Травень 2022 року.
24 лютого 2022 року світ побачив, як росія розпочала повномасштабну війну проти України. 1096 днів Україна продовжує боротьбу, демонструючи незламність духу, єдність суспільства та стійку підтримку міжнародної спільноти.
3 березня 2022 року. Засідання Верховної Ради України.
З перших днів війни українці показали, що їхня воля до свободи непохитна. Добровольці стали на захист міст і сіл, тероборона зупиняла ворога, а Збройні Сили України чинили безпрецедентний опір. Військові перемоги, зокрема визволення Київщини, частини Харківщини і Херсонщини, стали яскравим прикладом мужності та високого рівня військової майстерності.
У перші години війни українська влада, зокрема Президент, Уряд і Верховна Рада, вжили термінових заходів для забезпечення обороноздатності країни та збереження державного управління. Український Парламент негайно ухвалив рішення про введення воєнного стану на всій території країни та загальну мобілізацію. Верховна Рада працювала в екстреному режимі, приймаючи критично важливі законопроєкти, спрямовані на підтримку економіки, посилення оборони та забезпечення соціального захисту громадян.
Основні заходи Верховної Ради в перші дні війни: законодавче забезпечення воєнного стану та мобілізації, надання додаткових повноважень військовим адміністраціям, спрощення процедур постачання зброї та військової допомоги від міжнародних партнерів, виділення додаткових коштів на потреби оборони, посилення кримінальної відповідальності за колабораціонізм і державну зраду.
Попри загрозу обстрілів та спроби дестабілізації Верховна Рада продовжувала проводити засідання та ухвалювати ключові рішення. Депутати працювали в умовах підвищеної безпеки, зокрема у спеціально обладнаних приміщеннях.
Весна 2022 року — у Верховній Раді України.
Незважаючи на щоденні обстріли, енергетичний терор і руйнування інфраструктури, українці продовжують жити, працювати та допомагати одне одному. Волонтерський рух набув масштабів національного явища, а економіка адаптується до воєнних реалій, зберігаючи функціонування критично важливих галузей.
Від початку повномасштабного вторгнення росії Верховна Рада України безперервно працює, ухвалюючи критично важливі рішення. За цей час український Парламент провів 175 пленарних засідань, розглянув 2 150 питань порядку денного, ухвалив 887 законів, прийняв 1 238 постанов, ратифікував 98 міжнародних угод, денонсував 41 угоду.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року значна частина промислових підприємств опинилися під загрозою знищення через бойові дії, ракетні удари та окупацію. Для збереження виробництва та економічної стабільності Уряд ініціював масштабну програму релокації підприємств у безпечніші регіони країни. Воєнні дії суттєво вразили промислові центри східних і південних областей України, зокрема Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської. Багато підприємств, що працювали у важкій, хімічній, машинобудівній, енергетичній та агропромисловій сферах, були змушені екстрено переносити свої виробничі потужності в західні та центральні регіони країни. Тому Уряд України запровадив спеціальну програму допомоги бізнесу. Основні напрями підтримки включали: надання транспорту для перевезення обладнання та персоналу, спрощення бюрократичних процедур для відновлення діяльності, сприяння у пошуку нових виробничих площ, фінансова допомога та податкові пільги для релокованих підприємств, інтеграція в нові логістичні ланцюги та пошук нових ринків збуту, одним із ключових елементів підтримки стала взаємодія між державними органами та міжнародними партнерами, що дало змогу залучити додаткові ресурси для переїзду підприємств та збереження робочих місць.
Підприємства масово переїжджали до безпечніших регіонів, зокрема: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська області стали новими центрами машинобудування, легкої промисловості та IT-сектору. Тернопільська, Хмельницька, Вінницька області прийняли багато агропромислових та харчових підприємств. Житомирська, Рівненська, Чернівецька області стали хабами для деревообробної та меблевої промисловості. Загалом у перший рік війни було релоковано понад 700 підприємств, з яких більшість змогли відновити виробничу діяльність. Релокація промисловості дала Україні змогу зберегти ключові виробничі потужності, забезпечити робочі місця для тисяч громадян та запобігти колапсу економіки. Цей процес став поштовхом для розвитку нових промислових кластерів у західних та центральних регіонах, що сприяє їхньому економічному зростанню. Незважаючи на труднощі, Україна продовжує адаптувати свою економіку до умов війни. Успішний досвід релокації та нові інвестиції сприяють подальшій інтеграції в європейські ринки, що стане важливим етапом післявоєнного відновлення та відбудови країни.
За три роки міжнародна підтримка України стала безпрецедентною. США, Європейський Союз, Велика Британія, Канада, Австралія та інші країни надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу. Західні партнери передають сучасне озброєння, що дає українським військовим змогу ефективно протистояти агресору. Йдеться про поставки танків Leopard, Abrams, систем HIMARS, Patriot, Storm Shadow, безпілотників та інших високотехнологічних засобів оборони, винищувачів F-16.
За час війни Україна уклала безпекові угоди з кількома країнами. Основними партнерами стали США, Велика Британія, Європейський Союз, Канада та інші держави. Ці угоди передбачають постачання озброєння, розширення санкцій проти росії, фінансову та гуманітарну допомогу. До найбільших донорів належать: США — військова допомога на мільярди доларів, передача HIMARS, систем ППО, бронетехніки. Велика Британія: підготовка українських військових, передача далекобійних ракет. ЄС — макрофінансова допомога, санкційний тиск на рф, надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. Польща — гуманітарна допомога, постачання зброї, підтримка українських біженців. Канада — постачання бронетехніки, фінансова підтримка, гуманітарна допомога. Ці угоди є основою для довгострокової безпеки України та її інтеграції до міжнародних безпекових структур. Попри всі виклики країна продовжує боротьбу за свою незалежність і територіальну цілісність.
Окрім того, гуманітарна допомога від міжнародних організацій та союзників допомагає підтримувати постраждалих громадян. Програми медичної евакуації, відбудови житла, постачання продовольства та медичних засобів стали невід’ємною частиною міжнародної підтримки. Суттєвою стала й санкційна політика, спрямована на ослаблення економічного потенціалу країни-агресорки.
Окрему роль відіграє дипломатія. Україна активно працює над створенням міжнародних трибуналів для притягнення до відповідальності російських злочинців, розробляє механізми компенсації збитків, завданих війною, та зміцнює відносини з союзниками. Європейський курс держави підтвердився отриманням статусу кандидата на вступ до ЄС, а в майбутньому очікується повноцінне членство. Сьогодні в Україну прибули 13 іноземних лідерів для участі у міжнародному саміті «Підтримуй Україну». Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та Президент Євроради Антоніу Кошта приїхали, щоб особисто висловити підтримку Україні в третю річницю повномасштабного російського вторгнення.
Попри всі виклики Україна залишається на шляху до Перемоги. Народ, загартований війною, усвідомлює ціну свободи та готовий боротися до кінця. Світ продовжує підтримувати нашу державу, визнаючи її роль у захисті демократичних цінностей. Три роки тому світ сумнівався, чи встоїть Україна. Сьогодні ніхто не сумнівається, що вона переможе.
Квітень 2022 року — Буча.
8 березня 2022 року. Тероборона у Києві.
28 лютого 2022 року у столичному метро під час повітряної тривоги.
Квітень 2022 року — Буча.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
