Ця дата символізує боротьбу кримчан за незалежність та територіальну цілісність України, адже саме 26 лютого 2014 року відбувся один із наймасовіших мітингів на підтримку єдності держави, що передував російській анексії півострова.

Після Революції Гідності в Україні політична ситуація в Криму загострилася. Проросійські сили, підтримувані кремлем, почали активну інформаційну кампанію щодо відокремлення півострова від України.

Цього дня перед будівлею Верховної Ради Автономної Республіки Крим у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг, організований Меджлісом кримськотатарського народу. Учасники акції виступали проти скликання позачергової сесії кримського парламенту, де планувалося ухвалити рішення щодо «приєднання» Криму до росії. На площі зібралися приблизно 10 тисяч прихильників територіальної цілісності України, серед яких були кримські татари, українці та інші громадяни, які підтримували єдність країни. Проти них виступили проросійські активісти, зокрема представники партії «русское единство», очолюваної Сергієм Аксьоновим. Між двома таборами виникли сутички, у результаті яких загинули двоє людей, десятки дістали поранення. Попри це, Верховна Рада Криму того дня не змогла ухвалити жодного рішення.

А вже в ніч на 27 лютого будівлі Верховної Ради та Ради міністрів Криму були захоплені російськими військовими без розпізнавальних знаків — «зеленими чоловічками». Це стало початком відкритої фази окупації Криму росією.

Уже 16 березня 2014 року окупаційна влада провела незаконний «референдум» про статус Криму, який не визнає ні Україна, ні міжнародна спільнота. Через два дні росія офіційно оголосила про «приєднання» півострова.

Анексія Криму спричинила масові порушення прав людини. Насамперед від репресій постраждали кримські татари, які виступали проти окупації. Було заборонено діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, викрадено та ув’язнено багатьох активістів. Лідерам кримськотатарського руху, таким як Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров, заборонили в’їзд до Криму. Тисячі українців були змушені залишити окупований півострів через переслідування. російська влада запровадила жорстку цензуру, ліквідувала незалежні ЗМІ та встановила військовий контроль над усіма сферами життя в Криму.

На знак поваги до учасників мітингу 26 лютого та з метою збереження пам’яті про події 2014-го Президент України Володимир Зеленський у 2020 році підписав Указ № 58/2020, яким офіційно встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Щороку цього дня по всій країні та за її межами відбуваються тематичні заходи, присвячені боротьбі за деокупацію півострова. Учасники заходів висловлюють підтримку кримчанам, які не погоджуються з окупацією та не припиняють боротися за повернення Криму до складу України.

Світова спільнота не визнає анексії Криму та продовжує підтримувати Україну в боротьбі за відновлення територіальної цілісності. Генеральна Асамблея ООН ухвалила кілька резолюцій, які засуджують дії росії. США, Європейський Союз, Велика Британія, Канада та інші держави запровадили санкції проти росії та представників окупаційної влади.

У 2021 році за ініціативи України була створена Кримська платформа — міжнародний дипломатичний майданчик, покликаний об’єднати зусилля світових держав для деокупації Криму. Платформа об’єднує десятки країн, які підтримують Україну в цьому питанні. День спротиву окупації Криму — це не лише день пам’яті про події 2014 року, а й нагадування про те, що боротьба за Крим триває.

Окупований півострів — частина України, і доки він не буде звільнений, тема деокупації має залишатися одним із пріоритетів державної політики. 26 лютого символізує стійкість українців та кримськотатарського народу у боротьбі за свободу. Україна продовжує боротися за повернення Криму політичними, дипломатичними та правовими методами, а міжнародна підтримка дає надію, що справедливість буде відновлено.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.