Сейм Литовської Республіки (лит. Lietuvos Respublikos Seimas) — єдиний законодавчий орган Литви, що виконує функції представництва народу, ухвалення законів, контролю над діяльністю виконавчої влади, а також формування внутрішньої та зовнішньої політики країни.

Історія парламентської влади в Литві має глибоке коріння. Ще в ХV столітті у Великому князівстві Литовському існував орган, що виконував функції представницької влади — Вальний сейм. У період міжвоєнної Литовської Республіки (1918—1940) також існував Сейм, який формував уряд і приймав основні рішення в державі. Після окупації Литви радянським союзом у 1940 році демократична система була ліквідована, а парламент замінили органами радянського типу. Лише після відновлення незалежності Литви у 1990 році Сейм знову став центральним законодавчим органом, ухваливши 11 березня 1990 року Акт про відновлення незалежності Литви.

До Сейму Литви загальним голосуванням обрано 141 депутата, які отримують повноваження на чотири роки. Вибори відбуваються за змішаною системою:
71 депутат обирається в одномандатних округах, а 70 — за пропорційною системою за партійними списками.

Структура Сейму: голова Сейму, який керує засіданнями та представляє парламент у зовнішніх відносинах; віцеспікери, які допомагають у координації роботи; комітети, які спеціалізуються на розгляді законодавчих ініціатив та контролі за їх виконанням; фракції, які формуються на основі партійної приналежності депутатів.

Сейм Литви виконує широкий спектр функцій, що охоплюють законодавчий процес, контроль над виконавчою владою та міжнародну політику. Законотворча діяльність — прийняття законів, змін до Конституції та міжнародних договорів; затвердження державного бюджету; розгляд урядових ініціатив та законопроєктів.

Контроль за виконавчою владою — призначення прем’єр-міністра та затвердження складу уряду; висловлення вотуму довіри чи недовіри уряду та окремим міністрам; контроль за діяльністю державних органів та силових структур. Формування внутрішньої та зовнішньої політики — визначення стратегічних напрямів розвитку держави; ухвалення рішень щодо міжнародних угод та співпраці; регулювання політики щодо національних меншин, екології, освіти та інших ключових сфер.

Процес прийняття законодавчих актів у Сеймі проходить кілька етапів: реєстрація законопроєкту (може бути ініційований депутатами, урядом або президентом); обговорення в комітетах; голосування у трьох читаннях; передача ухваленого закону на підпис президенту Литви; офіційна публікація та набуття чинності.

У Сеймі Литовської Республіки діють 15 постійних комітетів, кожен з яких відповідає за певну сферу державної політики та законодавства.

Комітет з європейських справ координує питання, пов’язані з інтеграцією Литви до Європейського Союзу, аналізує проєкти законів на відповідність праву ЄС та контролює імплементацію європейських директив у національне законодавство.

Комітет з питань національної безпеки та оборони розглядає законодавчі ініціативи, пов’язані з національною безпекою, обороною, діяльністю збройних сил та правоохоронних органів, а також контролює їхню діяльність.

Комітет з питань економіки опікується питаннями економічної політики, підприємництва, інвестицій, енергетики та транспорту, розробляє та аналізує законопроєкти, спрямовані на розвиток економіки країни.

Комітет з питань бюджету та фінансів відповідає за розгляд державного бюджету, податкової політики, фінансового регулювання та контролює ефективність використання державних коштів.

Комітет з питань права та правопорядку займається питаннями правової системи, судочинства, кримінального та цивільного права, а також контролює дотримання законності та правопорядку в країні.

Комітет з питань охорони здоров’я розглядає законодавчі ініціативи у сфері охорони здоров’я, медичного обслуговування, фармацевтики та контролює реалізацію державної політики в цій галузі.

Комітет з питань соціальних справ та праці опікується питаннями соціального захисту, зайнятості, трудових відносин, пенсійного забезпечення та соціального страхування.

Комітет з питань освіти і науки відповідає за розробку та аналіз законодавства у сфері освіти, науки, інновацій та молодіжної політики. Комітет з питань культури займається питаннями культурної політики, збереження національної спадщини, розвитку мистецтв та засобів масової інформації.

Комітет з питань державного управління та місцевого самоврядування розглядає законодавчі ініціативи, пов’язані з державною службою, адміністративною реформою, децентралізацією та діяльністю органів місцевого самоврядування.

Комітет з питань навколишнього середовища опікується питаннями екології, охорони природи, раціонального використання природних ресурсів та контролює реалізацію екологічної політики.

Комітет з питань сільського господарства відповідає за законодавство у сфері аграрної політики, розвитку сільських територій, продовольчої безпеки та рибальства.

Комітет з питань прав людини займається питаннями захисту прав і свобод людини, рівноправності, боротьби з дискримінацією та контролює дотримання прав людини в країні.

Комітет з питань аудиту контролює діяльність державних органів щодо використання бюджетних коштів, проводить аудит ефективності та законності їх витрат.

Комітет з питань закордонних справ відповідає за формування та реалізацію зовнішньої політики Литви, розглядає міжнародні договори та співпрацю з іншими державами та міжнародними організаціями.

Кожен із цих комітетів складається з депутатів Сейму, які спеціалізуються на відповідних сферах, та виконує функції попереднього розгляду законопроєктів, контролю за діяльністю виконавчої влади та надання рекомендацій щодо вдосконалення законодавства.

Сейм відіграє важливу роль у міжнародній політиці Литви, ухвалюючи міжнародні угоди, підтримуючи відносини з Європейським Союзом, НАТО та ООН.

Парламент Литви активно бере участь у міжпарламентських організаціях, таких як Парламентська асамблея Ради Європи та Балтійська асамблея.

День відновлення державності Литовської Республіки відзначається 16 лютого. У цей день у 1918 році Литовська Таріба (Рада) ухвалила Акт про незалежність Литви, проголошуючи відновлення незалежної Литовської держави. Перша вітальна телеграма з Днем Незалежності України 24 серпня 1991 року надійшла саме з Литви — від першого Голови Верховної Ради Литовської Республіки Вітаутаса Ландсбергіса. 26 серпня 1991 року Верховна Рада України визнала незалежність Литовської Республіки. 4 грудня 1991 року Верховна Рада Литовської Республіки визнала незалежність України. Дипломатичні відносини між Україною та Литовською Республікою встановлено 12 грудня 1991 року.

Посольство Литовської Республіки в Україні відкрито в серпні 1992 року, а посольство України в Литовській Республіці відкрито в серпні 1993 року.

Політичний діалог між Україною і Литовською Республікою є традиційно активним. 12 травня 2008 року Україна і Литовська Республіка встановили стратегічне партнерство. Регулярні контакти на найвищому і високому рівні є визначальними в контексті координації дій з протидії спільному ворогові.

Президент Гітанас Наусєда, Спікерка Вікторія Чмілітє-Нільсен, Прем’єр-міністерка Інгріда Шимонітє, міністр закордонних справ Габріелюс Ландсбергіс, міністр оборони Арвідас Анушаускас були одними з перших іноземних високопосадовців, які відвідали Україну та Київ з початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року. Литовські парламентарії, у тому числі в Європейському Парламенті, виступили ініціаторами створення та активними учасниками глобальної міжпарламентської мережі на підтримку України «Об’єднані для України» (United for Ukraine/U4U). Поглибленню політичної взаємодії та галузевого співробітництва сприяють «Люблінський трикутник» Україна—Литва—Польща; Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сеймасу Литви, Сейму та Сенату Польщі; Асамблея Верховної Ради України і Сеймасу Литви; Міжурядова українсько-литовська комісія з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва.

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Литовською Республікою створена 15 жовтня 2019 року, співголова — Юлія Овчинникова («Слуга Народу»).

«Valstybes zinios»

Офіційним друкованим органом Сейму Литовської Республіки є видання під назвою «Valstybes zinios» (з литовської — «Державні вісті»).

Це офіційний вісник, у якому публікуються прийняті закони, постанови, урядові рішення та інші нормативно-правові акти.

«Valstybes zinios» виходить регулярно, забезпечуючи оперативне інформування громадськості про нові законодавчі акти та зміни в правовому полі Литви.

Тематика публікацій охоплює широкий спектр державної політики, включно із законодавчими актами, урядовими постановами, міжнародними угодами та офіційними оголошеннями.

Це видання є основним джерелом офіційної інформації про діяльність Сейму та інших державних органів Литовської Республіки.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.