Комунальне господарство країни перебуває у критичному стані. Як свідчить статистика, дві третини основних фондів вичерпали термін експлуатації. Втрати теплової енергії та питної води в зовнішніх мережах досягають 60 відсотків, а втрати теплової енергії в житловому фонді перевищують 30. Питома витрата енергоресурсів більш як у 2,5 разу вища, ніж у країнах Європи, а кількість аварій за останніх 10 років зросла майже в 5 разів.
Високий фізичний і моральний знос каналізаційних мереж та очисних споруд є причиною забруднення повітря, ґрунтових вод і водойм, потенційним джерелом техногенних катастроф.
Фактично сформувалося замкнене коло: високий рівень втрат в мережах і аварійність обумовлені значним зносом основних фондів, який вимагає істотних витрат на модернізацію. А залучення фінансування на модернізацію, у свою чергу, проблематичне з огляду на високий рівень втрат і незмінний рівень тарифів.
Для виходу із ситуації, на думку Українського союзу промисловців і підприємців, потрібен інноваційний прорив. Технологію такого прориву запропонувала україно-литовська ділова рада, зокрема, литовські компанії—лідери на ринку Центральної Європи з виробництва споруд біологічного очищення побутових і промислових стоків. Її презентували під час україно-литовського бізнес-форуму, що пройшов днями в Києві.
УСПП допомагає Литві реалізувати в нашій країні проект з будівництва об’єктів біологічного очищення води. Союз знайшов литовському інвестору партнерів в Україні, які планують відкрити спільне підприємство з виробництва споруд біологічного очищення стоків потужністю від 2 до 900 кубічних метрів на добу.
Україно-литовський проект внесено до плану дій міжурядової литовсько-української комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва, що є запорукою його ефективної реалізації за потужної державної підтримки урядів обох держав. Ним опікуються ділові ради, що створені в обох країнах на початку цього року зусиллями УСПП та Конфедерації промисловців Литви.
За словами народного депутата, президента УСПП Анатолія Кінаха, для реалізації європейського підходу із захисту навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів Україні потрібно передусім змінити застарілі технологічні стандарти. «Проблема якісної питної води, особливо на півдні і сході країни, дуже гостра для України. Литва радо поділилася з нами досвідом розв’язання цієї проблеми. Проект з водоочищення та водовідведення промислових і побутових стоків ми вважаємо одним із пріоритетних у двосторонній економічній співпраці», — каже Анатолій Кінах.
Водночас президент УСПП наголосив: Литовська Республіка — потужний інвестиційний партнер. «Ми спостерігаємо активну динаміку зростання литовських інвестицій в Україну. Обсяг інвестованих Литвою в українську економіку коштів уже наближається до 350 мільйонів доларів, хоча на початку 2012 року ця цифра становила 82 мільйони. У нас працює понад 300 підприємств із литовським капіталом. Вони переважно зосереджені в сфері енергозбереження та енергоефективності, в житлово-комунальному господарстві, в оптовій і роздрібній торгівлі, в деревообробній галузі», — зауважив
А. Кінах.
Динаміка торговельно-економічної співпраці між Україною і Литвою випереджає обсяги співпраці нашої країни зі Швецією, Данією, Болгарією та низкою інших європейських держав. Однак потенціал економік використовується не сповна. Незадіяними залишаються такі перспективні сфери, як транспорт, легка й хімічна промисловість, АПК тощо.
Окрім того, Литва нещодавно стала членом ЄС, має цікавий досвід з адаптації до європейських стандартів. Отож активний обмін думками з приводу пройденого литовцями шляху вкрай важливий і цінний для України.
Анатолій КІНАХ.
