Зберегти сім’ю, налагодити стосунки з рідними, навчити жінку бути справжньою турботливою мамою — це далеко не повний список завдань, які ставить перед собою Донецький обласний соціальний центр матері та дитини. Комунальне підприємство приймає жінок на сьомому—дев’ятому місяці вагітності або з малятами віком до 1,5 року. Установа створена для тих, хто опинився у складній життєвій ситуації й не може повноцінно виконувати материнський обов’язок. Часто через це мама відмовляється від дитини — тимчасово або назавжди, оскільки сама ще юна, недосвідчена, без житла й професії.

Проблема соціального сирітства в Україні є однією з найактуальніших. Створення обласного соціального центру матері та дитини — перший крок для її розв’язання.
У чому суть цього проекту? Кому і чим можуть допомогти фахівці соціальних установ? У чому унікальність донецького центру? Які питання вдалося вирішити клієнтам за час перебування в установі? З якими проблемами зіштовхнулися співробітники за три місяці роботи? Про все це говорили з фахівцями.
Боротьба за збереження сім’ї 
— Якщо є хоча б найменший шанс, то насамперед ми боремося за збереження родини — стверджує Юрій Балаболка, директор обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. — Соціальні працівники — перші, хто стикається з такими проблемами. Одразу виникають запитання: що треба робити і як правильно реагувати? Головне завдання в цій ситуації — надати допомогу мамі, яка опинилася у складному становищі й тимчасово не може повністю виконувати свої обов’язки.
При кожному пологовому будинку або відділенні створені консультаційні пункти для таких жінок — загаломо в області їх налічується 37. Радує той факт, що за останні три роки кількість звернень зменшилася на 10 відсотків.
— Від установ охорони здоров’я ми отримали повідомлення про 48 мам, готових відмовитися від дитини, і 46 з них отримали соціальну допомогу. Три жінки самовільно залишили стаціонари, але за ними закріпили соціальний супровід, коли виписували. У більшості випадків головним приводом для відмови від дитини є невідповідність житлово-побутових умов стандартам. Тому ми намагаємося усунути цю перешкоду, надавши можливість мамам і дітям заради збереження родини проживати у соціальних закладах.
Про принципи роботи, особливості функціонування й проблеми обласного центру докладно розповіла його директор Марина Полторакова:
— Якщо виникає така ситуація, мами звертаються до соціального центру за місцем прописки і там укладають договір на добровільній основі. Потім починається підготовка: треба зібрати пакет необхідних документів. У центрі нашій підопічній виділяємо окрему повністю мебльовану кімнату. Усі необхідні речі, предмети для догляду за дитиною, харчові продукти мами отримують згідно з державними нормами. Відмінною рисою закладу є його пристосованість для жінок з обмеженими можливостями: під час будівництва тут збільшили двері, за спеціальними стандартами обладнали ванну кімнату, встановили пандус. Є учбово-практична кімната, де наші клієнтки можуть пройти навчальні курси з перукарської майстерності, манікюру й педикюру.
Але, виявляється, не всі проблеми можна вирішити силами соціальних працівників. «Ми не є медичною установою, тому центр отримує лише медобслуговування. Тож всі лікарські препарати доводиться купувати власним коштом, а це дуже дорого. Виникають проблеми і з виділенням продовольчих товарів, не завжди вистачає того запасу дитячих продуктів і речей, які ми отримуємо від держави», — пояснила директор.
Малюку виділяють два памперси на тиждень
Проблема раннього материнства йде з дитинства. Адже часто молоді дівчата, завагітнівши, бояться казати про це батькам і вирішують проблеми радикальними способами. Соціальні працівники центру намагаються сприяти об’єднанню сім’ї, розв’язанню конфліктів з родичами та друзями. Тут заохочують спілкування дівчат із близькими, мами можуть вільно залишати територію закладу, ходити на прогулянки й особисті зустрічі.
— Одна із цілей, яку переслідує центр, — навчити нашу підопічну бути домогосподаркою й уміти стежити за собою та дитиною. У нашій практиці була одна ситуація, яка увінчалася успіхом. Психолог сприяла об’єднанню родини: мами й дочки — клієнтки центру. Тепер щаслива бабуся приходить у гості й допомагає доглядати за двома прекрасними онуками. Незабаром збирається забрати їх до себе. Є дві інтернаціональні мами — дівчинки з Камеруну. Документи однієї з них нині готують для повернення додому, де на неї з нетерпінням чекають щасливі бабуся, дідусь і батько дитини, — каже головний фахівець департаменту охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації Олена Лиховид.
Під час приїзду до центру вдалося поспілкуватися з однією з його клієнток.
— Дуже рада, що існують такі заклади, де надають допомогу в непростій життєвій ситуації. Протягом усього перебування тут ніхто не відмовив у підтримці. Мені допомогли оформити дитяче свідоцтво про народження. У центрі працює чудовий психолог, до якого можна звернутися по пораду й підтримку. Часу нудьгувати немає, весь день у турботах. Займаємося дітьми, спілкуємося із сусідками, розважаємося, зустрічаємося із психологом. Дякую долі, що потрапила саме в цей центр. Тут працюють чудові й чуйні люди. Із упевненістю можу сказати, що за будь-яких обставин у цьому місці на нас чекають розуміння й підтримка, — розповіла Людмила.
Радує той факт, що для п’яти родин проблема тимчасового даху над головою вирішена, а діти залишилися з мамами. Але насторожує, що у розв’язанні проблеми соціального сирітства відчувається роз’єднаність відомств, а норми фінансування не витримують жодної критики. Як розповіли в центрі, на одну дитину виділяють два памперси на тиждень, а дитячого харчування — пачка на 10 днів. На плечах мами — й обов’язок бути годувальницею у сім’ї. Тому в центрі раді будь-якій благодійній допомозі — дитячим речам, іграшкам, книгам. Для тих, хто бажає допомогти, даємо адресу: 86121, Донецька область, м. Макіївка, вулиця Тореза, 51 «б». Донецький обласний соціальний центр матері та дитини.
Фото автора.
Довідка
Донецький обласний соціальний центр матері й дитини розрахований на 16 мам і 16 малюків віком до 1,5 року. Нині у центрі перебувають п’ятеро мам і шестеро дітей. За останні роки в області спостерігається значне скорочення відмов: у 69 випадках 16 малят вдалося залишити у родині. За 2012 рік 144 дитини передано на піврічне державне утримування, з умовою, що за цей строк мама владнає свої сімейні проблеми й повернеться до маляти. 2013 року при будинках дитини відкрито відділення реабілітації для дітей-інвалідів або для дітей, які потребують лікування й постійного щоденного догляду, з якісним медичним обслуговуванням, психологічним вихованням. У таких відділеннях 62 малюки вже отримали лікування.
Директор центру Марина Полторакова проводить екскурсію в кімнаті-майстерні для навчання перукарського мистецтва.