Наша газета («Голос України» за 16 грудня ц. р.) на прикладі одного з інвестиційних проектів з будівництва ТзОВ «Енергетична компанія «Случ» міні-ГЕС на річці Случ у Березнівському районі Рівненщини показала, як нелегко в нашій області долати перепони на шляху його реалізації. Найпростіший спосіб «зарубати» проект — пустити його по другому колу обговорень, залучивши до цього «громадських активістів». Останнім у наші бурхливі часи найлегше, бо вони кричать, заперечують, критикують, але ні за що не відповідають...
Серед інших проблем, що розглядалися на засіданні постійної комісії з питань екології, природокористування, охорони навколишнього середовища Рівненської обласної ради, яка лед-
ве набрала кворум (із 6 присутні 4 члени комісії) була і та, що стосувалася звернення Рівненського міського клубу туристів «Обрій» щодо будівництва малої гідроелектростанції на річці Случ біля села Губків Березнівського району Рівненської області. Вони, зрештою, і стали головними опонентами такого будівництва.
Щоправда, свої аргументи проти будівництва міні-ГЕС на Случі на постійній комісії озвучував не представник «Обрію», а Олег Гетун, який представився як активіст громадської організації «Еко-Клуб»:
— У зоні впливу будівництва міні-ГЕС на Случі розташовано декілька об’єктів природно-заповідного фонду. Внаслідок будівництва може найбільше постраждати заказник «Соколині гори». Планована ГЕС буде розташована на відстані 200—300 метрів від крайньої межі заказника. При спорудженні цієї ГЕС утвориться штучне водосховище протяжністю при-близно десять кілометрів, і згідно з експертним звітом буде затоплено 4,2 гектара, частина земель — землі заказника... У даній місцевості проживає два червоно-книжні види. «Еко-Клуб» звернувся в Інститут зоології з тим, щоб фахівці розтлумачили, як ця гідротехнічна споруда може вплинути на популяцію цих видів. Крім того, проект не проходив процедуру державної екологічної експертизи. Інвестор, використовуючи суперечності в законодав-стві (є неоднозначне тлумачення статей законів), намагається в цьому місці побудувати міні-ГЕС. Позиція «Еко-Клубу» і турклубу «Обрій» така: розвивати гідроенергетику потрібно, але вона не повинна шкодити природоохоронним територіям, тому що оцінити вплив можливої шкоди дуже важко.
А це думка присутнього на засіданні постійної комісії голови Рівненської обласної ради Михайла Кириллова з цього питання:
— У радіусі 50 кілометрів від Рівного є дві АЕС. Однак у нас немає ніяких пільг — електроенергію відключають, як і скрізь. Гідроелектростанція дає нуль цілих нуль... в ЄЕС. Інвестиції — створення кількох робочих місць — ставимо на противагу місцю відпочинку тисяч людей... Тому треба порахувати, що дасть області будівництво міні-ГЕС, чи краще розвивати в Березнівському районі туризм, що дасть близько сорока робочих місць. Та й не зайвим було б провести повторні громадські слухання. Ми повинні розібратися з даним питанням і прийняти таке рішення, яке буде на користь Рівненській області і тим, хто там проживає.
Ось що сказав, виступаючи на захист проекту з будівництва міні-ГЕС на Случі, представник ТзОВ «Енергетична компанія «Случ» Вадим Козлюк:
— Наш інвестиційний проект не входить у суперечність з Державною цільовою економічною програмою енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010—2015 роки, яку втілює уряд. Це особливо актуально нині, в період кризи в енергетичній галузі, коли міста і села час від часу поринають у темряву через систематичні відключення електроенергії. Звичайно, одна міні-ГЕС — це, можливо, крапля в морі для Єдиної енергетичної системи, але практика країн ЄС, куди прагне й Україна, свідчить про те, що там будують чимало таких міні-ГЕС. І інвестор, і я родом з Березнівського району, там проживають наші рідні, тому ніколи не взялися б за проект, який би зашкодив екології нашої малої батьківщини. Щодо розвитку туристичної галузі в Березнівському районі, то наша компанія готова також інвестувати в це кошти: будувати сучасні пляжні комплекси, лодочні станції, рекреаційні зони тощо. Стосовно громадських слухань, про що закидають нам опоненти, то вони пройшли ще у 2012 році згідно з процедурою і всі документи про їх проведення у нас є.
Члени постійної комісії облради вислухали також думку головного інженера проекту із спорудження міні-ГЕС на Случі Олега Шпартака:
— Тут навели приклад із Хрінницькою ГЕС. Там площа водного плеса велика, близько двох тисяч гектарів, тож вода практично стоїть у Стирі. У випадку села Губків, біля якого пропонують побудувати міні-ГЕС, водообмін залишається практично на тому ж рівні, площа водного плеса на ділянці проектної діяльності збільшується лише до 10 відсотків. Тобто практично не змінюється гідрологічний режим, міні-ГЕС працює по стоку річки, відтак у цьому разі зберігається природний режим річки Случ. Усі напрацювання відносно встановлення межі затоплення у нас є. У топографічній роботі зі встановлення меж затоплення брали участь Інститут землеустрою та інші спеціалізовані організації. До речі, на річці Случ є цілий каскад гідроспоруд. На Житомирщині в Новоград-Волинському є триметрова гребля (колись був водяний млин); у Чижівці така само гребля, нині будується міні-ГЕС потужністю 400 кВт. У Хмельницькій області в Старому Острополі — водяний млин, гребля 3,6 метра, тож планують побудувати міні-ГЕС. У Самчиках, де є заповідник — музей-садиба ХVІІІ століття, теж є гребля, в цьому році здається в екcплуатацію міні-ГЕС, а в Губині на місці колишнього млина 1904 року (перепад води 5 метрів) будується міні-ГЕС потужністю до 200 кВт. А Миропільська міні-ГЕС діє ще з 50-х років.
Петро Колодич, член постійної комісії облради:
— Ми маємо розглянути це питання за трьома критеріями: соціальним, екологічним, економічним. Щодо соціального критерію, то, на мою думку, треба провести громадські слухання (повторно. — Авт.), щоб громада була ознайомлена з ризиками, пов’язаними з діяльністю міні-ГЕС: що буде до і після дамби. Другий критерій — екологічний. Той регіон дуже насичений об’єктами природно-заповідного фонду, зокрема, йдеться про створення адміністрації Національного природного парку «Надслучанський» (це робоча назва). Крім, того є вже регіональний ландшафтний парк «Надслучанський». Третій критерій — економічний: що з того проекту матиме область.
На думку голови постійної комісії Володимира Грицайчука, питання щодо будівництва міні-ГЕС на Случі треба ретельно вивчити, можливо, варто провести навіть виїзне засідання в той регіон депутатів обласної ради.
Цікаво, чи й інші інвестиційні проекти проходитимуть таку саму ретельну громадську «експертизу»? Скажімо, у Гощанському районі, де розміщені водозабори для постачання води для Рівного, німецькі інвестори в січні збираються представити свій проект щодо будівництва свиноферми та ферми з відгодівлі ВРХ. Побачимо, чи громадські активісти та постійна комісія облради будуть послідовними щодо захисту екології і тут?
На засіданні постійної комісії була дана можливість почути різні точки зору на проблему. Але ложку дьогтю в ту дискусію додавало те, що один з опонентів проекту Олег Гетун, якого представили як активіста «Еко-Клубу», є насправді ще й підприємцем, бізнес якого прямо пов’язаний із місцями, де мають намір будувати міні-ГЕС. У державному реєстрі серед видів його підприємницької діяльності вказано, зокрема, «прокат товарів для спорту та відпочинку; надання в оренду водних транспортних засобів; організація інших видів відпочинку та розваг», серед яких і сплав річкою Случ у заповідних місцях Березнівського району. Відтак можна говорити про конфлікт інтересів підприємця Олега Гетуна та іншого суб’єкта підприємницької діяльності — ТзОВ «Енергетична компанія «Случ».
На постійній комісії, як ми і передбачали в попередній публікації, робився натяк на те, щоб проект перенести в інший, скажімо, Гощанський район, хоча ніхто з депутатів облради не володіє інформацією, що там таке будівництво можливе... Не знаю, як на це відреагує потенційний інвестор. Тільки тяжкий шлях цього інвестиційного проекту, який пройшов громадські слухання у трьох сільрадах Березнівського району, знайшов підтримку у виконавчої гілки влади, але гальмується облрадою, ніяк не вписується в рамки Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2020 року, за яку зовсім недавно, 18 грудня, на сесії проголосували депутати Рівненської облради, в тому числі і члени постійної комісії з питань екології, природокористування, охорони навколишнього середовища.
...Постійні відключення (не від доброго життя) електроенергії по населених пунктах, а також активний спротив саме цьому енергетичному інвестиційному проекту нагадали роки будівництва четвертого енергоблока на Рівненській АЕС. Пригадую, як у Кузнецовську були екологічні пікети противників добудови блоків, навіть німецькі «зелені» в них брали участь, тоді як у цій країні не закрили жодної АЕС. Можна лише здогадуватися, наскільки масштабнішою була б сьогодні енергетична криза, якби зважили тоді на ті пікети.
А в цьому конкретному випадку істина, мабуть, десь посередині. Бо немає сумніву, що природу потрібно зберегти й водночас такі міні-ГЕС (до того ж не одну) потрібно будувати. Адже в країні бракує вугілля, газу, і не від розкошів нині з екологічно чистого газу переводимо котельні на альтернативне місцеве паливо, яке забруднює повітря. У межах держави це дає відчутну економію. Так само і з міні-ГЕС: якщо їх буде багато, можна якщо не вирішити, то бодай «пом’якшити» енергетичну кризу.
До речі, на засіданні постійної комісії ні від депутатів облради, ні від опонентів проекту не почула, в який спосіб збираються розв’язати проблему з питною водою в тому-таки селі Губків, де обміліли колодязі (фахівці пов’язують це з обмілінням Случі на цій ділянці), і чи знайдуть у бюджеті кошти на будівництво тут водогонів. Адже програму щодо забезпечення населення області якісною питною водою ніхто не скасовував. Тож на повторних громадських слуханнях, що ініціює комісія, у трьох сільрадах Березнівського району, до яких прив’язують проект з будівництва міні-ГЕС, владі про це теж потрібно чесно сказати людям, як і про те, чи довго вони терпітимуть відключення електроенергії. Одне слово, відхиляючи пропозицію, потрібно пропонувати альтернативу розв’язання проблеми.
Рівне.
Фото з сайту uk.wikipedia.org
Річка Случ біля Губківського замку. Заказник «Соколині гори».