Читаючи листа Івана Никифоровича Кулакевича із села Глинне, що в Рокитнівському районі, згадала своє дитинство — літні канікули в дідуся та бабусі в селі на Житомирщині, коли ввечері, попоравшись та повечерявши, вся сім’я слухала по радіо передачу «Театр біля мікрофона» (телевізори в ті часи були ще рідкістю). Схоже, така ностальгія за проводовим радіо і в Івана Никифоровича — людини з активною життєвою позицією, яка обстоює своє право отримувати таку послугу від «Укртелекому».

У листі до редакції І. Н. Кулакевич пише, що в його рідному селі така послуга практично наказала довго жити, а в його домівці радіоточка не працює з 1 травня 2013 року, хоч він і вніс абонплату. З цього питання І. Н. Кулакевич звертався і до відділення «Укртелекому» в райцентрі Рокитне, і на урядову лінію, і в редакцію нашої газети (рік тому). Івану Никифоровичу дали відповідь, яка, схоже, його не влаштувала. Тож із листом І. Н. Кулакевича знову звернулися до Рівненської філії ПАТ «Укртелеком». Сподіваємося, що коментар фахівця буде цікаво прочитати й іншим користувачам радіоточок, як і дізнатися про причину, чому абонентів проводового мовлення на Рівненщині з кожним роком стає дедалі менше (така тенденція зберігається по всій Україні): якщо на 1 січня 2012 року в області було 42247 абонентів, то на початку нинішнього — 33340.

— ПАТ «Укртелеком» є оператором телекомунікацій, який, крім загальнодоступних (універсальних) телекомунікаційних послуг, надає й, зокрема, послугу проводового радіомовлення, — каже перший заступник директора з питань продажу послуг Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» Сергій Кельніч. — Як з’ясувалося під час перевірки, Глиннівський радіотрансляційний вузол (РТВ) на сьогодні обслуговує у Глинному лише двох абонентів. На 1 січня цього року тут було чотири абоненти, але на підставі письмових заяв, які надійшли в лютому, двом абонентам радіоточки було знято за нарядом.

— Але у своєму листі Іван Никифорович пише, що цих абонентів до цього змусили.

— Не було жодного випадку примусу абонентів відмовлятися від послуг проводового мовлення, оскільки планів щодо згортання мережі немає, — заперечує Сергій Кельніч. — Проводове мовлення збиткове, але кожен абонент, вносячи абонплату, зменшує збитки від послуги. А якщо конкретно по Глинному, то в радіотрансляційному вузлі є дві стійки УПВ-1,25 та стійка УВК-3, які перебувають в експлуатації з 1988 року. Середнє споживання електроенергії ламповим підсилювачем становить 890 кВт на місяць і є одним із найбільш енергозатратних по цеху телекомунікаційних послуг №15 смт Рокитне.

У листі І. Н. Кулакевича йшлося про те, що в селі пошкодили лінії проводового мовлення. На це Сергій Кельніч пояснив:

— Мережі проводового мовлення у сільській місцевості побудовано на сумісній підвісці на опорах ліній електропередач ПАТ «Рівнеобленерго», оскільки сумісна підвіска кабельних ліній зв’язку і радіофікації не допускається з технічних причин. А в селі Глинне, де мешкає автор листа, у червні нинішнього року під час виконання ПАТ «Рівнеобленерго» робіт з реконструкції повітряних ліній електропередач із сумісною підвіскою проводів радіофікації було знято з дерев’яних опор сумісну підвіску радіоліній до абонентів протяжністю два кілометри, що призвело до перерви в роботі мережі. До речі, роботи з реконструкції ЛЕП проводилися без попереднього узгодження з Рівненською філією ПАТ «Укртелеком». Згідно зі ст. 31 (п. 4, 5) Закону України «Про телекомунікації» замовники реконструкції та будівництва мостів, тунелів, колекторів, вулиць, шляхів, будівель, ліній електропередач зі спільним використанням опор для підвішування ліній телекомунікацій за власні кошти виконують роботи, пов’язані з упорядкуванням і перенесенням телекомунікаційних мереж, що перебувають у зоні забудови, відповідно до технічних умов, виданих власниками цих мереж. Але після завершення реконструкції ЛЕП роботи з відновлення ліній проводового радіомовлення замовником реконструкції ПАТ «Рівнеобленерго» не виконували.

— Такі роботи, як правило, виконуються «Укртелекомом» під час планового розширення чи будівництва мережі проводового радіомовлення. Але, враховуючи значну вартість відновлювальних робіт, термін окупності таких витрат, незначну кількість абонентів, таке розширення найближчим часом не планується, — коментує лист І. Н. Кулакевича перший заступник директора з питань продажу послуг Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» Сергій Кельніч. — Тим часом мешканці села Глинне Рокитнівського району мають змогу користуватися послугами ефірного радіомовлення. Тож абонентам було запропоновано придбати ефірні приймачі з діапазоном FM-1 (вони дають змогу слухати першу програму УР та «Промінь») за кошти «Укртелекому», але вони відмовилися. Тим часом промисловість України не виготовляє приймачів ПМ, з інших країн СНД така техніка не імпортується. Тож в абонентів переважно радіоприймачі, придбані 30—40 років тому. Що стосується повернення абонплати І. Н. Кулакевичу, то із цим не буде проблем, — пообіцяв фахівець.

Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.

Замість епілогу

На відміну від «Укрпошти», яка є державним підприємством, «Укртелеком» — приватна телекомунікаційна компанія. Тож, мабуть, не знайдеться такого господаря чи власника (а «Укртелеком» тут не виняток), який би свідомо працював собі у збиток. Працівники «Укртелекому» не приховують, що їх підприємство зазнає суттєвих витрат через експлуатаційно-технічне обслуговування обладнання і споруд мережі проводового радіомовлення, які постійно збільшуються через зростання цін на енергоносії, паливно-мастильні матеріали, запчастини. Тож на сьогодні підгалузь проводового радіомовлення є збитковою. Водночас в Україні, кажуть зв’язківці, немає механізму компенсації збитків за надання телекомунікаційних послуг нижче їх собівартості. Тому належно утримувати та сприяти розвитку цієї підгалузі можна лише за умови фінансової підтримки на державному рівні, що дуже сумнівно в умовах нинішньої економічної кризи. Тому авторові листа, мабуть, слід змиритися з думкою, що ніхто не працюватиме собі у збиток. Натомість «Укртелеком» пропонує своїм абонентам низку нових послуг, які можуть заповнити інформаційну прогалину, адже прогрес і життя не стоять на місці.

Між іншим

Для відновлення роботи радіоточок у селі Глинне і забезпечення абонентів якісною та стабільною послугою проводового радіомовлення необхідно виконати значний обсяг робіт: замінити 57 прольотів проводу та встановити 58 кронштейнів, що потребує значних додаткових фінансових витрат. Вартість робіт з відновлення фідерної лінії — близько 12,4 тисячі гривень. Термін окупності таких витрат становитиме понад 49 років.