Державна пенітенціарна служба повинна впроваджувати програми надання доступу засуджених до замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) в місцях позбавлення волі. Про це голова профільного підкомітету з питань законодавчого забезпечення протидії ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та іншим соціально небезпечним захворюванням Тетяна Донець заявила під час ІІ Національної науково-практичної конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу «За кожне життя — разом!».
«Підтримувальна терапія сьогодні є в СІЗО, але її немає в тюрмах, — сказала народний депутат. — Після потрапляння в місця позбавлення волі пацієнт програми ЗПТ замість продовження програми одержує переривання лікування. Це пряме порушення прав людини».
Крім того, Тетяна Донець зауважила, що в Австралії, Канаді, Чехії, Франції, Великій Британії питання доступу до програм ЗПТ в місцях несвободи розглядають у площині медичної потреби, а в Україні все зводиться до банальних обмежень і заборон, що нівелює гарантовані права на охорону здоров’я. Тим часом рівень смертності серед ВІЛ-інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків, які перебувають на програмі ЗПТ, усемеро нижчий, ніж в інших ін’єкційних наркозалежних.
«Ця терапія — не «легалізація» наркотиків, а один з ключових та ефективних методів зупинити епідемію СНІДу в нашій державі, — наголосила голова профільного підкомітету. — Група ризику в Україні зростає саме від ВІЛ-інфікування ін’єкційним шляхом. Управління ООН з наркотиків і злочинності (ЮНОДК) називає цифру в 21,5 відсотка, що вдвічі перевищує світовий показник (11,5 відсотка) та є одним із найвищих в Європі. А ризик зараження гепатитом С через шприц у 10 разів перевищує ризик зараження ВІЛ.
Вл. інф.
ДОВІДКОВО
Нагадаємо, що впровадження ЗПТ в Україні передбачено Загальнодержавною програмою протидії ВІЛ/СНІДу. Але сьогодні за цією програмою лікуються лише близько 8 тисяч осіб; наступні чотири роки вже мають охопити 20 тисяч залежних від опіоїдних препаратів.
