Це також і день пам’яті загиблих військових журналістів. Дату обрали не випадково, адже саме цього дня у 2015-му під Дебальцевим загинув військовий журналіст Дмитро Лабуткін. Йому було лише 28 років, і він став першою втратою серед військових журналістів України.
Відтоді українські військові журналісти неодноразово довели, що, як і українські солдати, здатні на подвиги й самопожертву в ім’я світлого майбутнього України. У час, коли інформаційний простір переповнений фейками, коли впродовж десятиліть ворожа пропаганда щодня атакує, дуже важливо не панікувати, а з холодним розумом оцінювати реальну ситуацію та ухвалювати виважені, мудрі рішення. Сьогодні ми вже здатні не лише відповідати на інформаційні атаки противника, аналізувати історичні й геополітичні причини нинішніх подій, природу російських маніпуляцій, а й завойовувати оперативну ініціативу, діяти на випередження у медіаполі.
Світ дивиться на війну очима журналістів, операторів, фотокореспондентів. Кадри з передової, наслідки обстрілів, розбомблені будинки, травмовані люди, стерті з лиця землі населені пункти — вони завжди там, аби показати усьому світові обличчя російського окупанта. Саме тому із перших днів війни рівень довіри до військових журналістів надзвичайно високий. Завдяки військовим журналістам Україна і весь вільний світ знають імена та обличчя своїх захисників і захисниць, фіксується історія нашої боротьби і прийдешньої Перемоги.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
