Групу представляли: Ян Трущинський, головний переговірник Польщі під час приєднання до ЄС; Ярослав Петрас, заступник головного переговірника Польщі з питань вступу до ЄС; Єжи Плєва, член переговорної групи Польші з ЄС, відповідальний за питання сільського господарства; Марцін Свєнціцький, колишній заступник міністра економіки Польщі та Павел Самецький, колишній заступник держсекретаря в офісі Комітету з євроінтеграції Польщі. Члени Комітету з питань інтеграції України до ЄС подякували Польщі за підтримку євроінтеграційного руху України до Європейського Союзу.
«Ми покладаємо великі сподівання на головування Польщі в Раді ЄС щодо підтримки відкриття Україною перемовин за основними кластерами, щонайменше за кластером «Основи»», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона зазначила, що корисним для України буде досвід Польщі, яка вже проходила цей процес. Тому польські фахівці можуть порадити і застерегти, яких помилок уникати і як діяти найефективніше. Іванна Климпуш-Цинцадзе додала, що важливою у процесі євроінтеграції для Верховної Ради була б підтримка і довід Польщі і на парламентському рівні. Голова Комітету наголосила, що інтеграція України до ЄС є процесом вигідним для обох сторін, як для України, так і для Європейського Союзу. Відтак, важливо комунікувати це суспільству, чесно говорячи як про переваги, так і про виклики європейської інтеграції, а також про досвід держав, які з цими викликами вже впоралися.
Обговорили сторони і складні двосторонні питання, як от вплив інтеграції України в аграрний ринок ЄС. Вже навіть на цьому етапі це викликало обурення польських фермерів, які протестували проти експорту українського зерна. Перший заступник голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС Вадим Галайчук переконаний, що Україна і Європейський Союз мають спільно працювати для подолання міфів, які завжди супроводжують інтеграцію нових членів до європейської спільноти. Вадим Галайчук наголосив, що українські неурядові організації та економісти досліджували питання впливу українського агросектору на ринок ЄС і вони дійшли висновку, що такий вплив буде позитивним.
«Ми напрацьовували законодавчу експертизу в агросфері досить довго. Ми маємо розуміння, що потрібно. Більше того, українські агрохолдинги мають представництва у Брюсселі вже протягом цілого десятиліття, які лобіюють їхні інтереси. Тому саме аграрний сектор разом з енергетичним, мабуть, найкраще наразі підготовлені до інтеграції в ЄС», – сказав Вадим Галайчук.
Заступниця голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС Марія Мезенцева-Федоренко додала, що 304 законодавчі акти у сфері сільського господарства все ще потребують імплементації в законодавство України. Вона також наголосила на потребі працювати спільно з європейською стороною, щоби подолати ті труднощі, з якими вже українським аграріям доводиться стикатися. «Я із сім’ї аграріїв. Я знаю, що таке збирати зерно своїми руками і мені було дуже боляче дивитися, як українське зерно висипають під ноги, на асфальт», – сказала Марія Мезенцева-Федоренко. За її словами, попереду в України та ЄС ще довгий шлях співпраці, і допомога Польщі в цьому процесі є цінною.
