Що треба зробити для того, щоб ці слова стали реальністю, обговорювали вчора в парламенті на першому засіданні міжфракційного депутатського об’єднання «Крим». Його голова Олексій Гончаренко наголосив, що основним напрямом роботи цієї групи стане створення всіх умов для повернення Криму, а також робота із захисту прав українських громадян, які вимушені були покинути півострів або й досі залишаються там.
Поки що в це об’єднання ввійшли 11 народних обранців, однак вони запрошують долучатися до них усіх бажаючих парламентаріїв. На вчорашнє зібрання запросили зацікавлених у кримській тематиці представників громадськості та експертної спільноти. «Ми бачимо свою роль у тому, щоб допомогти вам і бути для вас, в хорошому сенсі слова, інструментом, а ви будете нашими помічниками для того, щоб реалізувати ті цілі і завдання, які стоять перед нами», — сказав О. Гончаренко. Водночас він звернув увагу на те, що протягом останніх двох місяців тема повернення півострова практично не звучала в інформаційному полі нашої країни й за кордоном. Однак вона залишається надзвичайно важливою та принциповою в тих обставинах, які нині складаються. Про це мають говорити всюди, в тому числі, й у законодавчому органі. Депутати домовилися проводити схожі зібрання, на яких можна почути один одного, і регулярно спілкуватися поза межами міжфракційного об’єднання. У перспективі такої роботи — парламентські слухання, які допоможуть і обранцям, і громадськості скласти чітку картину проблематики.
Зі свого боку депутати вже зробили перший крок, поінформував О. Гончаренко. А саме: порушили питання, чому не виконується постанова Кабміну від липня про створення центрального органу виконавчої влади зі справ АРК. Досі всупереч здоровому глузду ця постанова не реалізована, наголосив парламентарій. На депутатське звернення є вже певна реакція — у бюджеті наступного року виділено окремим рядком витрати на фінансування цього органу.
Таку спільну мету і методи її досягнення викладено в меморандумі про взаємодію та співробітництво, який учора підписали учасники зібрання. А перед тим вони поділилися своїм баченням проблеми. Представники громадських організацій, які переважно самі мешкали колись у Криму, говорили про те, з чим доводилося мати справу, і висловлювали своє бачення розв’язання проблеми. Приміром, представник громадської організації «Майдан закордонних справ» Юрій Смілянський запропонував нашій країні запровадити економічну, енергетичну, транспортну та продовольчу блокаду півострова. Це необхідно зробити, щоб знекровити сили країни-агресора, вважає він. І навів таку статистику: нині товарообіг із півостровом сягає одного мільйона трьохсот тисяч тонн. Лише третина забезпечує потреби населення. Решта йде на окупаційні сили в Криму, а також для підкріплення військових, які ведуть бойові дії на сході. Йшлося також про необхідність нарощування потужності військово-морського флоту, про вдосконалення процедури отримання кримчанами громадянства. Проблем із поверненням Криму нині чимало. Однак відтепер суспільство отримало парламентський майданчик для їх озвучення та підтримку законотворців в їх розв’язанні.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Голова міжфракційного депутатського об’єднання «Крим», народний депутат України Олексій Гончаренко, народні депутати України Георгій Логвинський, Сергій Хлань, Ірина Суслова, Юлій Мамчур (справа наліво).
