Реформу охорони здоров’я на Херсонщині часто-густо критикують за спроби влади заощадити на скороченні лікарень і лікарів. А от тисячі мешканців Білозерського району області вже відчули від неї безперечну користь. У рамках реформування тутешню службу швидкої допомоги, що складалася лишень із восьми бригад, передали в підпорядкування Херсонській міській станції швидкої допомоги. І результат не забарився: якщо колись «швидку» в районі з населенням 72 тисячі осіб можна було викликати лише з п’ятої години вечора до восьмої ранку, коли не працювали ФАПи та інші медичні стаціонари, то тепер виклики обслуговуються цілодобово й без запізнень. До того ж кількість машин і бригад екстреної допомоги не збільшилась!

А скринька просто відчинялась

— Ми нічого видатного не винаходили — лише грамотно розподілили наявний у нашому розпорядженні спецтранспорт, відмовившись зосереджувати його на базі райлікарні або на одній-єдиній підстанції. А за сприяння голів сільських рад створили для них бази при дільничних лікарнях або амбулаторіях і в самому райцентрі Білозерка, і у великих селах Дар’ївка, Совєтское, Станіслав, Посад-Покровське, Музиківка, Токарівка. Тепер машини встигають на виклики в строк і водночас заощаджується пальне, адже намотувати сотні кілометрів, курсуючи між райцентром і віддаленими селами, вже не потрібно, — розкриває секрет успішного експерименту головний лікар станції швидкої допомоги Херсона Ігор Васильєв. — Звісно, відновлення хоча б половини парку машин «швидкої» в Білозерському районі дало б змогу ще зменшити час на обслуговування викликів; і в МОЗ України новий транспорт нам обіцяють наприкінці нинішнього або на початку наступного року. Єдине прохання до київських чиновників від охорони здоров’я: не закуповуйте нам безумно дорогі в обслуговуванні «Мерседеси», а краще обмежтеся старими добрими повнопривідними «УАЗиками», які пройдуть без перешкод навіть «убитими» автотрасами у глибинці.

Лікарі та фельдшери «швидкої допомоги» кажуть, що й у самому Херсоні машини підвищеної прохідності їм не зашкодили б. Стан дорожньої мережі обласного центру останніми роками погіршився настільки, що проїжджа частина вулиць і під’їзди до будинків перетворюються на суцільну «смугу перешкод». На додачу до ям на асфальті власники дрібних будинків і торговельних точок почали виставляти на прилеглій території шлагбауми, вкопувати в землю колеса й виставляти обмежники, щоб поряд з їхніми «хатинками» не могли пройти вантажівки та мікроавтобуси. Однак таке створення індивідуального комфорту обертається тим, що машина з червоним хрестом, яка поспішає на виклик, змушена об’їжджати ці перешкоди по вибоїнах мало не за кілька кварталів, щоб дістатися до потрібної адреси. І це тоді, коли кожна секунда, без перебільшення, — питання життя і смерті!

«Путівник» для водія

Дійшло до того, що й «просунута» система супутникового орієнтування не допомагає! Водії «швидкої допомоги» малюють для себе пам’ятки, як краще доїхати в той або інший мікрорайон, де розміщуються найпідступніші перешкоди. І в разі звільнення ці пам’ятки вручають новачкам як «перехідний прапор». Тільки от і аматорські «путівники» вже не надто допомагають: щомісяця від двох до чотирьох машин міської станції швидкої допомоги потрапляють у ремонт саме через аховий стан дорожньої мережі.

Головний лікар служби «103» Ігор Васильєв вважає: максимального строку в десять хвилин до приїзду на виклик бригади «швидкої допомоги» зможуть гарантовано дотримуватися лише в тому разі, якщо влада Херсона забезпечить не тільки для них, а й для інших служб екстреного реагування «розчищення» хоча б найзатребуваніших маршрутів руху. Тобто не просто залатають ями та траншеї, а приберуть шлагбауми та інші перешкоди в міжбудинкових проїздах, закуплять і встановлять зниклі невідомо куди таблички з номерами будинків і назвами вулиць, щоб відправленій до пацієнта бригаді безцільно блукати «анонімними» кварталами не довелося.

Усунути перешкоди для руху й надалі контролювати, щоб вони не виникали знову, можна було б, розробивши окрему програму з фінансуванням з міської скарбниці. Про її необхідність керівники міської служби швидкої допомоги нагадують на всіх нарадах, та й на колегії Херсонської облдержадміністрації була така розмова. Однак єдина поки що обіцянка муніципальної влади — це в ожеледь і снігопади вчасно розчищати під’їзди до підстанцій швидкої допомоги, щоб її мікроавтобуси не буксували в заметах.

Звісно, лікарі й за такий «аванс» заздалегідь вдячні. А от хворі зовсім не впевнені, що на цьому чиновникам варто «вмити руки» і забути про нагальні потреби служби «103».

ФАКТ

За нормативу одна машина «швидкої допомоги» на десять тисяч населення в Херсоні повинні працювати 33 бригади служби «103». Однак на сьогодні працює лише 25 таких бригад.

Головний лікар станції швидкої допомоги Херсона Ігор Васильєв оглядає чергову машину, яка не витримала випробування дорогою.

Фото автора.