Народний депутат Віктор Балога (позафракційний) нещодавно зареєстрував у парламенті законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про відходи» (щодо запровадження заставних цін на зворотну тару для рідких харчових продуктів та прискорення введення обов’язкового роздільного збирання відходів). Нині цей документ перебуває на опрацюванні в Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Законопроектом пропонується запровадити з першого січня 2015 року систему заставних цін на полімерну та скляну тару. Порядок її функціонування визначатиметься Кабінетом Міністрів. Зокрема, передбачається, що вартість тари буде закладена в ціну напою, а споживач матиме право на отримання заставної ціни в грошовому виразі або ж на зменшення вартості покупки в закладі торгівлі на цю суму. У подальшому вироби із скла підлягатимуть повторному обігу, а полімерна зворотна тара перероблятиметься у встановленому порядку.
Також передбачається з січня 2015 року введення обов’язкового роздільного збирання сміття і скорочується з 2018 року до 2015 року термін, після якого забороняється захоронення неперероблених побутових відходів.
В. Балога зазначив, що роздільне збирання побутових відходів у більшості країн є обов’язковим як для громадян, так і для підприємств, котрі займаються збиранням, транспортуванням, переробкою та утилізацією сміття. Натомість в Україні така вимога в чинному законодавстві взагалі відсутня, а в Законі «Про відходи» міститься заборона захоронення неперероблених побутових відходів тільки з 2018 року.
Як йдеться у пояснювальній записці, основну масу відходів поліэтилентерефталату (ПЕТ) становлять пляшки. На сьогодні в Україні переробляється понад 10 тисяч тонн ПЕТ грануляту на місяць. Левова частка цієї маси матеріалу у вигляді пляшок потрапляє на прилавки магазинів, а отже, із часом стає відходами. Тільки незначна їх частина переробляється. Решта, в кращому разі, осідає на полігонах і сміттєзвалищах.
Що стосується скляної тари, то в структурі собівартості виробництва скла чверть витрат — плата за енергоносії, вартість яких постійно зростає. Виготовлення нової скляної пляшки коштує виробнику близько 0,7 гривні. А вартість пляшки для виробника напоїв, за умови її повторного обігу, становить від 0,2 до 0,36 гривні. Незважаючи на це, вітчизняні виробники нині використовують тільки 10—20% вторинного скла в загальному обсязі сировини, водночас як у об’єднаній Європі цей показник удвічі—втричі більший.
Довідково
За даними Державної служби статистики, торік в Україні утворилося 450,7 мільйона тонн відходів. Із них 8 мільйонів тонн — відходи, що додають українські домогосподарства, велику частку яких становлять тара від харчових продуктів переважно з поліетилентерефталату (ПЕТ-пляшки) та інших полімерів, упаковки. Також значний обсяг таких відходів, які могли б використовуватись повторно, становить скляна тара.