Херсонці іронізують: тепер у них реклама — замість побажання доброго ранку та на добраніч. Але насправді їм не до жартів: місцеві бізнесмени допетрали, що у кризу платити за рекламу газетам і телебаченню надто дорого — дешевше створювати власні колл-центри і доносити інформацію про свій товар індивідуально — кожному власникові стаціонарного телефону. А щоб напевне «дістати» абонента, вигадливі оператори телефонують вранці та надвечір, коли «об’єкт» ще точно не пішов на роботу або вже повернувся додому.

І в хаті спокою немає

Заледве людина встигла очі розтулити, а їй вже тарабанять на домашній телефон (таку базу даних в Інтернеті знайти легко), турботливо цікавлячись, чи не хоче вона, бува, встановити собі супутникову «тарілку» або підключитися до Інтернету. Ближче до ночі зручненько влаштовується в ліжку, а їй — дзвінок із настійливою пропозицією поділитися думкою про ставлення до нових автомобільних марок.

Коли ж починаються місцеві вибори, взагалі настає кінець світу: штаби кандидатів під приводом «участі в соціологічному опитуванні» так само з ранку до ночі співають дифірамби своїм протеже. Кандидатів зазвичай багато, грошей у них повно, і дзвінків не менше — хоч телефонний апарат вимикай!

Особливо дошкуляють такі акції одиноким стареньким: лягають спати вони рано, тож раптові дзвінки часто-густо влаштовують їм незаплановані вечірні «підйоми». Пенсіонерка Галина Клименко обурюється:

— Не вимикала телефон на вечір, бо о дев’ятій мав син подзвонити (він на заробітках у Португалії), ми з ним уже давно не спілкувалися. Задрімала на дивані, аж сполохує дзвінок. Радісно хапаю слухавку, однак замість рідного синового голосу чую дівочий, і мені починають розповідати про якесь модернове супутникове телебачення. Я нічого не можу второпати і припиняю розмову. Але за хвилину телефон знову дзеленчить, і знову та сама дівчина пащекує про супутники. Я просила її дати мені спокій, про очікуваний дзвінок сина казала, та співбесідниця чула лише себе. А син зателефонував наступного вечора — у домовлений час не зміг додзвонитися.

Скористалися дірою в законі

Херсонці (напевне, разом із мешканцями інших українських міст) вважають такі нахабні рекламні «закидони» грубим порушенням своїх прав на приватність особистого життя та нав’язуванням товарів і послуг. Але виявляється, що законних шляхів припинення «телефонного тероризму» в нашій державі немає.

— Незадоволення земляків настирливістю телефонних «рекламістів» щиро поділяю, бо й самій доводиться чути у слухавці всілякі нісенітниці. Але виставити власникам колл-центрів санкції не маємо права — вітчизняне законодавство про захист прав споживачів не передбачає відповідальності конкретно за просування товарів та послуг на ринок за допомогою телефонних дзвінків у вечірній та вранішній час, — визнає головний спеціаліст Інспекції з питань захисту прав споживачів Херсонщини Ольга Богдашкіна. 

Судитися чи просто не брати слухавки

То що ж робити з навалою телефонних терористів, чи то пак рекламістів? Мабуть, кожному доведеться шукати способи протидії самотужки. Як один із варіантів, можна відшукати адресу колл-центру, завітати туди і провести «виховну роботу» з надто настирливими операторами. Але такий візит може закінчитися викликом міліції і притягненням до кримінальної відповідальності за звичайну «хуліганку». Самому подати до суду? Тоді треба доводити, що дзвінки справді завдали моральної шкоди абоненту, а це нелегко.

Тим, кому «рекламні акції з доставкою додому» вже зовсім допекли, заступник директора регіональної дирекції «Укртелекому» Наталія Карасьова у бесіді з кореспондентом «Голосу України» запропонувала подавати заявки на повне відключення вхідних дзвінків, пообіцявши, що нестандартну послугу надаватимуть безплатно (сучасна апаратура дає таку технічну можливість). Та, мабуть, до внесення у законодавство заборони на рекламні дзвінки в години відпочинку найпростішим буде придбати автоматичний визначник номера. І вже тоді вирішувати: брати слухавку, побачивши незнайомі цифри, чи уникати розмови.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.

Довідково

«Основними принципами реклами є законність, точність, достовірність, використання форм і засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди».

Частина перша, стаття 7 

Закону України «Про рекламу».