Задля розв’язання освітянських проблем

Ядро якості освіти — це її зміст. Що, скільки і для чого вчать діти — і є вимогою сьогодення на ринку праці. На цьому під час парламентських слухань: «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення» наголосив міністр освіти та науки Дмитро Табачник. Водночас він зауважив, що новий зміст освіти неможливий без новітніх технологій. «Це як машина без двигуна», — зазначив він.

«Ще п’ять років тому Україна замикала першу сотню країн за використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі. Сьогодні, за оцінками світових експертів, ми посідаємо 62-ге місце. Лише минулого року в школи було поставлено 2 тисячі 670 комп’ютерних класів. Але вважаю, що для космічної держави і цей показник мало припустимий», — сказав Д. Табачник.

Водночас міністр визнав: основна проблема освіти — це фінансування. Вкрай потрібні галузі й нові законодавчі акти. Та навіть попри численні проблеми Д. Табачник упевнений у належній якості української освіти. І свідченням цього, за його словами, є виступи та постійні перемоги наших учнів на міжнародних інтелектуальних змаганнях. «Тому я переконаний, що українська школа жива, розвивається і має всі підстави для успішного подальшого поліпшення своїх результатів».

Міністр освіти та науки Дмитро ТАБАЧНИК:

«Не можна з кабінетів на київських пагорбах зазирнути в кожен клас поліської чи карпатської школи. І хоч би які в нас вивішували прапори і скільки змінювалась влада, кожного дня до дітей у клас заходить вчитель, на уроці він і міністр освіти, і депутат, і старший друг, його слово і посмішка вчать і зігрівають кожну дитину».

Водночас, на думку президента Нацакадемії педагогічних наук Василя Кременя, подальший поступ шкільної освіти неможливий без урахування низки аспектів. Так, за його словами, школа не лише має давати базові знання, а й повинна навчити учня самостійно оволодівати новими знаннями. Виробити у нього потребу і здатність навчатися протягом усього життя, творчо і критично мислити. 

Зачепив екс-міністр освіти й проблеми педагогічних кадрів. Він переконаний: до навчання за педагогічними спеціальностями потрібно залучити тих молодих людей, які люблять дітей і здатні бути вчителем. У зв’язку з цим він запропонував віднести вчительські спеціальності до категорії творчих і влаштовувати відбір до педагогічних вишів «на основі спеціального тесту».   А щоб заохотити молодь, В. Кремень запропонував збільшити стартову зарплату молодого вчителя. 

Про необхідність збільшення винагород казав і заступник голови профспілки працівників освіти і науки Сергій Романюк. За його словами, протягом 22 років дії Закону «Про освіту» держава, на жаль, жодного разу не виділила передбачені законом асигнування — 10 відсотків від національного доходу. «Найвищі показники були у 2010 році, а це 7,4 відсотка. Саме через те, що сьогодні освіта недофінансовується в повному обсязі, ми маємо низку проблем», — зауважив він.

Своєю чергою голова підкомітету дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти та науки Віталіна Дзоз переконана, що нині є всі підстави пишатися нашою освітою. Обраниця нагадала також, що ухвалено Національну стратегію розвитку освіти до 2021 року і сьогодні варто подумати над тим, як її втілювати в життя. «Я не буду ідеалізувати, на шляху її виконання будуть перепони», — сказала вона. Водночас акцентувала увагу на основних критеріях, які потрібно виконати під час її реалізації. І головний із них — це фінансування.

«Звичайно, ніхто в бюджеті 2014 року не дасть 10 відсотків від національного доходу. Але маємо розуміти й інше: без збільшення фінансування розвитку освіти не буде. А освіта — це не підготовка до життя. Це саме життя. Наше життя, наших дітей, суспільства», — наголосила В. Дзоз.

Підбиваючи підсумки слухань, Перший заступник Голови Верховної Ради Ігор Калєтнік, зауважив, що для вирішення всіх порушених питань нині, як ніколи, вкрай порібна узгодженість позицій Кабінету Міністрів та Верховної Ради України. «Зокрема, необхідно закцентувати увагу на завершенні будівництва та капітальних ремонтів закладів освіти, збільшенні обсягів, а найголовніше — вдосконаленні механізмів фінансування освітніх закладів, зміцненні матеріально-технічної бази шкіл, завершенні комп’ютеризації, розробці або оновленні державних програм тощо. Упевнений, що це посильні завдання для нашої з вами спільної роботи», — зауважив І. Калєтнік.