Актуальні проблеми розвитку галузі на спільному виїзному засіданні обговорили члени громадських рад при Міненерговугілля та НКРЕ на Хмельниччині
Своїми думками щодо нинішнього стану, проблем та перспектив розвитку всіх енергетичних підрозділів мали змогу поділитись і ветерани енергетики, і практики, котрі розробляють та впроваджують цю стратегію сьогодні, під час спільного засідання громадських рад при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості і НКРЕ. Пройшло воно на базі публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго». Генеральний директор компанії Олександр Шпак не випадково запросив у гості тих, кого вважають живими легендами вітчизняної енергетики. Науковці і практики чимало дискутували. Та всі були єдині в одному: без урахування помилок минулого і визначення чітких, прозорих і добре прорахованих планів на майбутнє неможливо створити потужну, надійну та ефективну енергетику.
Чи може сонячна станція стати альтернативою АЕС?
Відповіді на це та інші спірні запитання весь час намагаються знайти представники громадської ради. В тому, що до її складу входять фахівці найвищого класу, можна не сумніватись. На чолі ради — Герой України віце-президент НАК «Енергетична компанія України» Семен Поташник. Тож і підхід до розгляду найгостріших проблем у них справді високопрофесійний.
Зокрема, на відміну від тих багатьох, що вважають вугільну галузь неперспективною, члени ради неодноразово висловлювали чимало цікавих ідей щодо запровадження нових технологій саме в ній. І це заради одного — позбавити українську економіку від колосальних витрат на дорогі нафту та газ. Зрозуміло, що використання вугілля для виробництва тепла і синтезу газу — теж справа не з дешевих. Але шукати золоту середину все одно потрібно, і робити це громадська рада пропонує спільно з фахівцями Міненерговугілля та науковцями відповідного галузевого інституту.
Не могли залишити поза увагою і таке важливе питання, як екологічні ризики, пов’язані з роботою ТЕС. Адже серед десятків нормативних актів, обов’язкових для виконання при вступі України до Євросоюзу, є й такі, що зобов’язують суттєво скоротити викиди шкідливих газів в атмосферу внаслідок роботи електростанцій. Чимало фахівців вважають, що альтернативою забруднюючим довкілля станціям могли б стати сонячні та вітрові. Але останнє знову стало причиною дискусії в громадській раді. Навіть попри те, що Україна посідає друге місце у світі за темпами будівництва альтернативних електростанцій.
— Ми не маємо достатньо природних ресурсів для розвитку такої енергетики, — переконаний Михайло Уманець, колишній перший заступник міністра енергетики, голова Держкоматому. — Тому витрачені на неї гроші — це в буквальному розумінні слова гроші на вітер. Натомість якщо до проблем атомної енергетики держава не поставиться з більшою відповідальністю, то остання не матиме жодних перспектив розвитку. І ніщо не зможе замінити такого потужного гравця на енергоринку, як АЕС.
Тимчасові компроміси чи довгострокова мета
— Сьогодні у кожного з нас є нагода долучитися до розробки такого важливого документа, як закон про засади функціонування енергоринку, — розповів президент громадської організації «Енергетична асоціація України», колишній віце-президент НАЕК «Енергоатом», заступник міністра фінансів, член НКРЕ Василь Котко. — Це дуже складний документ. Навіть після обговорення на десятках різних засідань і круглих столів, прийняття у першому читанні у Верховній Раді все одно у ньому залишилось чимало моментів, котрі не дають змоги зробити енергоринок до кінця прозорим. Але закон набере чинності лише через чотири роки, тому, гадаю, над ним ще можна буде попрацювати, внести зміни і доповнення, щоб він якомога повніше збалансовував інтереси виробників, транспортувальників, постачальників і споживачів енергії. Тож кожна раціональна думка тут важлива. А тим більше — досвід такої компанії, як «Хмельницькобленерго».
Адже вона має чимало напрацювань у впровадженні найновітніших методів у зниженні технологічних втрат електроенергії та запровадженні європейських стандартів обслуговування споживачів.
Свого часу громадська рада порушила таку актуальну проблему, як втрати електроенергії в мережах. Ґрунтовний аналіз її зробив генеральний директор ПАТ «Хмельницькобленерго» Олександр Шпак, врахувавши і кращий досвід корейських енергетиків, низки європейських країн, і досягнення своєї компанії. Адже в цьому напрямку на Хмельниччині було зроблено чимало.
Приміром, у європейських країнах показник технологічних втрат енергії становить близько чотирьох—п’яти відсотків. В українських же він у середньому — понад чотирнадцять відсотків. Не даремно практики, зокрема і Олександр Шпак, разом із фахівцями компанії чимало попрацювали над тим, як цю цифру вже найближчим часом можна зменшити майже вдвічі. Це стратегічне завдання для всіх українських енергетичних компаній.
Справжнім проривом у цьому напрямку стало впровадження пілотного проекту з реконструкції електромереж садибної частини Нетішина. Відтепер кожне тамтешнє домогосподарство має електричне опалення, водопідігрів та електроплити. І при цьому вдалося досягти суттєвого зниження втрат енергії — з 26 до 4,6 відсотка. Наразі це найкращий показник не тільки в Україні, а й у Європі.
Ця проблема не є суто технологічною, вона важлива для економіки й компанії, і країни. Розробка і впровадження концепції розвитку електричних мереж ПАТ «Хмельницькобленерго» та пілотних проектів з реконструкції електричних мереж, впровадження систем автоматизованого обліку електроенергії і управління технологічними втратами електроенергії допомогли хмельницьким енергетикам отримати квоти на викиди парникових газів відповідно до Кіотського протоколу. Продавши ці квоти, «Хмельницькобленерго» заробить додаткові фінансові ресурси, котрі тепер можна використати для подальшого вдосконалення технологій та розвитку компанії.
Василь Котко розповів також, що в такому важливому документі, як «Стратегія енергетичного розвитку країни», планується лише в 2030 році довести показник втрат в електромережах до дев’яти відсотків. Тобто фактично повернутись до показників... сорокарічної давності. Такі «огріхи» не залишилися поза увагою досвідчених енергетиків. Тож практично всі члени громадської ради одностайні в думці: закони і стратегічні документи повинні опрацьовуватись детальніше і уважніше, а головне — бути обов’язковими до виконання.
Не варто погоджуватись на тимчасові компроміси, розраховуючи на те, що пізніше прорахунки і недоліки вдасться виправити.
Потрібно одразу ставити чіткі завдання і працювати над їх виконанням.
Підсумовуючи засідання громадської ради, її голова Семен Поташник не просто відзначив успіхи в роботі хмельницької компанії, а вніс пропозицію узагальнити цей досвід і запропонувати іншим компаніям широко його використовувати.
Громадська рада була одностайною: для забезпечення прийняття ефективних рішень необхідна тісна співпраця з Міненерговугілля та активізація позицій громадських рад. І без діалогу урядовців, законодавців, експертів, фахівців галузі і широкої громадськості тут не обійтись.
Досвід, вартий усієї країни
Як вести цей діалог, а головне — які результати при цьому отримувати, добре знають у ПАТ «Хмельницькобленерго». В цьому переконались члени ради, відвідавши різні підрозділи компанії, зокрема і Летичівський і Дунаєвецький РЕМи, Меджибізький сервісний пункт. В компанії «Хмельницькобленерго» за підтримки Міненерговугілля та НКРЕ створено мережу сервісних центрів та пунктів. Це побачили і члени громадської ради, відвідавши обидва. Скрізь усе продумано до дрібниць, щоб клієнти почувалися зручно і комфортно. Тут можна замовити будь-яку послугу, що надає «Хмельницькобленерго».
— Головна мета компанії — це насамперед задовольнити інтереси споживача. Для нас споживач — найбільша цінність. Цьому підпорядкована вся наша виробнича діяльність, — розповів Олександр Шпак.
Виробничі та фінансові успіхи колективу — тема окремої докладної розмови. Але ознайомившись із роботою частини підрозділів, фахівці зробили свої висновки: цей досвід мають перейняти енергорозподільчі компанії зі всіх областей. Адже далеко не кожен може похвалитись такою злагодженістю, а головне — надзвичайно відповідальним ставленням до споживача. Слід визнати, що саме в таких колективах, як «Хмельницькобленерго», зароджується та стратегія, котра може і повинна привести до нових висот українську енергетику.
Хмельницький.
На знімку: генеральний директор ПАТ «Хмельницькобленерго» Олександр Шпак ознайомив учасників виїзного спільного засідання громадських рад при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості та НКРЕ з досвідом роботи енергорозподільчої компанії.
Фото автора.
