Про всенародне обговорення проекту Закону України про кредитну історію

Верховна Рада України постановляє:

1. Опублікувати проект Закону України про кредитну історію (реєстр. № 12260), поданий народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М. та іншими народними депутатами України, у газеті "Голос України" для всенародного обговорення.

2. Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій, що надійшли в ході всенародного обговорення, а також поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та подати його у новій редакції на розгляд Верховної Ради України у повторному першому читанні.

Голова Верховної Ради України Р. СТЕФАНЧУК

м. Київ

11 лютого 2025 року

№ 4233--IX

Проект
вноситься народним депутатом України
Василевською-Смаглюк О.М.
та іншими народними депутатами України

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про кредитну історію

Цей Закон визначає правові та організаційні засади ведення кредитних історій: збору, обробки, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов’язань, функціонування інституцій, пов’язаних зі збором, обробкою, зберіганням, захистом та використанням цієї інформації, правові основи державного нагляду за такою діяльністю.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство у сфері кредитних історій

Відносини у сфері збору, обробки, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов’язань регулюються Конституцією України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим Законом, а також іншими законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами.

Відносини, що виникають при прийнятті, набранні чинності, виконанні, припиненні дії адміністративних актів у сфері кредитних історій регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Положення інших законів України щодо ведення кредитних історій, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 2. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) аналітична послуга – послуга, що полягає у вираженні накопиченої бюро кредитних історій інформації, у формі відомостей про якісні характеристики об’єкта (об’єктів) дослідження, передбаченого договором між замовником такої послуги та бюро кредитних історій, та передачі замовнику таких відомостей;

2) бюро кредитних історій (далі – Бюро) – юридична особа, яка має виключне право на ведення кредитної історії, а також провадить іншу діяльність, передбачену цим Законом;

3) ведення кредитних історій – діяльність Бюро зі збирання, обробки, зберігання, захисту, використання інформації, що складає кредитну історію;

4) власник істотної участі – юридична або фізична особа, яка набула істотну участь у Бюро;

5) Договір – правочин, сторонами якого є Користувач і Бюро та предметом якого є надання та/або отримання інформації, що складає кредитну історію;

6) знеособлення – обробка інформації, що складає кредитну історію, таким чином, що її більше неможливо віднести до конкретного суб’єкта кредитної історії;

7) іноземне бюро кредитних історій (далі – іноземне бюро) – юридична особа, яка створена згідно з законодавством іноземної держави і має право надавати послуги з ведення кредитних історій;

8) керівник Бюро – одноосібний виконавчий орган або члени колегіального виконавчого органу, члени ради (наглядової ради);

9) користувач Бюро (далі – Користувач) – постачальник даних суб’єкта кредитної історії та/або особа, яка відповідно до закону має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію (далі – Отримувач даних);

10) кредитний бал – особлива форма кредитного звіту, який відображається у цифровому значенні;

11) кредитний звіт – сукупність інформації про суб’єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії, та/або іншої інформації про нього, передбаченої частинами другою, четвертою статті 4 цього Закону;

12) кредитна історія – це сукупність переданої Бюро постачальником даних суб'єкта кредитної історії інформації про юридичну або фізичну особу, фізичну особу – підприємця, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов’язань за кредитними правочинами, та іншої інформації про суб'єкта кредитної історії, передбаченої цим Законом;

13) кредитний правочин – правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов’язання фізичної особи, фізичної особи – підприємця, або юридичної особи щодо сплати протягом певного часу в майбутньому грошових коштів особам, які відповідно до частини першої статті 5 цього Закону можуть бути постачальником даних суб'єкта кредитної історії;

14) особа, пов’язана з суб’єктом кредитної історії – будь-яка особа, яка є:

а) кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта кредитної історії;

б) іншою юридичною особою, яка спільно з суб'єктом кредитної історії є учасником групи юридичних осіб під спільним контролем та/або групи пов’язаних контрагентів;

в) керівником суб'єкта кредитної історії (у разі якщо суб’єкт кредитної історії є юридичною особою);

г) членом сім’ї першого ступеня споріднення (у разі якщо суб’єкт кредитної історії є фізичною особою);

ґ) заставодавцем, поручителем, гарантом за укладеним суб'єктом кредитної історії правочином;

д) особою, яка має намір укласти договір застави, поруки, видати гарантію за кредитним правочином, який має намір укласти суб'єкт кредитної історії;

15) постачальник даних суб’єкта кредитної історії (далі – Постачальник даних) – особа, яка відповідно до закону уклала кредитний правочин із суб’єктом кредитної історії або набула право вимоги за таким правочином, та відповідно до Договору передає до Бюро інформацію, що складає кредитну історію суб’єкта кредитної історії у випадках, передбачених законом;

16) Положення Бюро – правила ведення кредитних історій Бюро;

17) Реєстр бюро кредитних історій (далі – Реєстр бюро) – перелік Бюро та відомостей про них, який ведеться Уповноваженим органом, інформація з якого оприлюднюється в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Уповноваженого органу;

18) система внутрішнього контролю – сукупність заходів з внутрішнього аудиту, управління ризиками, комплаєнсу та інших елементів, визначених цим Законом, а також політик, правил і заходів, які забезпечують функціонування, взаємозв’язок та підтримку таких заходів та елементів і спрямовані на досягнення визначених мети (місії), стратегічних та інших цілей, завдань, планів і вимог до діяльності Бюро;

19) скорингова модель – система оцінки об'єкту дослідження, що дозволяє визначити імовірність настання події, пов'язаної з таким об'єктом дослідження;

20) статистична послуга – послуга, що полягає у вираженні Бюро знеособленої інформації, що ним накопичена, у формі відомостей про кількісні характеристики об’єкта дослідження, передбаченого договором між замовником такої послуги та Бюро, та передачі замовнику таких відомостей;

21) суб’єкт кредитної історії – будь-яка юридична або фізична особа, фізична особа – підприємець, щодо якої ведеться кредитна історія;

22) Уповноважений орган – Національний банк України.

2. Інші терміни вживаються у цьому Законі у таких значеннях:

термін "врегулювання простроченої заборгованості" – у значенні, наведеному у Законі України "Про споживче кредитування ";

терміни "верифікація", "ідентифікація" – у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

терміни "авторизація", "ділова репутація", "істотна участь", "ключовий учасник юридичної особи", "структура власності юридичної особи" – у значеннях, наведених у Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Стаття 3. Принципи ведення кредитних історій та доступу до інформації, що складає кредитну історію

1. Принципами ведення кредитних історій та доступу до інформації, що складає кредитну історію, є:

1) забезпечення конституційних прав і свобод суб’єктів кредитних історій в процесі ведення кредитних історій;

2) забезпечення всебічності, об’єктивності, повноти і достовірності інформації про суб'єкта кредитної історії;

3) регулярність та безперервність надходження інформації, що складає кредитну історію;

4) цільове використання інформації, що складає кредитну історію;

5) строковість зберігання інформації, що складає кредитну історію;

6) конфіденційність інформації, що складає кредитну історію, та її захист;

7) надання інформації, що складає кредитну історію, виключно за згодою суб’єкта цієї кредитної історії або особи, пов’язаної з суб’єктом кредитної історії, крім випадків, передбачених цим Законом;

8) незалежність Бюро.

Розділ II. КРЕДИТНІ ІСТОРІЇ. ПРАВА СУБ’ЄКТІВ КРЕДИТНОЇ ІСТОРІЇ

Стаття 4. Джерела інформації про суб'єкта кредитної історії

1. Джерелами формування кредитних історій є відомості, що надаються Постачальником даних до Бюро.

2. На запит Користувача Бюро може отримати про суб’єкта кредитної історії відомості, що надаються іноземними бюро, іншими Бюро.

3. Постачальник даних зобов’язаний передавати до Бюро інформацію, що складає кредитну історію, у випадках, передбачених Законом України "Про споживче кредитування ".

У разі, коли законом не передбачено обов'язку Постачальника даних здійснювати передачу інформації, що складає кредитну історію, до Бюро, Постачальник даних має право передавати інформацію, що складає кредитну історію, у разі, якщо така передача даних передбачена правочином, укладеним між Постачальником даних та суб’єктом кредитної історії.

4. Бюро отримує відомості та інформацію, зазначені в частині другій цієї статті, на договірних засадах.

Бюро отримує відомості та інформацію, що становить відомості публічних електронних реєстрів, публічну інформацію у формі відкритих даних, інформацію з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел, крім відомостей (інформації), що становлять (становить) державну таємницю, на підставі закону.

Стаття 5. Користувачі

1. Постачальниками даних можуть бути банки, небанківські надавачі фінансових послуг, в тому числі платіжні установи, оператор поштового зв'язку, які відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про платіжні послуги " на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг надають на умовах кредиту кошти (крім електронних грошей) для виконання платіжних операцій та інші суб’єкти господарської діяльності, які продають товари (надають послуги) з відстроченням або з розстроченням платежу, які відповідно до закону уклали кредитний правочин із суб’єктом кредитної історії, або набули право вимоги за таким правочином.

2. Отримувачами даних можуть бути:

1) банки, небанківські надавачі фінансових послуг (крім платіжних установ, оператора поштового зв'язку, які відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про платіжні послуги" на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг надають на умовах кредиту кошти (крім електронних грошей) для виконання платіжних операцій) та інші суб’єкти господарської діяльності, які продають товари (надають послуги) з відстроченням або з розстроченням платежу, які відповідно до закону уклали кредитний правочин з суб’єктом кредитної історії, або набули право вимоги за таким правочином, та які отримали згоду суб’єкта кредитної історії або особи, пов’язаної з суб’єктом кредитної історії, на отримання інформації, що становить кредитну історію такого суб’єкта кредитної історії або такої пов’язаної з ним особи, крім випадків, коли така згода не вимагається цим Законом;

2) банки, небанківські фінансові установи, інші суб’єкти господарської діяльності, які продають товари (надають послуги) з відстроченням або з розстроченням платежу, які відповідно до закону мають намір укласти кредитний правочин із суб’єктом кредитної історії, та які отримали згоду суб’єкта кредитної історії або особи, пов’язаної з суб’єктом кредитної історії, на отримання інформації, що становить кредитну історію такого суб’єкта кредитної історії або пов’язаної з ним особи.

3) страхові компанії, які відповідно до закону мають намір укласти договір страхування ризиків невиконання суб’єктом кредитної історії зобов’язань за правочином, та які отримали згоду такого суб’єкта кредитної історії на отримання інформації, що становить кредитну історію такого суб’єкта кредитної історії;

4) нотаріуси, якими заведено спадкові справи – щодо інформації, що становить кредитну історію суб’єкта кредитної історії, який помер або оголошений померлим, за умови отримання згоди особи, яка пред’явила свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті суб’єкта кредитної історії, на отримання інформації, що становить кредитну історію такого суб’єкта кредитної історії;

5) інші особи, право на отримання інформації, що становить кредитну історію яких, передбачене законодавством.

Визначення групи юридичних осіб під спільним контролем та/або групи пов’язаних контрагентів, які є особами, пов’язаними з суб’єктом кредитних історій, здійснюється в порядку встановленому Уповноваженим органом.

Стаття 6. Інформація, що складає кредитну історію

1. Кредитна історія може містити таку інформацію:

1) відомості, що ідентифікують суб'єкта кредитної історії, який є фізичною особою, фізичною особою – підприємцем:

а) прізвище, ім’я та по батькові (за наявності);

б) дата народження;

в) реквізити документа, що посвідчує особу;

г) адреса реєстрації або інформація про відсутність місця реєстрації;

ґ) адреса фактичного місця проживання;

д) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

е) унікальний номер запису в Єдиному демографічному реєстрі (за наявності такої інформації у Постачальника даних);

є) відомості про поточну трудову діяльність та повідомлений суб’єктом кредитної історії рівень доходів;

ж) відомості про цивільний стан суб'єкта кредитної історії та кількість осіб, які перебувають на його утриманні;

з) дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації та види діяльності фізичної особи – підприємця;

и) інформація про засоби зв’язку (номер телефону та/або адреса електронної пошти та/або адреса для листування) або інформація про відсутність засобів зв’язку;

2) відомості, що ідентифікують суб'єкта кредитної історії, який є юридичною особою:

а) повне найменування;

б) місцезнаходження;

в) дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації;

г) ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі – ідентифікаційний код);

ґ) основний вид господарської діяльності;

3) відомості про грошове зобов’язання суб’єкта кредитної історії:

а) відомості про кредитний правочин та зміни до нього (єдиний ідентифікатор кредитного правочину, сторони, вид правочину);

б) сума зобов’язання за укладеним кредитним правочином;

в) вид валюти зобов’язання;

г) строк кредитування та періодичність внесення платежів за кредитним правочином;

ґ) відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов’язання за кредитним правочином;

д) дата виникнення прострочення зобов’язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення;

е) відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо);

є) відомості про нікчемність правочину, крім випадків встановлення Постачальником даних нікчемності кредитного правочину у зв’язку з його укладенням внаслідок обману чи зловживання довірою;

4) додаткова інформація про суб’єкта кредитної історії:

а) щодо передбаченої Кодексом з процедур банкрутства судової процедури, яка застосована до суб’єкта кредитної історії (про рішення суду, що набрало законної сили, прийняте у такій процедурі);

б) щодо смерті такого суб’єкта кредитної історії (серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану, дату його видачі);

в) щодо внесення відомостей про суб’єкта кредитної історії до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

5) відомості про операції з інформацією, що складає кредитну історію:

а) дата та час оновлення кредитної історії;

б) найменування Постачальника даних, що надав інформацію до кредитної історії та його код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

в) коментар суб’єкта кредитної історії у випадках, передбачених цим Законом.

2. Постачальник даних зобов’язаний передати Бюро інформацію щодо кредитних правочинів, на які поширюється дія Закону України "Про споживче кредитування ", зазначену у підпунктах "а", "в", "г", "д", "е ", "и" пункту 1, пункті 3, 4 (за наявності) частини першої цієї статті.

Постачальник даних на підставі Договору може передавати іншу інформацію, яка може бути передана відповідно до частини першої цієї статті.

3. Обсяг інформації про суб’єкта кредитної історії, що надається Постачальником даних або отримується Користувачем, іноземним бюро, а також надається або отримується іншим Бюро, визначається з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.

Стаття 7. Єдиний ідентифікатор кредитного правочину

1. Правила визначення єдиного ідентифікатора кредитного правочину встановлюються Уповноваженим органом.

Стаття 8. Інформація, яка не підлягає збору

1. Бюро забороняється обробка персональних даних, визначених у частині першій статті 7 Закону України "Про захист персональних даних ".

Стаття 9. Збір інформації, що складає кредитну історію

1. Інформація, передбачена статтею 6 цього Закону, надається Постачальником даних до Бюро на підставі кредитного правочину, укладеного з суб'єктом кредитної історії, або кредитного правочину, право вимоги за яким набуто Постачальником даних. Згода суб’єкта кредитної історії на таку передачу інформації до Бюро не вимагається.

Постачальник даних зобов’язаний письмово (у формі паперового або електронного документа) повідомити суб’єкта кредитної історії про найменування та адресу Бюро, до якого передаватиме інформацію, передбачену статтею 6 цього Закону, а також правову підставу та мету збирання і використання такої інформації.

Постачальник даних надає інформацію до Бюро, що становить кредитну історію, безоплатно.

2. Постачальник даних зобов’язаний щомісяця відповідно до умов Договору оновлювати (підтверджувати) інформацію, передбачену пунктам 1–4 частини першої статті 6 цього Закону, про чинні кредитні правочини, за якими протягом місяця, що передує місяцю подачі інформації, не було змін відомостей про розмір погашеної суми грошового зобов’язання суб’єкта кредитної історії.

Стосовно кредитних правочинів, укладених відповідно до Закону України "Про споживче кредитування", Постачальник даних, крім постачальника даних, щодо якого триває процедура виведення з ринку на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", передає інформацію до Бюро не пізніше двох робочих днів з дня укладення кредитного правочину або зміни інформації про суб’єкта кредитної історії, визначеної у підпунктах "а", "в", "г", "д", "е", "и" пункту 1, підпунктах "а", "б", "г" пункту 2, пункті 3 частини першої статті 6 цього Закону.

Постачальник даних, щодо якого триває процедура виведення з ринку на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", щомісяця відповідно до умов Договору оновлює (підтверджує) інформацію, передбачену у підпунктах "а", "в", "г", "д", "е", "и" пункту 1, підпунктах "а", "б", "г" пункту 2, пункті 3 частини першої статті 6 цього Закону стосовно кредитних правочинів, укладених відповідно до Закону України "Про споживче кредитування".

3. Бюро невідкладно, але не пізніше двох робочих днів після отримання інформації від Постачальника даних, передбаченої абзацом другим частини другої цієї статті, вносить відповідну інформацію до кредитної історії.

Бюро не пізніше 10 робочих після отримання інформації від Постачальника даних, передбаченої абзацом першим частини другої цієї статті, вносить відповідну інформацію до кредитної історії.

4. Бюро у випадку невиконання Постачальником даних обов’язків, передбачених частиною другою цієї статті, протягом 90 днів поспіль вносить до кредитної історії сповіщення про неоновлення інформації, що складає кредитну історію. У випадку, якщо підставою невиконання Постачальником даних обов’язків, передбачених частиною другою цієї статті, є позбавлення такого Постачальника даних права на зайняття діяльністю, що передбачає право укладення кредитного правочину, відомості про позбавлення Постачальника такого права відображаються у кредитній історії.

5. Постачальник даних (а у разі якщо щодо Постачальника даних триває процедура виведення з ринку – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) у разі відступлення права вимоги за кредитним правочином, інформація про який надавалася до Бюро, зобов’язаний протягом п’яти робочих днів із дня укладення договору про відступлення права вимоги надати до Бюро, до якого (яких) надавалась інформація за таким правочином, інформацію про кредитора, який набув право вимоги за таким правочином, яка включає:

1) повне найменування нового кредитора;

2) місцезнаходження нового кредитора;

3) ідентифікаційний код нового кредитора;

4) інформацію для зв’язку з уповноваженою особою набувача права вимоги (номер телефону, адресу електронної пошти).

6. Постачальник даних, який відступив право вимоги за кредитним правочином, зобов’язаний надати особі, яка набула право вимоги за таким правочином, інформацію про Бюро, в яке Постачальник даних, який відступив право вимоги за кредитним правочином, надавав інформацію про такий кредитний правочин. Така інформація передається не пізніше, ніж у день відступлення права вимоги.

Стаття 10. Зміна та вилучення інформації, що складає кредитну історію

1. У разі отримання Бюро інформації від Постачальника даних про визнання кредитного правочину недійсним, Бюро замінює інформацію, передбачену підпунктами "а"–"д" пункту 3 частини першої статті 6, на інформацію, передбачену підпунктом "е" пункту 3 частини першої статті 6.

У разі отримання Бюро інформації від Постачальника даних про нікчемність кредитного правочину, Бюро замінює інформацію, передбачену підпунктами "а"–"д" пункту 3 частини першої статті 6, на інформацію, передбачену підпунктом "є" пункту 3 частини першої статті 6.

Якщо в кредитній історії немає інформації про інші кредитні правочини, крім недійного або нікчемного кредитного правочину, видаленню підлягає також будь-яка інша інформація з кредитної історії суб’єкта кредитної історії, крім інформації, передбаченої підпунктами "д" (а за умови відсутності у особи реєстраційного номеру облікової картки платника податків – також підпунктом "в") та "е" пункту 1 частини першої статті 6 відповідно.

2. У разі заперечення суб’єктом кредитної історії інформації, що становить кредитну історію, такий суб’єкт звертається до Постачальника даних із заявою про зміну чи видалення відповідної інформації.

Постачальник даних зобов’язаний протягом 15 календарних днів із дня отримання звернення перевірити достовірність інформації, що складає кредитну історію, та у разі встановлення невідповідності такої інформації дійсності, внести зміни до інформації, що складає кредитну історію, переданої до Бюро.

У разі встановлення відповідності дійсності інформації, що складає кредитну історію, Постачальник даних зобов’язаний протягом 15 календарних днів із дня отримання звернення суб’єкта кредитної історії повідомити суб’єкта кредитної історії про достовірність такої інформації, відмову у внесенні змін чи видаленні такої інформації та надати суб’єкту кредитної історії копії відповідних документів, що підтверджують дійсність інформації, що становить кредитну історію. Якщо надання відповідних документів, що підтверджують дійсність інформації, що становить кредитну історію, не може бути здійснено протягом 15 календарних днів, Постачальник даних зобов’язаний повідомити суб’єкта кредитної історії про відмову у внесенні змін чи видаленні інформації, що становить кредитну історію та повідомити про продовження строку розгляду такого звернення до 30 календарних днів. У такому разі Постачальник даних зобов’язаний надати суб’єкту кредитної історії копії підтвердних документів не пізніше 30 календарного дня із дня отримання звернення суб’єкта кредитної історії.

У разі заперечення суб’єктом кредитної історії інформації, що становить кредитну історію, за умови позбавлення Постачальника даних, який передав цю інформацію до Бюро, права на зайняття діяльністю, що передбачає право укладення кредитного правочину, або його ліквідації та відсутності Постачальника даних, який набув право вимоги за таким кредитним правочином, такий суб’єкт кредитної історії звертається до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Процедура, передбачена цим абзацом, не застосовується до Постачальника даних, щодо якого триває процедура виведення з ринку на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

3.Бюро вносить зміни чи видаляє інформацію з кредитної історії:

1) у порядку, визначеному Договором, за зверненням Постачальника даних, який передав цю інформацію до Бюро у разі помилки чи технічного збою при передачі інформації до Бюро;

2) у порядку, визначеному Договором, за зверненням Постачальника даних, який передав цю інформацію до Бюро у разі встановлення Постачальником даних нікчемності договору у зв’язку з його укладенням внаслідок обману чи зловживання довірою;

3) на підставі передбаченого абзацом четвертим частини другої цієї статті рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі припинення дії Договору між особою, зазначеною у частині першій статті 5 цього Закону, та Бюро, яке здійснює ведення кредитної історії суб’єкта кредитної історії, який заперечує інформацію, що становить кредитну історію, Бюро вносить зміни чи видаляє таку інформацію за зверненням особи, зазначеної у частині першій статті 5 цього Закону.

4. Бюро видаляє інформацію, що міститься в кредитній історії, у разі звернення Постачальника даних з повідомленням про відсутність у такого Постачальника підтвердження надання згоди суб’єктом кредитної історії на передачу інформації до Бюро, якщо така згода вимагалася на момент укладення правочину відповідно до закону.

У разі заперечення суб’єктом кредитної історії надання ним згоди на передачу інформації до Бюро (якщо така згода вимагалася на момент укладення правочину відповідно до закону) Постачальнику даних, якого було позбавлено права на зайняття діяльністю, що передбачає право укладення кредитного правочину (крім Постачальника даних щодо якого триває процедура виведення з ринку на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), або якого було ліквідовано, такий суб’єкт кредитної історії звертається до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Бюро видаляє інформацію, що міститься в кредитній історії такого суб'єкта кредитної історії, у разі набрання чинності рішенням суду, яким встановлено факт відсутності згоди суб’єкта кредитної історії на передачу інформації щодо нього до Бюро, якщо така згода вимагалася на момент укладення правочину відповідно до закону.

5. Бюро має право за участю Постачальника даних здійснювати звірення інформації, яка була надана цим Постачальником даних, та вносити до неї зміни на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та Договором. Постачальник даних зобов’язаний протягом п’ятнадцять робочих днів надати відповідь на звернення Бюро.

6. Видалення або зміна інформації, що становить кредитну історію, з підстав інших, ніж передбачено цим Законом, не дозволяється.

Стаття 11. Інформація, що зберігається Бюро та Постачальником даних

1.Бюро зберігає інформацію про:

1) дату та час передачі йому інформації Постачальником даних – протягом трьох років з дати отримання інформації цим Бюро;

2) дату та час здійснення запиту про надання кредитного звіту, вид запитуваного кредитного звіту – протягом трьох років з дати отримання запиту;

3) надання або про ненадання кредитного звіту у відповідь на запит – протягом трьох років з дати такої події.

2. Бюро зберігає інформацію, що становить кредитну історію, протягом 10 років з моменту припинення кредитного правочину, внесення до кредитної історії інформації, передбаченої частиною четвертою статті 9 цього Закону, або внесення до кредитної історії відмітки про відступлення права вимоги за кредитним правочином Користувачу, який не є Постачальником даних Бюро.

Інформація, передбачена підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 6 цього Закону зберігається Бюро протягом 5 років з дня набрання законної сили рішенням суду.

Інформація, що міститься в кредитній історії, підлягає видаленню після закінчення строку зберігання інформації в кредитній історії.

3. Постачальник даних зберігає інформацію про дату та час передачі інформації до Бюро протягом трьох років з дати передачі такої інформації до цього Бюро.

4. Уповноважений орган має право отримувати на свій запит інформацію, передбачену частинами першою та третьою цієї статті.

5. Бюро веде реєстр запитів Користувачів, інших Бюро, іноземних бюро щодо кредитних історій (далі – Реєстр запитів щодо кредитних історій).

Реєстр запитів щодо кредитних історій повинен містити таку інформацію:

1) дата та час здійснення запиту про надання кредитного звіту;

2) відомості про Користувача, інше Бюро, іноземне бюро в разі отримання від них запиту про надання кредитного звіту: найменування, ідентифікаційний код (за наявності) та вид його діяльності, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи, яка здійснила запит (за наявності), дата та час, інші реквізити запиту (за наявності).

Бюро може включати до реєстру запитів іншу інформацію, пов’язану із запитами, не передбачену цією частиною.

6. Бюро надає суб’єкту кредитної історії інформацію з Реєстру запитів на звернення такого суб’єкта.

7. Бюро має право надавати Користувачу таку інформацію з Реєстру запитів щодо кредитних історій:

1) вид діяльності Користувача, який здійснив запит про надання кредитного звіту;

2) дата та час здійснення запиту про надання кредитного звіту.

Бюро забороняється надавати Користувачу інформацію з Реєстру запитів щодо кредитних історій іншу, ніж визначено цією частиною.

8. Користувач веде реєстр своїх запитів до Бюро про надання кредитного звіту на виконання вимог частини першої статті 10 Закону України "Про споживче кредитування". Такий реєстр повинен містити дату та час здійснення Користувачем запиту про надання кредитного звіту, а також дату та час отримання інформації, що складає кредитну історію.

9. Користувач зберігає інформацію в реєстрі своїх запитів до Бюро протягом 3 років здати здійснення запиту або дати отримання інформації, що складає кредитну історію, залежно від того, яка дата настане пізніше.

10. Користувач зобов’язаний надавати інформацію з реєстру своїх запитів до Бюро на вимогу Уповноваженого органу.

Стаття 12. Доступ до інформації, що складає кредитну історію. Кредитні звіти

1. Бюро надають інформацію з кредитних історій Користувачам, іншим Бюро та іноземним бюро на підставах, передбачених цим Законом. Надання Бюро кредитних звітів чи будь-яких послуг, пов’язаних з обробкою, аналізом інформації, що складає кредитну історію, є платною послугою, крім випадків, передбачених законом.

Бюро надають інформацію з кредитних історій у формі кредитних звітів.

Кредитні звіти містять усю інформацію з кредитної історії, якщо інші обсяги інформації не передбачені Положенням Бюро або Договором. Кредитний звіт може містити інформацію, передбачену частинами другою, четвертою статті 4 цього Закону.

2. Користувач зобов’язаний отримувати згоду суб’єкта кредитної історії на отримання інформації, що складає кредитну історію. Користувач зобов’язаний зберігати згоду, отриману від суб’єкта кредитної історії на підставі цього абзацу, протягом 3 років з дати припинення кредитного правочину у разі укладення кредитного правочину або 3 роки з дати отримання згоди на доступ до інформації, що складає кредитну історію, у разі якщо між Користувачем та суб’єктом кредитної історії не було укладено кредитний правочин.

Користувач має право відмовитися від укладання кредитного правочину або укласти кредитний правочин на умовах, що враховують ризики від укладання кредитного правочину, у разі відмови суб’єкта кредитної історії надати згоду на доступ до його кредитної історії, якщо інше не встановлено законом.

Обов’язок доведення, що Користувач належним чином виконав своє зобов’язання, передбачене цією частиною, покладається на Користувача.

Користувач має право звернутися до Бюро за отриманням кредитних звітів упродовж дії укладеного правочину з суб’єктом кредитної історії.

Користувач має право звернутися до Бюро за отриманням кредитних звітів у інших випадках, встановлених цим Законом.

Уповноважений орган має право:

1) встановлювати додаткові вимоги до переліку та обсягу інформації, яка надається Користувачем суб’єкту кредитної історії до отримання згоди суб’єкта кредитної історії на доступ до інформації, що складає кредитну історію;

2) визначати вимоги до форми та порядку надання такої інформації, а також згоди суб’єкта кредитної історії на доступ до інформації, що складає кредитну історію.

Користувач зобов’язаний надавати згоду суб’єкта кредитної історії на доступ до його кредитної історії на запит Бюро, а також Уповноваженого органу.

3. У разі відступлення права вимоги за кредитним правочином Користувач, який набув право вимоги за таким правочином, має право на отримання інформації з Бюро на підставі згоди суб’єкта цієї кредитної історії на надання інформації, що складає кредитну історію, наданої Користувачу, у якого він придбав право вимоги за кредитним правочином, за умови передачі Користувачем, який відступив право вимоги за таким правочином документів, що підтверджують виконання обов’язку, передбаченого абзацом першим частини другої цієї статті.

4. Бюро має право звернутися до іншого Бюро за отриманням інформації з кредитної історії за наявності у Користувача, який запитує інформацію, згоди суб’єкта кредитної історії на отримання таким Користувачем інформації з його кредитної історії від іншого Бюро.

5. Бюро надають інформацію з кредитних історій Користувачам, іншим Бюро та іноземним бюро за їх запитами на паперовому або електронному носії та/або в іншій формі з використанням власного веб-сайту Бюро, або програмного забезпечення Бюро (за наявності) на умовах, передбачених цим Законом та Договором.

Бюро надають Отримувачам інформації, передбаченим пунктами 4 і 5 частини другої статті 5 у формі, в якій отримали таку інформацію від Постачальника даних.

6. Надання Бюро інформації з кредитних історій на умовах, визначених цим Законом та Договором, не вважається порушенням банківської таємниці, таємниці фінансової послуги, таємниці страхування, таємниці надавача платіжних послуг та комерційної таємниці.

Стаття 13. Транскордонний обмін даними

1. Бюро здійснює транскордонне надання інформації, що складає кредитну історію, Користувачам або іноземним бюро, які зареєстровані в Республіці Австрія, Королівстві Бельгія, Республіці Болгарія, Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії, Грецькій Республіці, Королівстві Данія, Естонській Республіці, Ірландії, Королівстві Іспанія, Італійській Республіці, Канаді, Республіці Кіпр, Королівстві Норвегія, Латвійській Республіці, Литовській Республіці, Великому Герцогстві Люксембург, Республіці Мальта, Королівстві Нідерланди, Федеративній Республіціа Німеччина, Республіці Польща, Португальській Республіці, Румунії, Словацькій Республіці, Республіці Словенія, Сполучених Штатах Америки, Угорщині, Фінляндській Республіці, Французькій Республіці, Республіціа Хорватія, Чеській Республіці, Королівстві Швеція, Швейцарській Конфедерації, Японії.

Забороняється транскордонне надання Бюро інформації іноземним бюро, створеним за законодавством країни, яка здійснює збройну агресію проти України (у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України").

2. Бюро має право звернутися до іноземного бюро за отриманням інформації з кредитної історії за наявності у Користувача, який запитує інформацію, згоди суб’єкта кредитної історії на отримання таким Користувачем інформації з його кредитної історії від іноземного бюро.

Стаття 14. Використання інформації, що складає кредитну історію

1. Інформація, що складає кредитну історію, надається Користувачам без права передачі третім особам, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. Користувачі, які є надавачами фінансових послуг, використовують інформацію, що складає кредитну історію, з метою управління кредитним ризиком та дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Користувачі, які уклали кредитний правочин з суб’єктом кредитної історії, не мають права передавати інформацію, що складає кредитну історію, третім особам, крім колекторських компаній з метою врегулювання простроченої заборгованості відповідно до статті 25 Закону України "Про споживче кредитування". Такі Користувачі також мають право передати інформацію, що складає кредитну історію, третім особам для здійснення такими третіми особами в інтересах Користувачів заходів, спрямованих на погашення у позасудовому порядку заборгованості суб'єкта кредитної історії, який є юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, та прострочив виконання грошового зобов’язання за таким кредитним правочином.

Користувач, який уклав кредитний правочин з суб’єктом кредитної історії, має право використовувати інформацію, що складає кредитну історію суб’єкта кредитної історії – фізичної особи, визначену пунктом 1 частини першої статті 6 цього Закону, з метою взаємодії з ним при врегулюванні простроченої заборгованості за укладеним з ним кредитними правочинами, передбаченими Законом України "Про споживче кредитування". Використання такої інформації, що складає кредитну історію суб’єкта кредитної історії–фізичної особи, з метою взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості за укладеними з іншою особою кредитними правочинами, передбаченими Законом України "Про споживче кредитування", забороняється, крім випадків, коли такий суб’єкт кредитної історії – фізична особа є представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем за такими кредитними правочинами.

3. Уповноважений орган у разі виявлення фактів використання кредитної історії, що порушує права суб’єктів кредитної історії, має право в межах своєї компетенції встановити додаткові вимоги до цільового використання інформації, що складає кредитну історію.

Стаття 15. Захист інформації, що складає кредитну історію

1. Бюро зобов’язане забезпечити захист інформації, що складає кредитну історію.

2. Уповноважений орган має право встановити вимоги до застосування Бюро та Користувачами електронних підписів, електронних печаток до захисту інформації, що складає кредитну історію, до забезпечення Бюро та Користувачами кіберзахисту, інформаційної безпеки, а також здійснює контроль за їх виконанням.

Стаття 16. Права суб’єктів кредитної історії

1. Суб’єкт кредитної історії має право ознайомитися з інформацією, що міститься у його кредитній історії, а саме:

1) кредитним звітом;

2) інформацією з реєстру запитів щодо кредитних історій.

2. Суб’єкт кредитної історії має право ознайомитися з інформацією, що передбачена частиною першою цієї статті, шляхом звернення до Бюро у порядку, визначеному Положенням Бюро.

Бюро зобов’язане надати суб’єкту кредитної історії інформацію, що зазначена у частині першій цієї статті, протягом двох робочих днів з дня отримання від нього відповідного запиту.

3. Суб’єкт кредитних історій має право безоплатно ознайомитися з інформацією, що передбачена пунктом 1 частини першої цієї статті, один раз протягом календарного року.

Бюро має право безкоштовно надавати суб’єкту кредитної історії інформацію, передбачену пунктом 2 частини першої цієї статті.

4. Суб’єкт кредитної історії має право звернутися до Бюро з письмовою заявою про включення коментаря до своєї кредитної історії у разі незгоди з інформацією, що складає його кредитну історію, за винятком інформації про кредитний бал. Заява має включати коментар обсягом не більше ніж 100 слів щодо інформації, що заперечується. Коментар, передбачений цією частиною, виключається за заявою суб'єкта кредитної історії, або в інших випадках, визначених Положенням Бюро.

5. Бюро в разі отримання заяви від суб’єкта кредитної історії про незгоду з інформацією, одержаною з джерел, визначених абзацом другим частини четвертої статті 4 цього Закону, зобов’язане протягом п’яти робочих днів із дня отримання такої заяви актуалізувати таку інформацію відповідно до джерела, з якого була отримана така інформація.

Бюро вилучає з кредитного звіту суб’єкта кредитної історії інформацію, що заперечується суб’єктом кредитної історії, якщо джерело інформації, визначене абзацом другим частини четвертої статті 4 цього Закону, припинило бути публічним та/або доступним для його використання.

6. Фізична особа має право укласти з Бюро оплатний договір про надання в її інтересах Користувачам за їх зверненням відомостей про отримання Бюро заяви такої особи про небажання укладати кредитні правочини. Правові наслідки укладення кредитного правочину у разі отримання Користувачем відомостей про отримання Бюро такої заяви встановлюються Законом України "Про споживче кредитування".

У разі укладення фізичною особою договору, передбаченого абзацом першим цієї частини, та звернення такої особи до одного Бюро із заявою про небажання укладати кредитні правочини, така особа зобов’язана укласти відповідні договори та звернутися з аналогічними заявами до усіх Бюро, які на дату подачі заяви включені Уповноваженим органом до Реєстру бюро.

Особа має право у будь-який момент відкликати заяву про небажання укладати кредитні правочини у порядку, передбаченому договором з Бюро. У разі відкликання заяви про небажання укладати кредитні правочини, особа зобов’язана відкликати таку заяву у всіх Бюро, які на дату відкликання заяви включені Уповноваженим органом до Реєстру бюро.

7. Бюро здійснює розгляд звернень суб’єкта кредитної історії – фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця) щодо виконання положень цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу у сфері кредитних історій в порядку, визначеному Бюро з урахуванням особливостей, встановлених у цій статті та у частині третій статті 25 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Звернення суб’єкта кредитної історії – юридичної особи розглядаються і вирішуються в строк не більше одного місяця від дня надходження звернення, а таке, що не потребує додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше 15 календарних днів від дня отримання.

Бюро розміщує на власному веб-сайті, включаючи його мобільну версію, та в мобільному застосунку (за наявності) контактні дані, за якими Бюро приймає звернення суб’єктів кредитної історії та порядок розгляду ним таких звернень.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник Бюро або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється суб’єкт кредитної історії, який подав звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

8. Суб’єкт кредитної історії має право оскаржити в судовому порядку дії Бюро або Користувача, які порушують його права.

9. Захист прав суб’єктів кредитної історії–фізичних осіб здійснюється відповідно до законодавства про захист прав споживачів з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.

РОЗДІЛ ІІІ. ДІЯЛЬНІСТЬ З ВЕДЕННЯ КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ У СФЕРІ КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ

Стаття 17. Авторизація діяльності з ведення кредитних історій

1. Особа, яка має намір набути статус Бюро, повинна бути створена у формі господарського товариства відповідно до законодавства та з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Бюро має право здійснювати діяльність з ведення кредитних історій після його авторизації Уповноваженим органом.

Уповноважений орган здійснює авторизацію шляхом внесення запису про Бюро до Реєстру бюро. Юридична особа набуває статусу бюро кредитних історій та право здійснювати ведення кредитних історій з дня включення Уповноваженим органом відомостей про Бюро до Реєстру бюро.

Особам, не включеним до Реєстру бюро, забороняється здійснювати ведення кредитних історій.

2. Особа, яка має намір набути статус Бюро (далі – заявник), подає до Уповноваженого органу відповідно до вимог, у порядку та за формою, що встановлені нормативно-правовими актами Уповноваженого органу, такі документи:

1) заяву про включення до Реєстру бюро;

2) копію статуту заявника або код доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, що надає доступ до копії статуту в електронній формі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

3) копію документа, що підтверджує оплату статутного капіталу та фінансову звітність станом на останню звітну дату, що передує даті подання документів (за наявності);

4) інформацію про структуру власності Бюро;

5) Положення Бюро;

6) копію рішення про призначення керівника Бюро;

7) документи, що містять відомості щодо відповідності керівника вимогам, встановленим цим Законом;

8) інформацію про власників істотної участі заявника, що підтверджує відповідність власників істотної участі заявника вимогам, встановленим цим Законом.

3. Уповноважений орган приймає рішення про включення або відмову у включенні до Реєстру бюро заявника на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених частиною другою цієї статті. Строк прийняття Уповноваженим органом такого рішення становить 60 робочих днів з дня одержання відповідної заяви.

Уповноважений орган має право продовжити строк прийняття рішення, передбачений абзацом першим цієї частини, але не більше ніж на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Уповноважений орган повідомляє заявника не пізніше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття відповідного рішення.

Уповноважений орган залишає заяву про включення до Реєстру бюро без руху у разі якщо заявник подав неповний пакет документів або така заява/документи подані з порушенням установлених законодавством вимог. У такому випадку Уповноважений орган протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви, надсилає заявнику повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення заяви про включення до Реєстру бюро без руху, із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, способу та строку усунення таких недоліків, а також способу, порядку та строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі усунення заявником виявлених недоліків у строк, встановлений Уповноваженим органом, заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення такої заяви без руху.

5. Бюро зобов’язане протягом трьох робочих днів із дня настання відповідної події інформувати Уповноважений орган у встановленому ним порядку про:

1) будь-які суттєві зміни у відомостях та/або документах, поданих до Уповноваженого органу з метою авторизації. Ознаки та критерії суттєвих змін визначаються нормативно-правовими актами Уповноваженого органу;

2) прийняття рішення про припинення діяльності Бюро або відкриття провадження у справі про банкрутство Бюро.

Стаття 18. Вимоги до Бюро

1. У найменуванні Бюро обов’язково зазначаються слова "бюро кредитних історій".

Особам, які не є Бюро та не здійснюють діяльність з ведення кредитних історій, забороняється вживати у своєму найменуванні, торговельній марці та/або комерційному найменуванні слова "бюро кредитних історій", "кредитне бюро" та/або похідні від них, а також забороняється використовувати найменування, торговельну марку та/або комерційне найменування, які вводять в оману щодо здійснення такими особами діяльності з ведення кредитних історій.

2. Статутний капітал Бюро формується виключно за рахунок грошових коштів учасників Бюро та має бути не менше п’яти мільйонів гривень.

Бюро зобов’язане підтримувати мінімальний розмір статутного капіталу, передбачений цим Законом, протягом усього строку перебування в Реєстрі бюро.

3. Структура власності Бюро повинна відповідати вимогам щодо прозорості, а також іншим вимогам, встановленим законом та нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.

4. Бюро зобов’язане щороку подавати до Уповноваженого органу відомості про свою структуру власності, а також повідомляти про всі зміни у своїй структурі власності в порядку, обсязі та в строки, визначені нормативно-правовим актом Уповноваженого органу.

Бюро зобов’язане оприлюднювати на власному веб-сайті інформацію про свою структуру власності та всі зміни до неї в обсязі та порядку, визначених нормативно-правовим актом Уповноваженого органу.

5. Уповноважений орган оприлюднює відомості про структуру власності Бюро на сторінці свого офіційного Інтернет-представництва (офіційному веб-сайті). Уповноважений орган має право вживати заходів з метою встановлення відповідності структури власності Бюро вимогам законодавства, у тому числі запитувати інформацію та документи в Бюро, їх ключових учасників та власників істотної участі, а також вимагати надання відповідних пояснень.

6. Бюро зобов'язане організувати функціонування системи внутрішнього контролю, яка забезпечує належний рівень управління операційними, інформаційними та кіберризиками з урахуванням особливостей виду своєї діяльності, характеру і переліку послуг, які воно надає, особливостей, встановлених законами з питань регулювання діяльності господарських товариств та юридичних осіб інших організаційно-правових форм, відповідно до того, у якій організаційно-правовій формі воно створене, а також нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.

Стаття 19. Вимоги до власників істотної участі в Бюро

1. Власники істотної участі в Бюро або в особах, які мають намір стати Бюро, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом.

Бюро зобов’язане повідомляти Уповноважений орган про всі зміни у діловій репутації власників істотної участі в Бюро в порядку, обсязі та в строки, визначені нормативно-правовим актом Уповноваженого органу.

2. Власником істотної участі в Бюро або особі, яка має намір стати Бюро, не може бути:

1) фізична особа:

а) яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;

б) яка має громадянство та/або податкове резидентство, та/або місце постійного проживання в державі, що здійснює, або здійснювала збройну агресію проти України в значенні, наведеному в статті 1 Закону України "Про оборону України";

в) до якої застосовано санкції іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";

г) яка включена до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності – обмеження застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом п'яти років після її виключення з нього;

ґ) яка позбавлена права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю згідно з вироком або іншим рішенням суду – обмеження застосовується протягом строку дії такого покарання;

д) яка володіла істотною участю в Бюро станом на будь-яку дату протягом року, що передував даті рішення про виключення відомостей про Бюро з Реєстру бюро за ініціативою Уповноваженого органу (крім виключення відомостей про Бюро з Реєстру бюро у зв'язку з нездійсненням діяльності) – обмеження застосовується протягом трьох років з дня прийняття такого рішення;

е) яка володіла істотною участю в іноземному бюро станом на будь-яку дату протягом року, що передував даті рішення уповноваженого органу іноземної країни про позбавлення права здійснювати ведення кредитних історій – обмеження застосовується протягом трьох років з дня прийняття такого рішення;

є) яка перебувала більше шести місяців на посаді керівника Бюро, іноземного бюро протягом року, що передував даті рішення передбаченого пунктами "д", "е" цієї частини (крім виключення відомостей про Бюро з Реєстру бюро або позбавлення права здійснювати діяльність із ведення кредитної історії іншим чином у зв'язку з нездійсненням діяльності) – обмеження застосовується протягом трьох років з дня прийняття такого рішення;

ж) яка мала можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю в Бюро чи іноземному бюро надавати обов'язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії такого Бюро чи іноземного бюро станом на будь-яку дату протягом року, що передував даті рішення передбаченого пунктами "д", "е" цієї частини (крім виключення відомостей про Бюро з Реєстру бюро або позбавлення права здійснювати діяльність із ведення кредитної історії іншим чином у зв'язку з нездійсненням діяльності) – обмеження застосовується протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;

з) щодо якої Уповноваженим органом було встановлено факт надання йому недостовірної інформації, яка вплинула або могла вплинути на прийняття Уповноваженим органом рішення – обмеження застосовується протягом трьох років з дня встановлення факту недостовірності такої інформації;

и) яка визнана Уповноваженим органом такою, що не має бездоганної ділової репутації.

2) юридична особа:

а) яка зареєстрована та/або є податковим резидентом, та/або її місцезнаходженням є держава, що здійснює, здійснювала збройну агресію проти України в значенні, наведеному в статті 1 Закону України "Про оборону України";

б) до якої застосовано санкції іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";

в) яка включена до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності – обмеження застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом п'яти років після її виключення з нього;

г) щодо якої Уповноваженим органом було встановлено факт надання йому недостовірної інформації, яка вплинула або могла вплинути на прийняття Уповноваженим органом рішення – обмеження застосовується протягом трьох років з дня встановлення факту недостовірності такої інформації;

ґ) яка включена до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, ведення якого здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондових ринків – обмеження застосовується протягом строку перебування в цьому списку;

д) щодо акцій якої наявні публічні обмеження (обтяження), включаючи арешти та інші публічні обтяження або інші обмеження розпорядження ними чи обмеження проведення операцій з ними або зупинено розміщення у зв'язку з визнанням емісії недобросовісною або застосуванням спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) – обмеження застосовується протягом усього строку існування обмеження (обтяження);

е) яка володіла істотною участю в Бюро станом на будь-яку дату протягом року, що передував даті рішення про виключення відомостей про Бюро з Реєстру бюро за ініціативою Уповноваженого органу (крім виключення відомостей про Бюро з Реєстру бюро у зв'язку з нездійсненням діяльності) – обмеження застосовується протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;

є) яка володіла істотною участю в іноземному бюро станом на будь-яку дату протягом року, що передував даті рішення уповноваженого органу іноземної країни про позбавлення права здійснювати ведення кредитних історій – обмеження застосовується протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;

ж) яка мала можливість незалежно від володіння участю в Бюро чи іноземному Бюро надавати обов'язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії такого Бюро чи іноземного бюро станом на будь-яку дату протягом року, що передував даті рішення передбаченого пунктами "е", "є" цієї частини (крім виключення відомостей про Бюро з Реєстру бюро або позбавлення права здійснювати діяльність із ведення кредитної історії іншим чином у зв'язку з нездійсненням діяльності) – обмеження застосовується протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;

з) ділову репутацію керівника та/або власника істотної участі якої визнано Уповноваженим органом небездоганною.

3. Бюро у встановленому Уповноваженим органом порядку протягом п’яти робочих днів із дня, коли Бюро стало відомо про факти стосовно власника істотної участі, які свідчать про його невідповідність визначеним цим Законом вимогам щодо ділової репутації зобов’язане повідомити Уповноважений орган про такі факти.

У разі виявлення Бюро чи Уповноваженим органом невідповідності власника істотної участі вимогам щодо ділової репутації, власник істотної участі може звернутися до Уповноваженого органу у встановленому його нормативно-правовими актами порядку з клопотанням про незастосування до нього ознаки небездоганної ділової репутації та/або надати додаткові документи/пояснення про його відповідність вимогам. Уповноважений орган розглядає клопотання про незастосування до власника істотної участі ознаки небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення протягом 30 робочих днів з дня отримання відповідного клопотання. Уповноважений орган має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Уповноважений орган повідомляє власника істотної участі не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цим абзацом.

4. Уповноважений орган, у разі невідповідності власника істотної участі в Бюро вимогам цього Закону, має право вимагати усунення такого порушення, а також тимчасово, до усунення порушення, заборонити такому власнику істотної участі в Бюро використання права голосу та отримання інформації про діяльність Бюро.

У разі якщо за наслідком вжитих заходів з усунення власником істотної участі порушення, передбаченого абзацом першим цієї частини, таке порушення через існування обставин, що об’єктивно унеможливлюють виконання вимоги Уповноваженого органу, усунути не вдалося, Уповноважений орган продовжує заборону такому власнику істотної участі в Бюро використання права голосу та отримання інформації про діяльність Бюро.

У разі не усунення власником істотної участі порушення, передбаченого абзацом першим цієї частини, у встановлений Уповноваженим органом строк:

1) Уповноважений орган має право визнати структуру власності Бюро такою, що не відповідає вимогам цього Закону, якщо мало місце не усунення власником істотної участі порушення вимог, передбачених підпунктом "б" пункту 2, підпунктом "в" пункту 1 частини другої цієї статті;

2) корпоративні права у Бюро, належні такому власнику істотної участі стягуються в дохід держави, якщо мало місце не усунення власником істотної участі іншого, ніж зазначено в пункті 1 цієї частини порушення вимог, передбачених частиною другої цієї статті. Уповноважений орган звертається до суду з позовом про стягнення в дохід держави належних такому власнику істотної участі корпоративних прав у Бюро. Стягнуті в дохід держави корпоративні права, що належали такому власнику істотної участі, підлягають продажу на аукціоні (публічних торгах) Фондом державного майна України протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду у такій справі законної сили.

Стаття 20. Вимоги до керівників Бюро

1. Керівники Бюро або особи, яка має намір стати Бюро, протягом усього часу перебування на відповідних посадах повинні відповідати вимогам до професійної придатності та ділової репутації, визначеним частинами другою та третьою цієї статті, а також нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.

2. Керівник Бюро або особи, яка має намір стати Бюро, є таким, що відповідає вимогам щодо професійної придатності, якщо він має:

1) вищу освіту;

2) досвід роботи на керівних посадах не менше трьох років;

3) досвід роботи в Бюро не менше одного року.

3. Керівником Бюро або особи, яка має намір стати Бюро, не може бути особа:

1) звільнена протягом останніх п'яти років за одноразове грубе або систематичне порушення особою своїх посадових обов'язків та/або правил трудового розпорядку, порушення законодавства про протидію корупції, вчинення розкрадання, зловживання владою, службовим становищем або іншого кримінального правопорушення чи відсторонена від роботи як керівник та/або працівник Бюро;

2) звільнена з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв'язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності – обмеження застосовується протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;

3) до якої застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю, якій анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю або діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення права на здійснення діяльності приватного виконавця – обмеження застосовується протягом трьох років з дня застосування відповідного стягнення;

4) яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;

5) яка має громадянство та/або податкове резидентство, та/або місце постійного проживання в державі, що здійснює, або здійснювала збройну агресію проти України в значенні, наведеному в статті 1 Закону України "Про оборону України";

6) до якої застосовано санкції іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";

7) яка включена до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності – обмеження застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом п'яти років після її виключення з нього;

8) яка позбавлена права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю згідно з вироком або іншим рішенням суду – обмеження застосовується протягом строку дії такого покарання;

9) яка володіла істотною участю в Бюро станом на будь-яку дату протягом року, що передував даті рішення про виключення відомостей про Бюро з Реєстру бюро за ініціативою Уповноваженого органу (крім виключення відомостей про Бюро з Реєстру бюро у зв'язку з нездійсненням діяльності) – обмеження застосовується протягом трьох років з дня прийняття такого рішення;

10) яка володіла істотною участю в іноземному бюро станом на будь-яку дату протягом року, що передував даті рішення уповноваженого органу іноземної країни про позбавлення права здійснювати ведення кредитних історій – обмеження застосовується протягом трьох років з дня прийняття такого рішення;

11) яка перебувала більше шести місяців на посаді керівника Бюро, іноземного бюро протягом року, що передував даті рішення передбаченого пунктами 9, 10 цієї частини (крім виключення відомостей про Бюро з Реєстру бюро або позбавлення права здійснювати діяльність із ведення кредитної історії іншим чином у зв'язку з нездійсненням діяльності) – обмеження застосовується протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;

12) яка мала можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю в Бюро чи іноземному бюро надавати обов'язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії такого Бюро чи іноземного Бюро станом на будь-яку дату протягом року, що передував даті рішення передбаченого пунктами 9, 10 цієї частини (крім виключення відомостей про Бюро з Реєстру бюро або позбавлення права здійснювати діяльність із ведення кредитної історії іншим чином у зв'язку з нездійсненням діяльності) – обмеження застосовується протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;

13) щодо якої Уповноваженим органом було встановлено факт надання йому недостовірної інформації, яка вплинула або могла вплинути на прийняття Уповноваженим органом рішення – обмеження застосовується протягом трьох років з дня встановлення факту недостовірності такої інформації;

14) яка визнана Уповноваженим органом такою, що не має бездоганної ділової репутації.

Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до ділової репутації керівників Бюро з метою уникнення недобросовісних практик ведення кредитних історій.

3. Бюро зобов’язане на постійній основі здійснювати перевірку керівників на відповідність вимогам до професійної придатності та ділової репутації.

У разі виявлення Бюро чи Уповноваженим органом невідповідності керівника Бюро вимогам щодо ділової репутації Бюро може звернутися до Уповноваженого органу у встановленому його нормативно-правовими актами порядку з клопотанням про незастосування до такого керівника виявленої ознаки небездоганної ділової репутації та/або надати додаткові документи/пояснення про його відповідність вимогам щодо бездоганної ділової репутації. Уповноважений орган розглядає клопотання про незастосування до керівника ознаки небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення протягом 30 робочих днів з дня отримання відповідного клопотання. Уповноважений орган має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Уповноважений орган повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цим абзацом.

4. Бюро зобов’язане повідомити Уповноважений орган про призначення особи на посаду керівника та надати документи, що підтверджують проведену перевірку відповідності такої особи кваліфікаційним вимогам та вимогам щодо незалежності (за потреби) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.

5. Бюро зобов’язане повідомляти Уповноважений орган про зміну своїх керівників, у тому числі про звільнення або призначення (обрання, набуття або припинення повноважень), протягом п’яти робочих днів з дня такої зміни в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.

Бюро у встановленому Уповноваженим органом порядку протягом п’яти робочих днів з дня, коли Бюро стало відомо про факти щодо керівника Бюро, які свідчать про його невідповідність вимогам до професійної придатності та ділової репутації, а також з дня отримання інформації, яка свідчить про можливий негативний вплив на забезпечення виконання такою особою своїх функцій, зобов’язане повідомити Уповноважений орган про такі факти.

6. Уповноважений орган має право вимагати заміни керівника Бюро в разі прийняття Уповноваженим органом, за результатами оцінювання ділової репутації та професійної придатності керівника Бюро, рішення про визнання ділової репутації керівника Бюро небездоганною та/або рішення про невідповідність керівника Бюро вимогам щодо професійної придатності. Бюро зобов'язане розглянути таку вимогу Уповноваженого органу.

Стаття 21. Діяльність, дозволена Бюро

1. Бюро здійснює ведення кредитних історій та має право надавати послуги, що передбачені частиною третьою цієї статті.

2. Виключно Бюро має право здійснювати ведення кредитних історій, що включає:

1) збирання, зберігання та обробку інформації, що складає кредитну історію;

2) надання кредитних історій та інших інформаційних послуг суб’єктам кредитних історій;

3) надання Користувачам кредитних звітів;

4) надання послуг для мінімізації кредитних ризиків та оцінки кредитоспроможності суб'єктів кредитної історії з використанням інформації, що складає кредитну історію;

5) розробка для Користувачів скорингових моделей та програмного забезпечення, необхідного для впровадження таких моделей;

6) надання послуг для забезпечення верифікації та ідентифікації;

7) надання послуг для запобігання та боротьби з шахрайством;

8) надання статистичних та аналітичних послуг з використанням інформації, що складає кредитну історію;

9) надання інших послуг, що мають на меті реалізацію положень цього Закону та/або на виконання вимог інших законів.

3. Додатково до діяльності з ведення кредитних історій Бюро мають право надавати інформаційно-аналітичні послуги, в тому числі:

1) інформаційні послуги для мінімізації ризиків господарської діяльності та інформаційного забезпечення суб’єктів господарювання з використанням інформації з публічних реєстрів, інших баз даних, наборів даних, джерел, відкритих для публічного користування;

2) послуги з автоматизації бізнес-процесів суб’єктам господарювання з використанням інформації, що не складає кредитну історію, зокрема шляхом розробки відповідного програмного забезпечення;

3) інформаційні, комунікаційні, консультаційні та освітні послуги, зокрема послуги з бізнес-аналізу та обробки інформації, що не складає кредитну історію.

4. Бюро здійснює діяльність відповідно до Положення Бюро, затвердженого керівником Бюро або іншим уповноваженим органом Бюро, визначеним статутом Бюро.

5. Положення Бюро, зокрема, повинно містити:

а) правила збирання, обробки, зберігання, захисту інформації, що складає кредитну історію;

б) правила надання кредитних звітів;

в) правила ведення реєстру запитів щодо кредитних історій;

г) правила транскордонного обміну даними.

6. Положення Бюро, за винятком розділу щодо зберігання та захисту інформації, що складає кредитну історію, підлягає опублікуванню на веб-сайті Бюро.

7. Бюро розміщує на своєму веб-сайті правила звернення до Бюро щодо інформації, що складає кредитну історію.

Стаття 22. Звітність Бюро

1. Уповноважений орган має право встановлювати порядок та вимоги щодо щоквартального подання Бюро до Уповноваженого органу регуляторної звітності, необхідної для цілей нагляду за діяльністю Бюро, а саме:

1) перелік показників регуляторної звітності, вимоги до структури пояснювальних записок до звітності;

2) порядок та строки складання, подання і оприлюднення регуляторної звітності.

2. До складу регуляторної звітності Бюро включається інформація про:

1) загальну кількість історій в розрізі користувачів, та їх стан актуалізації;

2) кількість звернень користувачів та наданих на них кредитних звітів.

Стаття 23. Державне регулювання та нагляд у сфері кредитних історій

1. Державне регулювання та нагляд за діяльністю Бюро, зокрема за додержанням Бюро та Користувачами, які є надавачами фінансових послуг, законодавства у сфері кредитних історій здійснює Уповноважений орган.

2. Уповноважений орган:

1) приймає нормативно-правові акти на виконання цього Закону та надає методичні рекомендації Бюро, Користувачам, які є надавачами фінансових послуг, з питань діяльності Бюро, додержання Бюро, Користувачами, які є надавачами фінансових послуг, законодавства у сфері кредитних історій;

2) веде Реєстр бюро, визначає порядок його ведення;

3) визначає порядок здійснення та припинення авторизації Бюро, здійснює таку авторизацію та припиняє авторизацію;

4) встановлює плату за розгляд пакета документів щодо включення осіб, які мають намір здійснювати діяльність у сфері кредитних історій, до Реєстру бюро;

5) здійснює нагляд за діяльністю Бюро, за додержанням Бюро, Користувачами, які є надавачами фінансових послуг, законодавства у сфері кредитних історій, у тому числі вимог законодавства щодо захисту прав суб’єктів кредитної історії, здійснює контроль за цільовим використанням інформації, що складає кредитну історію;

6) розглядає звернення суб’єктів кредитної історії про недотримання Бюро, Користувачами, які є надавачами фінансових послуг, вимог законодавства у сфері кредитних історій;

7) має право застосовувати до Бюро, Користувачів, які є надавачами фінансових послуг, у встановленому ним порядку коригувальні заходи та заходи впливу;

8) має право визнавати ділову репутацію небездоганною та структуру власності непрозорою та/або такою, що не відповідає вимогам цього Закону у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Уповноваженого органу;

9) здійснює інші повноваження, що передбачені законом.

3. Уповноважений орган здійснює нагляд за діяльністю Бюро, за додержанням Бюро та Користувачами, які є надавачами фінансових послуг, законодавства у сфері кредитних історій у встановленому ним порядку.

Уповноважений орган здійснює нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду. Під час здійснення такого нагляду Уповноважений орган має право застосовувати професійне судження. Під професійним судженням слід розуміти вмотивований, об’єктивний, неупереджений та обґрунтований висновок та/або оцінку Уповноваженого органу щодо фактів, подій, обставин, осіб, що ґрунтується на знаннях і досвіді службовців Уповноваженого органу, а також на комплексному та всебічному аналізі інформації і документів, поданих до Уповноваженого органу в межах передбачених законодавством процедур та отриманих Уповноваженим органом, у тому числі за результатами здійснення ним державного регулювання та нагляду за діяльністю Бюро, за додержанням Бюро та Користувачами, які є надавачами фінансових послуг, законодавства у сфері кредитних історій, а також інформації з офіційних джерел.

Уповноважений орган застосовує професійне судження у порядку, встановленому Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

4. Уповноважений орган у межах своїх повноважень має право письмово вимагати від Бюро, Користувача, який є надавачем фінансових послуг, інформацію та копії документів, а також письмові пояснення з питань їхньої діяльності у сфері кредитних історій.

5. Бюро, Користувач, який є надавачем фінансових послуг, зобов’язані безоплатно надавати Уповноваженому органу інформацію, документи (їх копії) та письмові пояснення.

Стаття 24. Коригувальні заходи та заходи впливу

1. Уповноважений орган має право застосовувати до Бюро та Користувача, який є надавачем фінансових послуг, коригувальні заходи або заходи впливу, у випадках, передбачених частинами другою та третьою цієї статті.

2. Уповноважений орган у разі виявлення ризиків, що можуть призвести до порушення вимог цього Закону, інших законів та/або нормативно-правових актів Уповноваженого органу у сфері кредитних історій, має право застосувати до Бюро та/або до Користувача, який є надавачем фінансових послуг, коригувальні заходи.

Коригувальні заходи полягають у наданні Уповноваженим органом рекомендацій про вчинення дій або необхідність утриматися від вчинення дій з метою уникнення ризиків, що можуть призвести до порушення вимог законодавства у сфері кредитних історій.

3. Уповноважений орган у разі порушення вимог цього Закону, інших законів та/або нормативно-правових актів Уповноваженого органу у сфері кредитних історій, вимог, рішень Уповноваженого органу має право в установленому ним порядку застосувати до Бюро та Користувача, який є надавачем фінансових послуг, заходи впливу, адекватні вчиненому порушенню, до яких належать:

1) письмове застереження з вимогою про усунення виявленого порушення та/або вжиття заходів для недопущення такого порушення в подальшій діяльності (далі – письмове застереження);

2) накладення штрафу, передбаченого статтею 25 цього Закону;

3) виключення запису про Бюро з Реєстру бюро.

У разі невиконання Бюро або Користувачем, який є надавачем фінансових послуг, письмового застереження, передбаченого пунктом 1 цієї частини, до такого Бюро або Користувача може додатково застосовуватися накладення штрафу.

Уповноважений орган застосовує заходи впливу, передбачені цією частиною, із дотриманням принципів співмірності, врахування характеру та обставин вчинення порушення, причин, що зумовили вчинення такого порушення, заходів, вжитих для запобігання порушенню та його усунення, а також з врахуванням наслідків порушення.

4. У разі розгляду питань щодо застосування коригувального заходу до Бюро та/або Користувача, який є надавачем фінансових послуг, Уповноважений орган за зверненням такого Бюро або Користувача має право запросити для надання пояснень уповноважену особу (уповноважених осіб) цього Бюро, Користувача.

У разі розгляду питань про застосування заходу впливу до Бюро та/або Користувача, який є надавачем фінансових послуг, Уповноважений орган запрошує для надання пояснень, заперечень уповноважену особу (уповноважених осіб) цього Бюро, Користувача, на засідання органу, уповноваженого приймати рішення про застосування заходу впливу.

5. Рішення Уповноваженого органу про застосування заходу впливу обов’язково повинно містити:

1) відомості про встановлені обставини (факти);

2) кількісні та якісні показники, висновки Уповноваженого органу, включаючи обґрунтування адекватності застосування відповідного заходу впливу на підставі встановлених обставин (фактів);

3) відомості про результати розгляду пояснень, заперечень Користувачів або Бюро, їх посадових осіб.

6. Рішення Уповноваженого органу про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу може бути оскаржене в судовому порядку відповідно до закону протягом місяця з дня набрання таким рішенням чинності. Оскарження рішення Уповноваженого органу не зупиняє його виконання.

7. Рішення Уповноваженого органу про застосування заходу впливу набирає чинності з дня доведення його до відома Користувача або Бюро, у порядку визначеному Уповноваженим органом, крім випадків, встановлених частиною тринадцятою статті 26 цього Закону.

У разі добровільного виконання Бюро, Користувачем, який є надавачем фінансових послуг, рішення про застосування заходу впливу у вигляді штрафу, таке Бюро або Користувач зобов’язані повідомити Уповноважений орган про добровільне виконання такого рішення протягом місяця з дня набрання рішенням чинності.

Якщо протягом місяця з дня набрання чинності рішенням про застосування заходу впливу у вигляді штрафу Бюро, Користувач, який є надавачем фінансових послуг, добровільно не виконали таке рішення і рішення не було оскаржене в судовому порядку, таке рішення набуває статусу виконавчого документа, підлягає оформленню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та передається до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю для примусового виконання згідно із законодавством.

Якщо рішення Уповноваженого органу про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу протягом місяця з дня набрання ним чинності оскаржене в судовому порядку та адміністративним судом відкрито провадження у справі про оскарження зазначеного рішення, таке рішення набуває статусу виконавчого документа з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням за результатами розгляду у такій справі, що набрало законної сили, з урахуванням строків, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

8. Порядок застосування до Бюро, Користувача, який є надавачем фінансових послуг, коригувальних заходів та заходів впливу, встановлених цією статтею, визначається нормативно-правовими актами Уповноваженого органу, чинними на момент прийняття рішення Уповноваженого органу про застосування відповідних коригувальних заходів та заходів впливу.

9. Уповноважений орган може застосовувати заходи впливу, встановлені цією статтею, до Бюро, Користувача, який є надавачем фінансових послуг, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Стаття 25. Відповідальність за порушення прав суб’єктів кредитної історії у сфері кредитних історій

1. Уповноважений орган у межах своєї компетенції має право застосовувати до Бюро, Користувача, який є надавачем фінансових послуг, заходи впливу у вигляді накладення штрафу:

1) у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за кожен випадок ненадання або несвоєчасного надання суб’єкту кредитної історії інформації, право на отримання якої надано такому суб'єкту законодавством у сфері кредитних історій, а також надання недостовірної інформації;

Для цілей цього пункту не вважається наданням недостовірної інформації надання суб'єкту кредитної історії інформації, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події, обставини та явища, яких не існувало взагалі, або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені), якщо така інформація була отримана Бюро, Користувачем від суб’єкта кредитної історії, третіх осіб та не змінювалася ними.

2) у розмірі від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за кожен випадок неподання, несвоєчасного подання або подання недостовірної інформації до Уповноваженого органу;

3) у розмірі від 3 000 до 7 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за такі порушення, за кожен випадок окремо:

за невиконання або несвоєчасне виконання письмового застереження;

за нецільове використання інформації, що складає кредитну історію;

за порушення інших, ніж передбачені у пункті 1 цієї частини, встановлених законодавством у сфері кредитних історій прав суб’єктів кредитної історії;

4) у розмірі від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за інші порушення законодавства у сфері кредитних історій, крім передбачених підпунктами 1–3 частини першої цієї статті, за кожен випадок порушення;

Штрафи, передбачені пунктами 1 та 2 цієї частини, не застосовуються, якщо порушення відповідних вимог законодавства сталося внаслідок технічного збою чи через настання інших невідворотних обставин, що об’єктивно унеможливлювали їх виконання, за умови що особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, попередили його про факт технічного збою чи настання інших невідворотних обставин.

Стаття 26. Припинення Бюро, виключення запису про Бюро з Реєстру бюро

1.Припинення Бюро як юридичної особи в результаті реорганізації шляхом злиття або поділу, а також в результаті ліквідації (крім ліквідації в процедурі банкрутства) забороняється.

Припинення Бюро як юридичної особи в результаті реорганізації шляхом приєднання дозволяється виключно за умови, що таке Бюро реорганізується шляхом приєднання до юридичної особи, яка є Бюро. У разі наявності наміру учасників або органу Бюро, уповноваженого на це установчими документами, прийняти рішення про припинення Бюро як юридичної особи в результаті реорганізації, таке Бюро зобов’язане у порядку, встановленому Уповноваженим органом, отримати згоду Уповноваженого органу на припинення юридичної особи шляхом приєднання.

Уповноважений орган має право прийняти рішення про відмову в наданні згоди на реорганізацію Бюро шляхом приєднання до іншого Бюро виключно за наявності однієї або кількох із таких підстав:

1) подані документи не відповідають вимогам закону та/або нормативно-правових актів Уповноваженого органу;

2) подано неповний пакет документів;

3) подані документи містять недостовірну інформацію;

4) наявні обґрунтовані підстави вважати, що Бюро, до якого приєднається інше Бюро не відповідатиме вимогам, визначеним цим Законом та нормативно-правовими актами Уповноваженого органу, в результаті такої реорганізації;

5) існують обґрунтовані підстави для виключення запису про Бюро, яке приймає (які приймають) участь у реорганізації, з Реєстру бюро;

6) Уповноваженим органом прийнято рішення про виключення запису про Бюро, нового Бюро з Реєстру бюро.

Зміна організаційно-правової форми Бюро у результаті реорганізації шляхом перетворення не є підставою для виключення запису про Бюро з Реєстру бюро. Права, обов’язки та статус такого Бюро переходять до юридичної особи – правонаступника.

Порядок внесення змін до запису про Бюро в Реєстрі бюро у разі реорганізації Бюро шляхом перетворення встановлюється нормативно-правовим актом Уповноваженого органу.

2. Уповноважений орган має право прийняти рішення про виключення запису про Бюро з Реєстру бюро в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Уповноваженого органу, у разі:

1) отримання письмової заяви Бюро про виключення запису про Бюро з Реєстру бюро. Подання заяви про виключення запису про Бюро з Реєстру бюро відбувається на підставі рішення керівника Бюро або іншого органу Бюро, уповноваженого на це установчими документами, про добровільне припинення діяльності у сфері кредитних історій;

2) припинення юридичної особи Бюро у результаті реорганізації шляхом приєднання до іншого Бюро;

3) прийняття господарським судом постанови про визнання боржника, яким є Бюро, банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

4) прийняття Уповноваженим органом рішення про виключення запису про Бюро з Реєстру бюро у зв’язку з:

а) невиконанням Бюро вимоги Уповноваженого органу про усунення виявлених порушень або вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами Уповноваженого органу, що регулюють умови авторизації;

б) нездійсненням Бюро діяльності з ведення кредитних історій протягом одного року поспіль;

в) невідповідністю структури власності Бюро вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовим актом Уповноваженого органу, яким встановлюються вимоги до структури власності Бюро;

5) прийняття Уповноваженим органом рішення про застосування до Бюро заходу впливу у вигляді виключення запису про Бюро з Реєстру бюро.

Прийняття Уповноваженим органом рішення про виключення запису про Бюро з Реєстру бюро у випадках, передбачених пунктами 1, 3–5 цієї частини, не тягне за собою обов’язок Бюро припинити діяльність юридичної особи.

3. У разі прийняття керівником Бюро або іншим уповноваженим органом Бюро, визначеним статутом Бюро, рішення про добровільне припинення діяльності у сфері кредитних історій, таке Бюро зобов’язане на підставі письмового договору передати інформацію, яка складає кредитні історії, ведення яких ним здійснюється, іншому Бюро (далі у цій статті – нове Бюро). Бюро, яке припиняє діяльність, може також передати програмне забезпечення, за допомогою якого, здійснювалося ведення кредитних історій на підставі такого договору.

Бюро, яке припиняє діяльність, передає інформацію, яка складає кредитні історії, новому Бюро виключно після отримання дозволу Уповноваженого органу на передачу інформації у порядку та відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Уповноваженого органу. Строк прийняття рішення про видачу дозволу на передачу інформації, що складає кредитну історію, новому Бюро становить 30 робочих днів з дня одержання заяви про отримання дозволу на передачу такої інформації.

4. Бюро, яке припиняє діяльність, та нове Бюро публікують на власних веб-сайтах інформацію про видачу Уповноваженим органом дозволу на передачу інформації, що складає кредитну історію, протягом одного робочого дня з дня отримання такого дозволу. Бюро повідомляє у письмовій формі кожного Користувача, з яким ним укладено Договір, про отримання дозволу на передачу інформації новому Бюро із зазначенням інформації про нове Бюро та заплановану дату початку і завершення такої процедури не пізніше наступного робочого дня з дня підписання договору, передбаченого абзацом першими частини третьої цієї статті.

5. Користувачі, які на підставі Договору передають інформацію щодо споживчих кредитів тільки до Бюро, яке припиняє діяльність, зобов'язані до оголошеної Бюро дати початку процедури передачі інформації, що складає кредитну історію, вжити заходів, спрямованих на забезпечення виконання вимог частини шостої статті 14 Закону України "Про споживче кредитування", шляхом укладення Договору з новим Бюро, та/або з іншим Бюро.

6. Бюро, яке припиняє діяльність, не має права укладати нові Договори з дня отримання від Уповноваженого органу дозволу на передачу інформації, що складає кредитну історію.

7. Користувачі припиняють передачу інформації щодо кредитних правочинів до Бюро, яке припиняє діяльність, з дати початку процедури передачі інформації, що складає кредитну історію.

8. Бюро не має права приймати від Користувачів інформацію, що складає кредитну історію, з дати початку процедури передачі інформації, що складає кредитну історію. Бюро, яке припиняє діяльність, створює копію усієї інформації, що складає кредитну історію та буде передана новому Бюро за договором, станом на 00 годин дня початку процедури передачі такої інформації.

Бюро, яке припиняє діяльність, надає Користувачам інформацію з кредитних історій протягом усього періоду процедури передачі інформації, що складає кредитну історію. Бюро, яке припиняє діяльність, та нове Бюро повідомляють на власних веб-сайтах про завершення процедури передачі інформації, що складає кредитну історію, в день завершення такої процедури.

Тривалість процедури передачі інформації, що складає кредитну історію, визначається сторонами у договорі, зазначеному у частині третій цієї статті, та не може перевищувати 120 робочих днів.

Уповноважений орган може збільшити строк, зазначений в абзаці третьому цієї частини на визначену Уповноваженим органом кількість робочих днів, у разі вмотивованого звернення Бюро, яке припиняє діяльність, та/або нового Бюро до Уповноваженого органу.

9. У разі внесення змін до кредитної історії внаслідок розгляду звернення суб’єкта кредитної історії протягом процедури передачі інформації, Постачальник даних забезпечує передачу оновленої інформації по такому кредитному правочину новому Бюро та Бюро, яке припиняє діяльність.

10. Бюро, яке припиняє діяльність, знищує всю інформацію, яка складає кредитну історію, що перебуває у його володінні, не пізніше робочого дня, наступного за днем публікації повідомлення про завершення процедури передачі інформації, яка складає кредитну історію, про що складає акт, який не пізніше наступного робочого дня після знищення вказаної інформації передає Уповноваженому органу.

11. Якщо Бюро, яке припиняє діяльність, протягом шести місяців з дати прийняття рішення про добровільне припинення діяльності у сфері кредитних історій, не отримає згоди жодного Бюро на укладення договору, передбаченого частиною третьою цієї статті, таке Бюро звертається до Уповноваженого органу з повідомленням про відсутність Бюро, які мають намір укласти такий договір та клопотанням про надання дозволу на знищення інформації, що складає кредитну історію. Уповноважений орган не пізніше 20 робочих днів надає мотивовану відповідь на таке клопотання.

У разі отримання дозволу Уповноваженого органу на знищення інформації, що складає кредитну історію, Бюро повідомляє кожного суб'єкта Кредитної історії, ведення кредитної історії якого здійснювало Бюро, про отримання ним дозволу на знищення інформації, що складає кредитну історію, право, строк та порядок отримання таким суб'єктом кредитної копії такої кредитної історії. Строк на отримання суб'єктами кредитної такої інформації, що підлягає знищенню, встановлюється Бюро та не може становити менше 20 робочих днів з дати направлення повідомлення суб'єкту кредитної історії. Суб'єкт кредитної історії має право на отримання інформації, що складає кредитну історію, що підлягає знищенню, безоплатно. Копія надається суб'єкту кредитної історії у формі, що унеможливлює внесення до неї змін.

Бюро знищує всю інформацію, яка складає кредитну історію, що перебуває у його володінні, не пізніше дня, наступного за визначеним ним днем завершення строку отримання суб'єктами кредитної історії копії їх кредитної історії, про що складає акт, який не пізніше наступного робочого дня передає Уповноваженому органу.

12. У разі прийняття Уповноваженим органом рішення про виключення запису про Бюро з Реєстру бюро на підставі пункту 3 частини другої цієї статті, Уповноважений орган повідомляє про таке рішення ліквідатора Бюро, щодо якого судом прийнято постанову про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, та вимагає знищити персональні дані, що оброблялися Бюро в рамках діяльності з ведення кредитних історій.

Ліквідатор зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дати отримання повідомлення Уповноваженого органу про виключення з Реєстру Бюро та вимоги знищити усі персональні дані, що оброблялися Бюро в рамках діяльності з ведення кредитних історій. Вимоги частини третьої статті 21 Закону України "Про захист персональних даних" не застосовуються до знищення ліквідатором персональних даних, які оброблялися Бюро, щодо якого Уповноваженим органом прийнято рішення про виключення запису про Бюро з Реєстру бюро.

13. У разі прийняття Уповноваженим органом рішення про виключення запису про Бюро з Реєстру бюро на підставі пунктів 4 (крім прийняття такого рішення відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 19 цього Закону) або 5 частини другої цієї статті, таке рішення набирає чинності через 45 робочих днів, крім випадків, зазначених у пункті 1 цієї частини. Бюро, щодо якого прийнято таке рішення, вживає заходів для укладення письмового договору про передачу інформації, що складає кредитну історію, ведення якої ним здійснювалося, новому Бюро.

У разі укладення протягом 22 робочих днів з дня прийняття рішення, зазначеного в абзаці першому цієї частини, договору про наміри укласти договір, зазначений у абзаці першому, Бюро не пізніше 23 робочого дня у встановленому Уповноваженим органом порядку повідомляє про укладення такого попереднього договору та звертається до Уповноваженого органу з клопотанням про надання дозволу на передачу інформації, що складає кредитну історію, новому Бюро. Уповноважений орган не пізніше 45 робочого дня з дня прийняття рішення про виключення запису про Бюро з Реєстру бюро на підставі пунктів 4 або 5 частини другої цієї статті приймає рішення про:

1) видачу дозволу на передачу інформації, що складає кредитну історію, новому Бюро, скасування попереднього рішення про виключення запису Бюро з Реєстру бюро та ухвалення нового рішення про виключення запису Бюро з Реєстру бюро, яке набирає чинності на 121 робочий день з дня його прийняття, або

2) відмову у видачі дозволу на передачу інформації, що складає кредитну історію, новому Бюро.

У разі видачі дозволу на передачу інформації, що складає кредитну історію, новому Бюро, така передача інформації Бюро, щодо якого Уповноваженим органом прийнято рішення про виключення запису про Бюро з Реєстру бюро на підставі пунктів 4 або 5 частини другої цієї статті, здійснюється в порядку, передбаченому частинами четвертою–десятою цієї статті.

У разі відмови у видачі дозволу на передачу інформації, що складає кредитну історію, новому Бюро, Бюро повідомляє кожного суб'єкта Кредитної історії, ведення кредитної історії якого здійснювало Бюро, про рішення Уповноваженого органу про виключення запису про Бюро з Реєстру бюро та породжений цим обов'язок знищення інформації, що складає кредитну історію, право, строк та порядок отримання таким суб'єктом кредитної копії такої кредитної історії. Строк на отримання суб'єктами кредитної такої інформації, що підлягає знищенню, встановлюється Бюро та не може становити менше 20 робочих днів з дати направлення повідомлення суб'єкту кредитної історії. Суб'єкт кредитної історії має право на отримання інформації, що складає кредитну історію, що підлягає знищенню, безоплатно. Копія надається суб'єкту кредитної історії у формі, що унеможливлює внесення до неї змін.

Бюро знищує всю інформацію, яка складає кредитну історію, що перебуває у його володінні, не пізніше дня, наступного за визначеним ним днем завершення строку отримання суб'єктами кредитної історії копії їх кредитної історії, про що складає акт, який не пізніше наступного робочого дня передає Уповноваженому органу.

У разі, прийняття Уповноваженим органом рішення про виключення запису про Бюро з Реєстру бюро на підставі пункту 4 частини другої цієї статті, якщо таке рішення прийнято відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 19 цього Закону, Бюро щодо якого прийнято таке рішення у строк, визначений Уповноваженим органом, безоплатно передає інформацію, що складає кредитну історію, ведення якої ним здійснювалося, кожному з Бюро, включеному до Реєстру бюро на момент прийняття Уповноваженим органом такого рішення. Після завершення передачі інформації кожному з Бюро, включеному до Реєстру бюро, Бюро звертається до Уповноваженого органу з повідомленням про завершення передачі інформації та клопотанням про надання дозволу на знищення інформації, що складає кредитну історію, та перебуває у його володінні. Уповноважений орган не пізніше 20 робочих днів надає мотивовану відповідь на таке клопотання. Уповноважений орган відмовляє Бюро у видачі такого дозволу виключно у разі ненадання Бюро підтвердження виконання обов'язку по передачі інформації, що складає кредитну історію, передбаченого цим абзацом. У разі отримання дозволу Уповноваженого органу на знищення інформації, що складає кредитну історію, Бюро знищує всю інформацію, яка складає кредитну історію, що перебуває у його володінні, не пізніше дня, наступного за днем отримання дозволу, про що складає акт, який не пізніше наступного робочого дня передає Уповноваженому органу.

14. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, Уповноважений орган виключає запис про Бюро з Реєстру бюро не пізніше наступного робочого дня з дати, що зазначена на веб-сайті Бюро як дата завершення процедури передачі інформації новому Бюро, а у разі надання Уповноваженим органом дозволу на знищення інформації, що складає кредитну історію, відповідно до частини одинадцятої цієї статті – не пізніше наступного робочого з дня надання такого дозволу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, Уповноважений орган виключає запис про Бюро з Реєстру бюро не пізніше 5 робочого дня з дня опублікування в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, громадських формувань інформації про припинення Бюро.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, Уповноважений орган виключає запис про Бюро з Реєстру бюро не пізніше робочого дня, наступного за днем, коли Уповноваженому органу стало відомо про рішення суду, передбачене пунктом 3 частини другої цієї статті.

У випадках, передбачених пунктами 4–5 частини другої цієї статті, Уповноважений орган виключає запис про Бюро з Реєстру бюро не пізніше наступного робочого дня:

1) у разі видачу дозволу на передачу інформації, що складає кредитну історію, новому Бюро – з дати, що зазначена на веб-сайті Бюро як дата завершення процедури передачі інформації новому Бюро,

2) у разі відмови у видачі дозволу на передачу інформації, що складає кредитну історію, новому Бюро – з дня прийняття рішення про відмову у видачі дозволу;

3) у разі видачі дозволу на знищення інформації, що складає кредитну історію відповідно до абзацу восьмого частини тринадцятої цієї статті – з дня прийняття рішення про видачу такого дозволу.

16. Нове Бюро не може бути відповідачем у справах, предметом яких є відшкодування шкоди, завданої внаслідок недостовірності інформації, отриманої новим Бюро за договором, передбаченим частиною третьою цієї статті (крім випадків, коли до такої інформації вносилися зміни новим Бюро).

Стаття 27. Професійні об’єднання Бюро

1. Професійні об’єднання Бюро засновуються у формі асоціацій (спілок) на принципах добровільності та діють з метою захисту і представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних і міжнародних зв'язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну, професійних інтересів, розроблення рекомендацій щодо діяльності Бюро.

2. Професійні об’єднання Бюро мають право приймати для членів об’єднання правила професійної діяльності Бюро.

3. Професійні об’єднання Бюро можуть здійснювати комерційну діяльність виключно з метою досягнення та відповідно до цілей, для яких вони створювалися.

4. За рішенням Уповноваженого органу професійному об’єднанню Бюро може бути надано статус саморегульованої організації, яка по відношенню до своїх членів має право:

1) здійснювати методичне забезпечення діяльності Бюро;

2) здійснювати навчання та підвищення кваліфікації фахівців Бюро;

3) розробляти і впроваджувати правила професійної поведінки фахівців Бюро;

4) здійснювати інші функції відповідно до статусу саморегульованої організації.

Розділ IV. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців із дня набрання чинності цим Законом, крім:

1) вимог про передачу єдиного ідентифікатора кредитного правочину, зазначеного у підпункті "а" пункту 3 частини першої статті 6 цього Закону, які набирають чинності через 3 місяці після набрання чинності нормативно-правовим актом, яким Національний банк України встановить правила визначення єдиного ідентифікатора кредитного правочину;

2) підпункту "б" підпункту 1, підпунктів 2, 3, 5 і 6 пункту 3, пунктів 4–6 цього розділу, що набирають чинності та вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Визнати таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 32, ст. 421; 2009 р., № 29, ст. 394; 2012 р., № 7, ст. 53; 2019 р., № 44, ст. 277, № 46, ст. 299).

3. Внести зміни до таких законів України:

1) у частині першій статті 7 Закону України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):

а) пункт 9^1 після слів "перестрахових брокерів" доповнити словами "Реєстр бюро кредитних історій";

б) доповнити пунктом 42 такого змісту:

"42) здійснює захист прав суб’єктів кредитної історії, нагляд за діяльністю бюро кредитних історій та за додержанням бюро кредитних історій, користувачем бюро кредитних історій, який є надавачем фінансових послуг, законодавства у сфері кредитних історій";

2) у тексті Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5–6, ст. 30 із наступними змінами) слова "код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" у всіх відмінках замінити відповідно словами "код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України" у відповідному відмінку;

3) частину одинадцяту статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 38, ст. 509 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

"11. Банк або інша фінансова установа, що на підставі відповідної ліцензії здійснює діяльність з надання коштів та банківських металів у кредит відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", або бюро кредитних історій за наявності письмової згоди фізичної особи можуть отримувати відомості про таку особу, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, у паперовій формі шляхом звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за отриманням витягу або в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Державного реєстру актів цивільного стану громадян, у тому числі з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта".

Для перевірки відсутності в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відомостей про державну реєстрацію смерті особи фінансові установи, які здійснюють банківську діяльність відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", діяльність із страхування відповідно до Закону України "Про страхування", діяльність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки", діяльність фінансової компанії відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", бюро кредитних історій можуть отримувати відомості про смерть в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Державного реєстру актів цивільного стану громадян, у тому числі з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта".

Умови, порядок справляння та розмір плати за надання сервісної послуги визначаються у договорі, укладеному з адміністратором Державного реєстру актів цивільного стану громадян";

4) у Законі України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):

а) частину першу статті 10 доповнити абзацами такого змісту:

"Забороняється укладати договір про споживчий кредит з особами, щодо яких кредитодавцем від бюро кредитних історій отримано інформацію про небажання таких осіб укладати кредитні правочини. Кредитодавець зобов’язаний до прийняття рішення про укладення договору про споживчий кредит перевірити наявність такої інформації у хоча б одному бюро кредитних історій. Бюро кредитних історій безоплатно надає кредитодавцям за їх зверненням відомості про отримання бюро кредитних історій відповідно до частини шостої статті 16 Закону України "Про кредитну історію" заяви особи про небажання укладати кредитні правочини. Договір про споживчий кредит, укладений після отримання кредитодавцем від хоча б одного бюро кредитних історій інформації про небажання споживача укладати кредитні правочини, є нікчемним.

Отримання кредитодавцем відомостей про отримання бюро кредитних історій заяви відповідно до частини шостої статті 16 Закону України "Про кредитну історію" не має наслідком нікчемність правочинів, укладених до отримання кредитодавцем таких відомостей.

Згода споживача на отримання кредитодавцем інформації з Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх та/або інформації про небажання таких осіб укладати кредитні правочини не вимагається";

б) у статті 12:

частину першу доповнити пунктом такого змісту:

"16) повідомлення про передачу інформації щодо споживчого кредиту відповідно до Закону України "Про кредитну історію" до бюро кредитних історій, включеного (включених) до Реєстру бюро кредитних історій, та порядок отримання споживачем інформації щодо бюро кредитних історій, до якого передаватиметься така інформація. Порядок отримання споживачем такої інформації полягає у зазначенні у договорі про споживчий кредит посилання на розміщену на веб-сайті кредитодавця інформацію про найменування такого (таких) бюро кредитних історій та/або зазначенні іншого, визначеного сторонами договору про споживчий кредит, способу отримання споживачем інформації про найменування бюро кредитних історій до якого (яких) передано зазначену у цьому пункті інформацію";

частину восьму викласти в такій редакції:

"8. Обов’язковою умовою для укладення договору про споживчий кредит є згода споживача на отримання інформації, що становить його кредитну історію, надана відповідно до Закону України "Про кредитну історію". Відсутність такої згоди споживача має наслідком відмову кредитодавця в укладенні договору та здійсненні кредитної операції";

в) у частині шостій статті 14 слова "Єдиного реєстру бюро кредитних історій" замінити словами "Реєстру бюро кредитних історій";

г) частину п'яту статті 25 після абзацу дев'ятнадцятого доповнити абзацами такого змісту:

"Кредитодавець, новий кредитор мають право надати залученій ними колекторській компанії для донесення до споживача інформації про необхідність виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит при врегулюванні простроченої заборгованості інформацію з кредитної історії споживача, визначену пунктом 1 частини першої статті 6 Закону України "Про кредитну історію". Колекторська компанія має право використовувати отриману від кредитодавця, нового кредитора інформацію лише з метою взаємодії із споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості за договором про споживчий кредит до якого залучена така колекторська компанія, або якщо споживач є представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем за таким договором про споживчий кредит.

Використання колекторською компанією інформації, визначеної в абзаці двадцятому цієї частини, з іншою метою є порушенням вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки)".

У зв'язку з цим абзац двадцятий вважати абзацом двадцять другим;

5) у тексті Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 3–4, ст. 10 із наступними змінами), слова "код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", "код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", "код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" у всіх відмінках замінити відповідно словами "код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України" у відповідному відмінку;

6) у тексті Закону України "Про кредитні спілки" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., №№ 85–86, ст. 315) слова "код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" у всіх відмінках замінити відповідно словами "код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України" у відповідному відмінку.

4. Рекомендувати Національному банку України до введення в дію цього Закону:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

5. Бюро та Користувачам:

1) до дня введення в дію цього Закону привести свою діяльність та документи у відповідність до вимог, передбачених підпунктом 4 пункту 2 цього розділу;

2) протягом трьох місяців із дня введення в дію цього Закону привести свою діяльність та документи, не зазначені в абзаці другому цього пункту, у відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими на виконання цього Закону.

6. Особи, які мають право вимоги до споживача (споживачів) за договором про споживчий кредит, набуте до введення в дію цього Закону та яке продовжує існувати після введення в дію цього Закону, у разі відсутності укладеного хоча б з одним бюро кредитних історій, включеним до Реєстру бюро кредитних історій, договору, що передбачає передачу бюро кредитних історій інформації, що складає кредитну історію, зобов’язані протягом 30 днів із дня введення в дію цього Закону укласти такий договір, та передати такому бюро кредитних історій інформацію щодо всіх споживчих кредитів, право вимоги за якими їм належить.

7. Тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", як виняток з положень частини другої статті 5 цього Закону отримувачами інформації щодо інформації, що становить кредитну історію особи, зниклої безвісти за особливих обставин, можуть бути близькі родичі та члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, у значенні, наведеному у Законі України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", за умови пред’явлення такими особами Бюро витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Голова Верховної Ради України    Руслан СТЕФАНЧУК.