Задовільна пропозиція продовольчих товарів і стабільний курс гривні на внутрішньому ринку — запорука помірного інфляційного фону в листопаді (0,3—0,5 відсотка). Його підкріплять помірний споживчий попит, зумовлений низькою платоспроможністю населення, та інертна динаміка торгівлі.
Бензин високооктановий — середня вартість літра А-95 (тут і надалі мова лише про середній рівень цін) залишиться у цінах жовтня, літра дизпального — зросте на 5—8 копійок.
Економічних підстав для подорожчання нафтопродуктів немає. Серпневий сплеск цін на гуртовому ринку не докотився до роздрібного, як на мене, через падіння обсягів споживання бензину, котре знизилося у вересні майже на 16 відсотків. Попит на бензин і дизпальне бажатиме кращого, унеможливлюючи зростання цін.
Борошно — кілограм борошна вищого ґатунку залишиться у цінах жовтня, а першого сорту здешевіє на 5—10 копійок.
Високий врожай зернових і чітка організація державних закупівель за форвардними контрактами дають підстави прогнозувати цінову стабільність не лише на коротку перспективу, а й на весь маркетинговий рік.
Хліб — залишиться у цінах жовтня.
Поза сумнівом, чимало пекарень не проти того, щоб підняти рентабельність своєї продукції, але на це наважиться небагато виробників, зважаючи на посилений контроль за цінами з боку Міністерства доходів та зборів і місцевих органів влади.
Крупи — залишаться у цінах жовтня.
Добротна пропозиція круп’яної продукції — наслідок рекордного врожаю, який унеможливить зростання цін.
Овочі — традиційний борщовий набір додасть у цінах 1—3 відсотки, фрукти подорожчають на 3—5 відсотків.
Незначне подорожчання городини зумовлять ціни приватного сектору і невеликих господарств, які за відсутності овочесховищ зазвичай розпродуються восени. А подорожчання фруктів стане наслідком зростання попиту на вітамінну продукцію, який, крім іншого, зумовить сплеск респіраторних захворювань серед населення.
Цукор — залишиться у цінах жовтня.
Результат підказує високий врожай цукрових буряків, неабиякий обсяг перехідних запасів цукру виробленого минулого року, і розпал нового сезону цукроваріння.
Молоко, молокопродукти — подорожчання на 1—3 відсотки.
На мій погляд. на роздрібний ринок молока та молокопродуктів впливатиме сезонне скорочення виробництва.
М’ясо — залишиться у цінах жовтня.
Позитивні тенденції у розвитку м’ясного сегмента агросектору вже незаперечні й зумовлені передусім суттєвими інвестиційними вливаннями. Рентабельність багатьох крупних сільськогосподарських холдингів у цьому сегменті вже може перевищувати 10 відсотків. Тож до передноворічних закупівель, я вважаю, є передумови навіть для зниження цін на м’ясо.
Олія — залишиться у цінах жовтня.
Я не відкидаю можливості незначного подорожчання рафінованої олії, що може спостерігатися наприкінці місяця, але винятки не вплинуть на прикінцевий результат. Економічних передумов для цінових зрушень, як на мене, немає.
Ліки — подорожчання на 3—4 відсотки.
Сезонне зростання попиту на ліки від вірусного-респіраторних захворювань ми відчуємо вже наступного місяця. Не виключаю, що Міністерство охорони здоров’я ініціює низку перевірок аптекарських мереж.
Комунальні послуги — подорожчання на 2—3 відсотки.
Повзуче подорожчання житлово-комунальних послуг триватиме до кінця року через потребу компенсувати видатки на водовідведення, водопостачання, теплову енергію, утримання ліфтового господарства тощо.
Транспортні послуги — залишаться в цінах жовтня.
Перехід до більш жорстких тарифів на залізниці відбудеться уже наступного року, комунальний транспорт утримається від підвищення плати за свої послуги, а попит на послуги авіаліній бажатиме кращого.
Туристичні послуги — здешевіють на 10—15 відсотків.
Попит на оксамитовий сезон на Чорноморському узбережжі помірно зросте, але ціни будуть знижуватися безвідносно до зростання туристичного потоку. Головною прикметою цьогорічного сезону стане покращення співвідношення ціни і якості туристичних послуг.
Курс гривні до $ — залишиться на рівні жовтня.
Нацбанк має достатньо важелів, аби тримати валютний курс гривні до кінця року.
ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ
За підсумками трьох кварталів, обсяги роздрібного товарообігу сягнули нижче двозначного числа — до 9,8 відсотка, тоді як за аналогічний період минулого року зростання становило 16 відсотків. Найпомірніше зростання зафіксували на Дніпропетровщині (6 відсотків), найбільше — у Волинській області (12,5). Щоквартальне зниження обсягів виторгу роздрібної торгівлі зумовлене передусім зниженням доходів українців, які зростали торік двозначними числами, а цього року ледь-ледь. За підсумками другого кварталу, наприклад, на 4,3 — порівняно з минулим роком. Саме низька купівельна спроможність населення є фундаментальним чинником помірної споживчої інфляції. Це за того, що на сьогодні близько 45 відсотків новостворених підприємств головним видом своєї діяльності називає торгівлю.
ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ
Утриманню низьких споживчих цін на продовольство, крім іншого, сприятимуть ярмаркова та внутрішньозаводська форма торгівлі. Як повідомляє з Харкова наш власкор Микола Косий, завдяки постачанню картоплі, овочів за цінами нижче ринкових на найбільші підприємства області («Турбоатом», «Електроважмаш», «Харківський підшипниковий завод» тощо) вдалося успішно задовольнити попит у найбільш гарячу пору — в період консервації плодово-овочевої продукції. Поза тим це давно вже стало традицією і в інших індустріально-промислових районах на сході України.
ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ
Ціни на зернові культури проти минулого року впали мало не на третину, на олійні культури — на чверть. Пшениця третього класу подешевшала на 465 гривень за тонну. І це, і погодні сюрпризи зернозбиральної кампанії свідчать, якщо не про збитковість багатьох секторів АПК, то про обмежену рентабельність за умов щедрого врожаю. За таких умов змінювати схему оподаткування сільгоспвиробників (Міндоходів пропонує зменшити 10-відсоткову сплату акумульованого ПДВ до бюджету) означає позбавляти аграріїв мільярдів гривень. Поза сумнівом, це ще один аргумент за утримання від зниження ставок податків на прибуток і ПДВ з наступного року, про що повідомили вже в Міністерстві фінансів.
ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ
У вересні, як свідчить моніторинг громадської думки компанією GfK, різко погіршилися споживчі настрої населення. Це сталося в момент, коли Держстат зафіксував нульовий рівень інфляції, що може свідчити, крім іншого, і про відірваність нашої статистики від життя. Але я б утримався від такого висновку: просто люди стали менше купувати споживчих товарів, ніж це було ще півтора року тому, на це вказує і падіння товарообігу. Тим часом експерти стверджують, що посилилися очікування безробіття, девальвації, неконтрольованого зростання споживчих цін тощо. Такі настрої можуть погіршити становище виробників продукції, які протистоять сьогодні економічній стагнації.
