Український парламент завжди приділяв серйозну увагу проблематиці державної політики в галузі вітчизняної освіти. На цьому наголосив Голова Верховної Ради Володимир Рибак (на знімку), відкриваючи слухання на тему: «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення».
Глава парламенту нагадав, що вперше парламентські слухання щодо проблем освіти відбулися у 1995 році. За їх підсумками було підготовлено і ухвалено законодавство, яке визначало державну політику у цій сфері. Зокрема, нову редакцію законів про освіту, законодавчі акти про професійну-технічну освіту, про загальну середню освіту тощо.
Водночас В. Рибак висловив сподівання, що всі зауваження і пропозиції, які прозвучать під час «серйозної розмови», знайдуть відображення у відповідних законах.
 Українські батьки недостатньо активно беруть участь у вихованні дітей, а школа з цими обов’язками вже не справляється. Про це під час парламентських слухань заявив міністр освіти і науки Дмитро Табачник.
«Сучасні батьки не позбулись стереотипів, що основним інститутом виховання їхніх дітей є виключно школа. У 2012 році були проведені опитування дітей від 7 до 17 років. Половина українських дітей зазначають, що вони недостатньо спілкуються зі своїми батьками, і вони вважають, що ліпше не ділитися з ними своїми проблемами. Маємо зрозуміти, що час докорінно змінив вимоги, і школа вже не в змозі наодинці виконувати функції, які законодавчо та й морально належать до обов’язків сім’ї», — сказав міністр освіти і науки.
За словами Табачника, якість шкільної освіти в Україні покращується, і про це свідчать міжнародні рейтинги.
У свою чергу, голова Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти  Лілія Гриневич (на знімку) зауважила, що завдання нинішніх слухань з’ясувати, які результати система освіти повертає суспільству в обмін на сплачені податки громадян. «Маємо випрацювати кроки для подолання існуючих проблем і, головне — закласти засади нового законодавства про освіту, яке має відповісти на вимоги сучасного суспільства і громадян», — зауважила вона.
На думку Л. Гриневич, головною проблемою середньої освіти в Україні є те, що школа не є соціальним ліфтом для всіх дітей і створює для них різні умови. «Це добре видно за результатами ЗНО. Закономірність є приголомшуючою: найнижчі результати мають випускники сільських шкіл, найвищі — міських. Причому різниця у декілька разів. Це ще одне свідчення того, що діти в залежності від того, де вони народилися, в яку школу пішли — відразу потрапляють у нерівні умови. Таким чином через освіту відтворюється бідність, вона успадковується», — наголосила депутат.
Депутат нагадала, що Конституція України гарантує здобуття безплатної загальної середньої освіти. Однак з кожним роком держава перекладає дедалі більшу частину видатків на батьків. В результаті становище школи, якість навчання у ній  напряму залежить від матеріального та соціального становища батьків учнів.
«За офіційними даними, у 2011 році домогосподарства витратили на середню освіту 16,7 млрд. грн. Але це далеко не всі неофіційні внески, які батьки змушені вкладати у безплатну освіту»,— наголосила голова комітету.
Докладніше про це у наступному числі газети.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Під час парламентських слухань.