Володимир Рибак: «Головний принцип реформи самоврядування — наближення влади до громадянина»

Глава парламенту підкреслив також, що без залучення представників місцевих рад, депутатського корпусу, керівництва місцевих державних адміністрацій, голів місцевих рад різного рівня цю справу державної ваги з місця не зрушити. «Головний принцип реформи самоврядування — наближення влади до громадянина», — сказав В. Рибак і висловив сподівання, що у Рівненській області до обговорення цього процесу вже долучилися і представники місцевого самоврядування, і посадовці місцевих рад, формулюючи свої пропозиції і обгрунтовуючи їх як фахівці.

З огляду на масштаби цієї реформи, серйозні виклики, пов’язані з нею, потрібне ефективне та швидке реагування, наголосив В. Рибак. Він зазначив, що саме сьогодні настав час для політиків на місцях подивитися виборцям в очі й чесно сказати, що зроблено й робиться для свого району чи територіальної громади, їх мешканців.

Голова Верховної Ради нагадав, що серед першочергових завдань, поставлених главою держави, — прийняття законодавчих актів, які будуть спрямовані на стимулювання виробництва, подолання безробіття, розвиток внутрішнього ринку. «Під контролем Президента протягом року планується залучити 50 млрд. грн. інвестицій для розвитку економіки під державні гарантії», — сказав В. Рибак і зауважив, що з цією метою створюється Державний банк розвитку, а його кошти будуть використані для реалізації проектів модернізації промисловості, аграрного сектору.

Керівник парламенту звернув також увагу на питання розвитку та належного утримання комунального господарства в регіоні. «Йде зима, а отже, об’єкти соціальної інфраструктури, житловий фонд повинні бути належно забезпечені теплом», — сказав він, наголосивши, що, окрім того, повинна діяти система раціонального використання енергії, система тепло- та енергозбереження.

Звертаючись до учасників засідання, В. Рибак наголосив, що Україні конче потрібен період стабільності, і саме стабільності в розвитку, «а отже, із вас вона починається у кожному регіоні, з вас починається єдність країни».

Водночас глава парламенту зауважив, що нині центральним стрижнем модернізації держави стала стратегія наближення України до європейських демократичних цінностей та стандартів за усіма напрямами. Він підкреслив, що сьогодні епіцентром таких зусиль стала Верховна Рада, і місія парламенту полягає в якісному законодавчому забезпеченні європейської інтеграції України. Без цього неможливе підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом й зону вільної торгівлі з ЄС на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі наприкінці листопада, сказав В. Рибак.

Керівник парламенту акцентував увагу, що на другій та третій сесіях уже прийнято 15 законів та інших законодавчих актів, що мають ключове значення для співпраці з ЄС. Серед них, сказав він, найскладніші правові документи, які роками «дозрівали у парламентській кухні» через відсутність спільного бачення або через політичні протистояння у депутатському корпусі. При цьому В. Рибак наголосив, що ідеї європейської інтеграції гуртують не лише українське суспільство, а й різні політичні сили.

Він відзначив, що євроінтеграція для України — не самоціль, а шлях до забезпечення гідного способу та рівня життя наших співгромадян, розвитку національної економіки, сучасних стандартів добробуту й процвітання. Саме таких результатів покликана досягти реалізація економічних та соціальних реформ, запропонованих Президентом України Віктором Януковичем, сказав В. Рибак.

Керівник парламенту наголосив, що вперше за роки незалежності три гілки влади — Президент, Кабінет Міністрів та Верховна Рада — діють узгоджено та готові нести відповідальність перед суспільством за долю реформ.

У цьому контексті В. Рибак зауважив, що парламент має законодавчо закріпити реальну можливість розвитку регіонів і їх стимулювання. «Але поки не відбулися адміністративна реформа і реформа місцевого самоврядування, держава повинна взяти на себе питання «вирівнювання» регіонів», — сказав він, додавши, що «треба зробити все, щоб місцева влада мала можливість втілювати реформи, ініційовані Президентом, а для цього їй потрібні фінанси».

Відповідаючи на запитання журналістів під час робочої поїздки до Рівненської області, В. Рибак зазначив, що нині потреби у проведенні таких засідань немає, оскільки депутати ухвалили «усі головні питання щодо євроінтеграції», і у Верховній Раді немає нових законопроектів з цього пакета. При цьому Голова Верховної Ради повідомив, що наступного тижня до парламенту має надійти законопроект про реформування органів прокуратури із зауваженнями Венеціанської комісії, після чого він буде розглянутий. Водночас керівник парламенту не виключив можливості проведення додаткових пленарних засідань напередодні саміту Східного партнерства у Вільнюсі «у разі виникнення ще яких-небудь питань», нагадавши, що такі засідання можуть відбутися за ініціативи 150 народних депутатів.

А під час виступу на засіданні Координаційно-консультативної ради з питань місцевого самоврядування Голова Верховної Ради зазначив, що вважає недоцільним проведення референдуму щодо зовнішньополітичного курсу України, зокрема, щодо її вступу до Митного союзу. «Референдум нема чого проводити. Ми нікуди не вступаємо, ми підписуємо угоди», — сказав він.

Керівник парламенту наголосив, що європейські країни—члени ЄС свого часу також підписували відповідні угоди і деякі з них стали членами Євросоюзу через десять і більше років після цього. Водночас В. Рибак зазначив, що Україна має і надалі розвивати дружні взаємини з Російською Федерацією, яка є нашим стратегічним партнером. За його словами, необхідно на взаємовигідних умовах працювати з ринками і Євросоюзу, і Митного союзу.

Під час робочої поїздки глава парламенту ознайомився з діяльністю Національного університету водного господарства та природокористування у місті Рівне. Спілкуючись з професорсько-викладацьким складом та студентами, В. Рибак наголосив, що Україна повинна мати такий закон про вищу освіту, який дозволить вийти на європейський рівень і забезпечить визнання наших дипломів у всій Європі.

Голова Верховної Ради підкреслив, що необхідно прискорити процес прийняття нової редакції Закону «Про вищу освіту», бо положення чинного закону перестали відповідати сучасним завданням підготовки фахівців. На думку керівника парламенту, тільки так можна забезпечити інноваційний розвиток країни.

Керівник парламенту повідомив, що на розгляд подано три законопроекти з реформування вищої освіти, проте за підсумками численних пропозицій і рекомендацій слухань, що відбувалися за ініціативи Комітету з питань освіти і науки, необхідно буде підготувати і внести на розгляд Верховної Ради консолідований проект закону «Про вищу освіту».