На сьогоднішній день Україна виконала більшу частину умов, що містяться в дорожній карті підписання в листопаді у Вільнюсі Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Не красиві слова на зустрічах із західними політиками і не факельні ходи ведуть нас до цивілізованої Європи, а рутинна, повсякденна робота влади та опозиції.
І дуже добре, що це розуміння приходить до діючого парламентського скликання. Патріотична позиція фракції Партії регіонів знайшла відгук у більшості фракцій. На цій основі за чотири пленарні тижні поточної сесії нами прийнято ключові закони з «євроінтеграційного пакета».
Зокрема, внесено запропоновані Президентом країни зміни до Конституції, що розширюють повноваження Рахункової палати, ухвалено закон, який посилює гарантії незалежності судової системи.
Глава держави підписав закони про виконання судових рішень та про гуманізацію умов відбування покарання.
Консолідована позиція парламенту дала змогу призначити повторні вибори в п’яти округах. Зі свого боку влада забезпечить прозорість виборчих процедур. І вже питання до опозиції: чи готова вона до чесної виборчої кампанії, а чи знову вдасться до нагнітання істерії і вихлюпуватиме на голову виборців тонни політичного бруду?
Тим часом у парламенті триває робота щодо спрощення умов відкриття та ведення бізнесу. У цьому напрямі нами ухвалено низку законодавчих ініціатив, розроблених Президентом і урядом.
У першому читанні знайшли підтримку депутатського корпусу закони про прозорість відносин власності у ЗМІ та про закладення основ діяльності Суспільного телебачення і радіомовлення України.
Позитивний висновок експертів Венеціанської комісії та інших європейських структур відкриває пряму дорогу до модернізації законодавства про вибори і комплексної реформи правоохоронної системи України. Мова йде про розгляд і ухвалення принципових змін до законів про прокуратуру, про міліцію. На часі створення національної антикорупційної служби.
Хочу загострити увагу на тому, що з прийняттям цих законів Україна фактично завершує процедуру виконання своїх зобов’язань перед Радою Європи.
Розглянути ці закони до саміту у Вільнюсі ми зможемо за умови, що наші опоненти в залі займуть конструктивну позицію.
Та в будь-якому разі робота з уніфікації вітчизняного та європейського законодавчого поля буде продовжена і після Вільнюса. У центрі нашої уваги залишиться ефективне впровадження в повсякденну практику норм Кримінального процесуального кодексу, закону про адвокатуру і національного превентивного механізму запобігання катуванню.
Потребує вдосконалення, з урахуванням рекомендацій групи GRECO, національне законодавство стосовно боротьби з корупцією.
Загальний висновок незаперечний: чинна влада виконує свої зобов’язання і робить усе від неї залежне для реального зближення з Євросоюзом.
Хоча заради об’єктивності слід зауважити, що Україна та Євросоюз несуть спільну відповідальність за підписання Угоди про асоціацію з ЄС, яка матиме довготермінові позитивні наслідки для загальноєвропейських процесів.
Станом на сьогодні залишається без відповіді єдине принципове для європейських партнерів питання — пов’язане з відбуванням покарання колишнім Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Опозиція намагається подати цю проблему як загальноєвропейську. Насправді це наша внутрішня проблема. За великі гроші всередині країни створюється інформаційна хвиля і розганяється по Україні, а за ще більші кошти — і в європейському інформаційному просторі.
Опозиція в нецивілізованій, категоричній формі вимагає від глави держави помилування Тимошенко. Але не дає відповіді, на якій юридичній підставі може бути зроблено такий крок.
Насправді розглядати шанси на помилування можна було б після того, як буде виконано умови, які дадуть змогу колишньому прем’єру розраховувати на акт гуманізму з боку Президента країни.
Як мінімум, має бути написано і подано прохання про помилування, чого в категоричній формі не хоче робити пані Тимошенко.
По-друге, необхідно хоча б почати відшкодовувати завдані державі матеріальні збитки, визнані судом, що також принципово не виконується.
Нарешті, необхідно в судах закрити порушені стосовно неї кримінальні справи. А для цього потрібно з’являтися до суду, а не нехтувати цим обов’язком протягом року.
А щодо можливості лікування пані Тимошенко за кордоном, то абсолютно правий Президент Янукович, заявивши, що на сьогодні відповідної законодавчої бази не існує. І якщо парламент ухвалить такий закон, то він його обов’язково підпише.
Фракція Партії регіонів за-пропонувала опозиції розробити відповідний закон, на що поки що чула від неї тільки категоричне «ні». На наш погляд, цей закон повинен передбачати: можливість лікування за кордоном будь-кого з ув’язнених, які потребують цього за медичними показниками; гарантії повернення ув’язнених приймаючою стороною після завершення курсу лікування для продовження відбування покарання; гарантії приймаючої сторони, що виключають зайняття засуджених політичною діяльністю.
Фракція Партії регіонів виступає за створення спеціальної робочої групи за участю представників усіх фракцій для розробки спільного законопроекту щодо забезпечення можливості лікування ув’язнених за кордоном.
І лише завдяки принциповій позиції європейських парламентаріїв вдалося змусити опозиційних депутатів на наступному пленарному тижні почати хоча б розглядати в сесійній залі розроблені в індивідуальному порядку законопроекти, що стосуються долі Юлії Тимошенко.
Цілком закономірне запитання: чому опозиція саботує ухвалення закону про направлення Юлії Тимошенко на лікування до Німеччини? Відповідь лежить на поверхні. Лідери опозиції чудово розуміють, і насамперед голова фракції «Батьківщина», що вона їм не пробачить зради, про що Юлія Володимирівна написала в опублікованих у пресі листах. І для них її вихід на волю практично означає їхню політичну смерть.
З другого боку, вони чітко розуміють, що тільки-но Віктор Янукович підпише у Вільнюсі Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, то він для них стає практично недосяжним у президентських перегонах, які стартують невдовзі. І шлях до Вільнюса пере-
твориться для чинного глави держави на килимову доріжку до Білого дому на Банковій у 2015 році.
Для того, щоб хоч якось підтягнути свої провислі рейтинги і завадити Віктору Януковичу вдруге стати всенародно обраним Президентом, вони вирішили поховати європейську перспективу України у Вільнюсі, відмовляючись приймати закон стосовно Юлії Тимошенко.
Лише вдумайтеся: яким треба бути циніком і політичним пройдохою, щоб для задоволення власних політичних амбіцій жертвувати європейською перспективою Вітчизни!..
Наближення президентських виборів дурманить голову опозиційних лідерів. У їхньому таборі вже почалися брудні міжусобні бої без правил. Минулого пленарного тижня керівництво «Батьківщини» провернуло найбруднішу за всю історію вітчизняного парламентаризму політичну аферу з метою відсторонення Віталія Кличка як потенційного конкурента на президентських виборах, практично позбавивши його законної можливості брати участь у виборчій кампанії.
Навіть Юлія Тимошенко — й та почала смертельну атаку на свого партнера й однодумця Віктора Ющенка лише після того, як його обрали Президентом України. А сьогодні — ви тільки вдумайтеся! — лідерами «Батьківщини» робиться безпрецедентна спроба брудними методами відсторонити конкурента зі свого ж опозиційного табору за півтора року до виборів.
Та мене більше хвилює моральний бік питання. Коли весь цей бруд відкрився в сесійній залі, всі чекали, що лідер «Батьківщини» вийде за парламентську трибуну і хоча б вибачиться перед Віталієм Кличком за те, що сталося. А коли керівник фракції «УДАР» заявив, що піде у Президенти — ще більше чекали від очільника «Батьківщини», що він красиво, по-джентльменському, по-чоловічому підтримає Віталія Володимировича й публічно зніме свою кандидатуру на наступних президентських виборах на користь єдиного кандидата від опозиції Віталія Кличка та закличе до такого ж кроку й Олега Тягнибока. Але, як з’ясувалося, ані високої моралі, ані людяності, ані елементарної порядності у вождів опозиції немає. Їм цілком байдужі норми людської моралі.
Партія регіонів засуджує брудну провокацію з боку лідерів «Батьківщини» щодо легенди українського та світового боксу Віталія Кличка й відстоюватиме можливість його участі у президентських перегонах 2015 року. В іншому разі ця аморальна афера керівництва «Батьківщини» може обернутися для нас «червоною карткою» у Вільнюсі.
Але не проблема Тимошенко може запалити перед Україною «червоне світло» на європейському шляху. Сьогодні Європа стривожена і збентежена неонацистською символікою на стадіоні у Львові і брудною спробою використовувати цю саму символіку навіть у парламентській залі в день проведення круглого столу у Верховній Раді за участю представників європейського політичного бомонду, присвяченого саміту у Вільнюсі. А також маршем крайніх ультранаціоналістів Хрещатиком за участі добре підготовлених груп штурмовиків і бойовиків.
Якщо хтось вважає, що Україна під прапором неонацизму, антисемітизму і расизму може ввійти до цивілізованої Європи, яка й сьогодні вдячна радянському солдату, що врятував увесь світ від фашистської чуми, — то це міф.
Якщо громадськість, український політикум не дадуть належної оцінки цим подіям, двері демократичної Європи для нас можуть зачинитися раз і назавжди.
Проте, як сказав один давньогрецький філософ, ніч найтемніша перед світанком. Ми переконані, що мудрість українського народу поставить на місце знахабнілих неофашистських молодчиків і збереже для України європейську перспективу.
Потужний, широкомасштабний антифашистський марш і 25-тисячна маніфестація в Києві напередодні 69-ї річниці визволення України від фашистських загарбників ще раз довели святість Великої Перемоги 1945 року для нашого народу. Я переконаний, що окремі неонацистські витівки дрібних політичних шулерів ще раз підкреслюють справедливість народної мудрості, яка гласить: «У сім’ї не без виродка». Але загалом велика багатонаціональна сім’я українського народу, як і весь цивілізований світ, шанує безсмертну пам’ять і схиляє голову перед героїчним подвигом великого радянського солдата, що переміг фашизм.
Повертаючись до дискусії довкола євроінтеграції, потрібно зауважити, що цілком правий Президент України Віктор Янукович, який, перебуваючи в Мінську, виступаючи на засіданні Ради глав держав СНД, заявив, що будь-які розмови про необхідність вибору Україною між поглибленням взаємодії з країнами—учасницями СНД, а також Євразійського євроінтеграційного проекту, з одного боку, і Європою, з другого, — докорінно неправильні.
Підписання угоди про асоціацію з ЄС вигідне не тільки для України та Європи, а й для країн—учасниць СНД. Створивши зону вільної торгівлі з ЄС і налагодивши ефективну взаємодію з Митним союзом, у перспективі наша держава сприятиме активізації економічної взаємодії на всьому Євразійському просторі. Резюмуючи, глава української держави ще раз підкреслив, що розвиток відносин з ЄС жодним чином не перешкоджатиме ефективній взаємодії з країнами—учасницями зони вільної торгівлі в рамках СНД і Митного союзу, тому що торговельно-економічне співробітництво в цих форматах відповідає загальноприйнятим нормам Світової організації торгівлі.
Україна запропонувала в Мінську сформувати постійно діючий консультаційний формат «Україна — Євросоюз — Митний союз» і сподівається на підтримку цієї ініціативи.
Тематика взаємодії нашої держави з ЄС і Митним союзом обговорювалася в Єврокомісії, і цей орган, за словами Президента України, не заперечує проти постійного пошуку Україною шляхів подолання бар’єрів у торгівлі між країнами Співдружності.
На мінському саміті наша держава прийняла від Білорусі головування в СНД. Українське головування, як зазначив Віктор Янукович, буде спрямовано на забезпечення подальшого поступального розвитку Співдружності і зміцнення взаємовигідного партнерства, що відповідає національним інтересам кожної держави. Діяльність України в цій якості будуватиметься на засадах наступності в реалізації ухвалених вищими органами СНД рішень.
На зустрічі в Сочі, що відбулась одразу після Мінська, Президенти двох дружніх держав — стратегічних партнерів України і Росії Віктор Янукович і Володимир Путін продовжили обговорення питань, про які йшлося на саміті в Мінську. Це є свідченням реальності знаходження рішення, яке відповідатиме національним інтересам обох держав.
Я вважаю, що наше природне й абсолютно правильне прагнення до європейських цінностей не повинно затьмарити розуміння й усвідомлення того, що сонце над Україною завжди встає на Сході.
Михайло ЧЕЧЕТОВ, народний депутат України, перший заступник голови депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України.