи Суспільного мовлення в Україні».

Це вже втретє у лютому парламентарії відвідують Національну суспільну телерадіокомпанію України, щоб не лише розглянути звіт про її діяльність, а і наочно ознайомитись зі студіями та умовами роботи медійників.

Цьогоріч депутати мали змогу побачити нове обладнання, надане АТ «НСТУ» в межах міжнародної технічної допомоги Японії (пересувну телевізійну станцію).

Засідання відкрив голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв: «Розвиток такої складної структури, як національний публічний мовник, це не справа швидких перемог і злетів. Це кропітка щоденна праця. Це крок від одного досягнення до іншого. І, я вважаю, що НСТУ увесь 2024 рік саме таку роботу і демонструвала». За словами голови Комітету, Суспільний мовник довів свою спроможність і стабільність, зокрема й завдяки тому, що держава навіть у воєнний час значною мірою виконала свої фінансові зобов’язання.

Як зазначив очільник Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, в Україні критично не вистачає верифікованих медіа, які можуть перекривати потік пропаганди та дезінформації, і якраз Суспільне ефективно працює в цьому напрямі як джерело перевірених даних. Парламентарій подякував мовнику за внесок в інформаційну безпеку та євроінтеграцію, висвітлення Євробачення, за документальні проєкти тощо.

Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова профільного підкомітету Євгенія Кравчук побажала, щоб щорічна традиція відвідувати Суспільне зберігалася серед політиків і в майбутньому: «Цей, по-хорошому, парламентський контроль є радше дружнім плечем, тому хотілось би, щоб він зберігався й надалі».

Народна депутатка відзначила унікальний досвід українського мовника і його здобутки. «Український Суспільний мовник — це те суспільне мовлення, яким воно має бути під час війни», — сказала політикиня та подякувала працівникам Суспільного з усіх куточків України. Водночас, за її словами, треба приділяти більше уваги інформуванню виробників контенту про можливу співпрацю з НСТУ, адже це також може бути гарною підтримкою для тих, хто творить контент в Україні.

Далі парламентарії заслухали голову Наглядової ради НСТУ Світлану Остапу та голову правління НСТУ Миколу Чернотицького. Як розповіли спікери:

- за минулий рік НСТУ наростило свою аудиторію і втримало рівень довіри. Понад 20% українців вважають Суспільне улюбленим джерелом новин;

- більш як третина українців постійно звертається до новин НСТУ. Кількість людей, які це роблять, стабільно зростає;

- понад два мільйони українців щотижня слухають радіостанції НСТУ. Торік вперше глава держави дав інтерв’ю Суспільному на Суспільному в новій радіостудії;

- зросла цитованість Суспільного у світі. Зокрема, у 2024 році Європейська мовна спілка (EBU) взяла майже дві тисячі матеріалів Суспільного для найбільших європейських суспільних телеканалів. Це втричі більше, ніж 2022 року;

- торік у листопаді Інститут масової інформації (ІМІ) оновив «білий список» медіа за друге півріччя 2024 року, в якому залишається «Суспільне. Новини»;

- у 2024 році реалізовано понад 40 документальних прем’єр, серед яких — «Будапешт. Бомба під Незалежність», «Велика російська брехня» тощо.

«У фокусі уваги залишається тема війни, є акцент на якісних інтерв’ю, розвивається мережа кореспондентів у громадах», — підкреслив Микола Чернотицький. У 2025 році планується залучити ще 50 кореспондентів, які працюватимуть на місцях.

«Щороку Суспільне дає додаткові аргументи, що його варто підтримувати», — сказав член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В’ятрович. Депутат зазначив, що 2025 рік буде важким для всієї медіасфери, але якраз Суспільне може продемонструвати власним прикладом, що та «фінансова подушка», яку держава надає НСТУ, дає змогу втриматися на плаву та працювати якісно, і тому державна гарантія має бути.

Голова підкомітету з питань культури Микола Княжицький також акцентував на очікуваннях щодо роботи мовника у цьому році й надалі: «Мені б хотілося бачити дві речі: по-перше, те, що стосується масової культури, передусім ігрового кіно. Вже час переходити до художнього продукту. По-друге, час ставати впливовим у медіасфері явищем. Те, що ви робите, відповідає всім стандартам, і ми всі це бережемо, але хотілося б бачити певні спалахи, тобто більшу експертність та проведення суспільно важливих обговорень, не політичних сварок, а саме — більше експертності, яка б ставала явищем».

Перша заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич наголосила, що питання висвітлення теми ветеранів та «Політики Героїв» має бути серед пріоритетних. Зростають діти, формується нове покоління українців, і надзвичайно важливо, щоб вони змалечку чули історії про захисників України, розуміли їхній подвиг та внесок у майбутнє держави.

Олександр Санченко, голова підкомітету з питань музичних індустрій, відзначив розширення дитячого контенту. На його думку, важливо і далі тримати такий курс, бо, на жаль, українські діти часто потрапляють під російський вплив у соціальних мережах.

Крім народних депутатів, голови Наглядової ради НСТУ та голови правління НСТУ, на засіданні виступили представники Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Загалом учасники засідання єдині у думці, що реформа суспільного мовлення має тривати, адже мовник сприяє єдності суспільства, а його роль у протидії інформаційним атакам, зокрема у боротьбі з ворожими наративами, сьогодні дуже вагома.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.