Житлово-комунальне господарство країни перебуває у катастрофічному стані. Лише за офіційними даними заміни потребує понад 70% мереж теплопостачання. Експерти ще песимістичніші: аж 90% мереж теплопостачання необхідно модернізувати. Такі дані вчора під час круглого столу озвучив Вадим Гламаздін, заступник генерального директора Центру досліджень енергетики.

— І влада, і експерти розуміють, що розв’язання цих проблем потребує значних коштів. Нещодавно Прем’єр-міністр висловив думку, що на модернізацію ЖКГ України потрібно 400—450 млрд. гривень, — нагадав Вадим Гламаздін.

Питання: звідки взяти потрібні мільярди? Експерти Центру досліджень енергетики бачать кілька потенційних джерел. Перше, і найменш реальне, — бюджетне фінансування. У державній казні грошей, а тим паче таких, немає. Другий варіант — залучати кошти у рамках державно-приватного партнерства. Але через недосконалість вітчизняного законодавства та незбалансованість тарифної політики інвесторів охочих «жертвувати» свої заощадження в модернізацію ЖКГ також немає. Єдиний варіант, що залишається, на думку В. Гламаздіна, — допомога міжнародних фінансових установ.

— Найактивніші гравці на ринку фінансування нашого сектора ЖКГ — це Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку. За останні 15 років у тій чи іншій формі вони вклали в модернізацію комунального господарства понад 1,5 мільярда доларів, — каже В. Гламаздін.

Експерт сподівається, що це джерело фінансування модернізації системи ЖКГ діятиме і надалі. Понад те, можливе підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, буцімто, може допомогти уже у найближчі три роки залучити від 3 до 5 мільярдів доларів на модернізацію та реконструкцію інфраструктури сектора.

Та знайти кошти — це лише півсправи. Адже потрібно уміти їх ефективно використати.

— В ідеалі все мало б відбуватися так. Українці (як реальні власники будинків) роблять їх тепломодернізацію. Бачать, що споживання енергії у рази скоротилося, та ініціюють встановлення індивідуальних теплових пунктів. Далі починається модернізація труб та джерел енергії. Адже після виконання попередніх пунктів, найімовірніше, нам потрібне буде джерело з удвічі меншою потужністю, — розповів Олександр Харченко, генеральний директор Центру досліджень енергетики. Лише тут — чергові проблеми: процес створення та функціонування ОСББ і досі належним чином не налагоджено, так само поки що майже нереально знайти кошти на тепломодернізацію будинків. Одне слово, пошуки шляхів реформування системи ЖКГ тривають. Питання лише у тому: чи довго ще зможуть триматися наші ветхі тепломережі.

Мал. Вадима СИМИНОГИ.