Днями відбулася прес-конференція Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжнародного співробітництва на тему: «Основні підсумки роботи Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Верховної Ради у 2024 році. Завдання парламентської дипломатії у 2025 році». Захід пройшов в ІА «Укрінформ» за участі голови Комітету Олександра Мережка та заступника голови Комітету Арсенія Пушкаренка.
У 2024 році Комітет зосередив свою діяльність на захисті національних інтересів України на міжнародній арені та зміцненні міжнародної підтримки нашої держави через парламентську дипломатію.
Основними напрямами роботи стали протидія збройній агресії рф політико-дипломатичними методами, запровадження та розширення санкцій щодо росії, ізоляція кремлівського режиму, а також просування ініціатив щодо міжнародної кримінальної відповідальності країни-агресора та її військово-політичного керівництва за скоєні на території України злочини. Важливим завданням залишалося забезпечення військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні, що стало можливим завдяки активним міжпарламентським контактам, участі в міжнародних організаціях і співпраці з парламентами демократичних країн.
Окрему увагу Комітету було приділено європейській та євроатлантичній інтеграції, а також налагодженню діалогу, зокрема з країнами Глобального Півдня, що сприяло значному посиленню підтримки України на міжнародній арені.
За минулий рік Верховна Рада ухвалила 14 законів, які опрацьовувалися Комітетом у якості головного. Голова Комітету Олександр Мережко, зокрема, відзначив такі ратифіковані Парламентом міжнародні угоди, як: Угода про вільну торгівлю між Україною і Канадою, Угода про цифрову торгівлю між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, а також Закон про ратифікацію угоди між Кабінетом Мініст-рів України та Радою міністрів Республіки Албанія щодо здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв і консульських установ, що сприятиме реалізації дипломатичної діяльності.
«А ратифікувавши Римський статут, ми продемонстрували світу свою відданість та прихильність міжнародному праву, готовність регулювати міжнародні спори та суперечки за допомогою міжнародного права та притягувати до відповідальності порушників міжнародного права, включаючи в першу чергу воєнних злочинців. Це вдалося, зокрема, завдяки Президенту України. Саме він виступив суб’єктом законодавчої ініціативи», — сказав голова Комітету.
У 2024 році Комітет провів 34 засідання та ініціював або долучився до підготовки 12 проєктів постанов Верховної Ради, в яких закликав міжнародну спільноту підтримати реалізацію Формули миру Президента України, посилити допомогу Україні та ЗСУ, допомогти у відновленні економіки та об’єктів критичної інфраструктури, сприяти виведенню російських окупаційних військ і покаранню рф та її військово-політичного керівництва за скоєні воєнні злочини та злочини проти людяності. Комітет також закликав засудити незаконні «президентські вибори» росії на тимчасово окупованих територіях України і визнати депортацію кримських татар у 1944 році актом геноциду. Було проведено понад 40 зустрічей з іноземними парламентами, урядами та міжнародними організаціями.
Упродовж минулого року Комітет регулярно проводив спільні засідання з головами комітетів закордонних справ парламентів різних країн, а також з самими комітетами. Окрім того, велася активна інформаційна робота щодо необхідності підтримки України в українських та іноземних ЗМІ. Також було організовано парламентські слухання щодо необхідності ухвалення законодавства для вступу України до
НАТО, а на весну 2025 року заплановано нові слухання, присвячені стратегії України щодо усунення росії з ООН.
Голова Комітету Олександр Мережко підкреслив важливість роботи в парламентських делегаціях, зокрема, у рамках ПАРЄ, Парламентської асамблеї НАТО, Міжпарламентської ради Україна-НАТО та Міжпарламентського Союзу, де однією з ключових тем, що просувалася, був вступ України до НАТО як гарантія безпеки не лише України, а й Європи загалом. Він зазначив, що під час зимової сесії ПАРЄ було ухвалено низку резолюцій на підтримку України в боротьбі з російською агресією.
«2024 рік був дуже насичений, і ми розуміємо, що нинішній рік буде ще більш насиченим та вирішальним. Говорячи про майбутнє, ми повинні ставити питання про реформу ООН. Якщо глобальної політичної волі не вистачатиме, ООН перетвориться на сучасну Лігу націй, і ми повинні створити нову міжнародну організацію з питань безпеки. Також ми всіляко підтримуватимемо створення спеціального міжнародного трибуналу за злочини агресії. Цей рік буде вирішальним, але є підстави для обережного оптимізму», — зазначив Олександр Мережко.
Заступник голови Комітету Арсеній Пушкаренко у своєму виступі підкреслив, що в умовах широкомасштабного вторгнення, коли багато що залежить від міжнародної підтримки та коаліцій, Комітет відіграє важливу роль у просуванні українського порядку денного на глобальній арені. Він також відзначив важливість роботи української делегації в ОБСЄ, яка активно блокує роботу росії та добивається прийняття резолюцій на підтримку України. Заступник голови Комітету підкреслив значущість міжпарламентських зустрічей та парламентських асамблей, де беруть участь парламентарії із сотень країн, представляючи різні політичні сили. У більшості випадків це демократичні держави, де влада змінюється, і є приклади, коли опозиція, з якою налагоджувалися конструктивні контакти, згодом приходить до влади. Особисті зв’язки українських парламентаріїв у міжпарламентському середовищі, за словами Арсенія Пушкаренка, сприяють зміцненню позицій України на міжнародній арені та впливають на прийняття важливих для нашої держави рішень.
«Міжпарламентське співробітництво дозволяє нам змінювати думку парламентів та працювати з тими країнами, де уряди, до прикладу, були в якийсь період не готові до співпраці. Наприклад, минулого року Президент Болгарії відмовлявся передати Україні БТРи, але парламентом таке рішення було прийнято. Це один з яскравих випадків міжпарламентської дипломатії. Донесення правди, дискусії, активні комунікації дають відповідні результати», — зазначив Арсеній Пушкаренко.
За словами заступника голови Комітету, у Верховній Раді функціонує дев’ять постійно діючих парламентських делегацій. Він відзначив, зокрема важливу роль Виконавчого комітету національної парламентської групи в Міжпарламентському Союзі, яку очолює Перший віце-спікер Олександр Корнієнко, у підтримці міжнародної уваги до України. Міжпарламентський Союз є найбільшою та найстарішою парламентською організацією у світі, що об’єднує 176 парламентів. Незважаючи на вплив росії в цій організації, Україні вдається бути в центрі світового політичного процесу. Цей майданчик став важливим для налагодження контактів з парламентами Африки, Латинської Америки, Близького Сходу та Азії.
Арсеній Пушкаренко відзначив важливе досягнення — проведення першої в історії парламентської конференції між Україною та країнами Латинської Америки та Карибського басейну, що відбулася в Києві за участю 14 парламентських делегацій. Це стало значним результатом, підтвердженим тим, що, наприклад, Сенат Чилі прийняв резолюцію на підтримку України з нагоди 3-ї річниці широкомасштабного вторгнення, включаючи підтримку Формули миру. Це демонструє дієвість та ефективність парламентської дипломатії, яка доносить правду про Україну світу.
За його словами, у Верховній Раді також функціонує 110 груп міжпарламентського співробітництва, серед яких ефективною активністю відзначаються, зокрема, групи з США, Францією, Великою Британією, Німеччиною, Естонією, Польщею та Словаччиною. Окрім того, на тлі курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, важливим зовнішньополітичним пріоритетом України став Глобальний Південь, завдяки якому підтримка нашої держави в ООН значно посилилась. Значну роль у досягненнях парламентської дипломатії, за словами Арсенія Пушкаренка, відіграє активна діяльність керівництва Парламенту.
«У планах на цей рік — посилити нашу дипломатичну роботу, щоб мир був справедливий, а всі питання, що стосуються України, обговорювались виключно за нашою участю. Ми маємо забезпечити, щоб наші інтереси та суверенітет були визнані, Україна залишалась у центрі міжнародної уваги, а агресивний голос росії був мінімізований», — резюмував заступник голови Комітету.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.