Українська трансплантологія нині перебуває у глибокій кризі. І головною причиною цього є не законодавчі прогалини і навіть не брак коштів, а суспільна свідомість і недовіра до всієї медичної системи. Чимало сприяють цьому й численні повідомлення ЗМІ про діяльність вітчизняних трансплантологів, які більше нагадують не наукові досягнення, а фільми жахів. Про все це розмірковували учасники круглого столу «Європейська трансплантологія в Україні: безпека, відповідальність, доступність» за участю народних депутатів, представників МОЗ, експертів Євросоюзу та громадськості.
Учора у МОЗ відбулась нарада за участю представників Ради Європи, зокрема керівників комітету з трансплантації, на якій домовилися про підписання меморандуму щодо надання допомоги Україні з боку ЄС не лише в удосконаленні нормативно-правової бази, а й щодо навчання та підвищення кваліфікації українських лікарів-трансплантологів та створення національного трансплантаційного агентства, що має сприяти розвитку науки трансплантології. За словами директора координаційного центру МОЗ трансплантації органів, тканини і кліток Руслана Салютіна, щоб зрушити з мертвої точки розвиток вітчизняної трансплантології, яка сьогодні перебуває у глибокій кризі, необхідна системна робота, в тому числі над удосконаленням нормативно-правової бази, що дасть змогу лікарям працювати прозоро. Днями МОЗ затвердив нову інструкцію про діагностику смерті мозку людини відповідно до вимог ЄС, де чіткіше врегульовано можливість пересадки органів від померлих людей хворим, які потребують трансплантації. Водночас Р. Салютін наголосив, що наявність у державі трансплантології є індикатором рівня надання медичних послуг та розвитку науки в державі.
Народний депутат України від Партії регіонів, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення медичної діяльності, захисту прав пацієнтів і професійної відповідальності медичних працівників Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Юрій Поляченко висловив думку, що в питаннях розвитку трансплантології насамперед потрібен суспільний діалог, адже якщо вітчизняне законодавство де-юре вже майже відповідає європейським вимогам, то де-факто воно фактично не діє, механізмів для реалізації чинного закону про трансплантологію недостатньо. І головною виною цього, на думку депутата, є патріархальна суспільна мораль, релігійні традиції. Важливим вважає Ю. Поляченко також є і діалог законодавців та медиків з українською православною церквою в питаннях пересадки органів від померлої людини хворій.
Ю. Поляченко зазначив, що у профільному комітеті є підтримка законодавчих змін, спрямованих на адаптацію українського законодавства до вимог ЄС. А кардинальні зміни в законодавстві, зокрема щодо надання згоди людиною за її життя на пересадку органів після смерті, ще потребують широкого обговорення в суспільстві.
ФАКТ
Щорічно трансплантації серця потребують 2 тисячі українців, на пересадку нирки очікують 4 тисячі осіб на рік. Тоді як проводять операції не більш як ста хворим. Водночас у США щорічно здійснюється 10 тисяч пересадок нирки, 4 тисячі — печінки і 2 тисячі — серця.
