Газета «Голос України» неодноразово писала про ситуацію, що склалася навколо банку «Даніель». Днями, під стінами Національного банку, відбувався мітинг вкладників «Даніелю» з вимогою визнання банку неплатоспроможним, аби розпочати процедуру повернення депозитів за рахунок Фонду гарантування вкладів.

До редакції звернулося керівництво банку, їхня позиція — причин для хвилювання немає. Адміністрація контролює ситуацію і незабаром розв’яже всі свої проблеми. 

Наводимо їх пряму мову.

51,6 мільйона гривень виплатив банк «Даніель» клієнтам-фізичним особам, починаючи з 23 вересня по 17 жовтня 2013 року включно, — термін функціонування Програми стабілізації виплат. Програму було розроблено фахівцями банку з метою усунення проблеми затримки платежів, яка утворилася у банку через дефіцит ліквідності.

Нині, відповідно до умов Програми, вже налагоджені своєчасні соціальні виплати, у тому числі і пенсійні виплати. Сьогодні менеджмент банку і його акціонери докладають максимум зусиль щодо нормалізації життєдіяльності банку в цілому.

За інформацією з обов’язкової фінансової звітності фінансових установ, на сьогодні банк «Даніель» дотримується усіх обов’язкових нормативів, передбачених Національним банком України. Так, зокрема, розмір регулятивного капіталу — одного з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків, становить 195,7 млн. грн за норми 120 млн. грн. 

Член наглядової Ради банку «Даніель» Олег Боровик:

«Шановні клієнти банку «Даніель»! Звертаємо вашу увагу на той факт, що банк нині всі зусилля сконцентрував на усуненні всіх проблемних питань. Так, ми визнаємо, що не все ще гаразд, але ми сумлінно працюємо, щоб стабілізувати роботу банку у найкоротший термін».

ДОДАМО ВІД СЕБЕ:

Коли до редакції звернулися представники банку «Даніель», аби через газету заспокоїти своїх вкладників, ми без вагань погодилися — паніка у банківському секторі невигідна нікому і може обернутися проблемами для всієї української економіки. Однак вважаємо реакцію банка дещо запізнілою — банк повинен спілкуватися зі своїми вкладниками не лише тоді, коли виникають проблеми. Однією зі складових такого діалогу є надання клієнту повної та об’єктивної інформації про стан справ у банку, показників його діяльності тощо. Нині говорити про те, що пересічний споживач банківських послуг в повній мірі забезпечений такою інформацією, буде явним перебільшенням. Нині є певні обмеження поширення інформації про надійність чи «проблемність» банку.

Раніше банківські установи були зобов’язані публікувати фінансову звітність через офіційні засоби масової інформації.  2011 року цю вимогу було скасовано. Тепер відповідну інформацію банки можуть розміщувати на власних інтернет-сайтах та вивішуються в приміщеннях цих установ. Таким чином, у банків з’явилася можливість зловживати своїм обов’язком. Наприклад, подавати інформацію на сайті таким чином, щоб користувачу було важко її знайти. Або ж вивішувати роздруківки в приміщенні банку, однак робити це так, щоб відвідувачу було банально незручно з ними ознайомитися. Не передбачає законодавство і публікацію інформації про заплановану реорганізацію чи ліквідацію банків. До слова сказати, що одним з приводів до ескалації ситуації з «Даніелем» стали чутки про можливу реорганізацію та зміну назви установи. На тлі попередніх проблем з поверненням вкладів, це стало приводом для паніки. Чи сталося б так за умови більш відкритого та щирого діалогу між банком та вкладниками? Можливо, що і ні.

Тим часом, такого роду «дерегуляція» (йдеться про відміну обов’язку банків офіційно оприлюднювати інформацію про свій фінансовий стан) обертається проблемами для споживачів банківських послуг. Потенційний клієнт банку, що планує взяти кредит або розмістити депозит, при обранні банківської установи не може отримати достатню об’єктивну інформацію та, проаналізувавши її, прийняти виважене рішення. Таким чином, обираючи серед банків, людині доводиться орієнтуватися на комерційну рекламу та різні неофіційні рейтинги. Ось перелік тієї інформації, що нині «не доходить» до клієнтів українських банків:

 Дані про ліквідність,

реальні прибутки та фінансові втрати банку. 

 Інформація про оплату банком дивідендів своїм 

акціонерам (учасникам). 

 Дані про активи банку, 

його статутний капітал, 

а також розміри резервного 

та інших фондів. 

 Інформація про сплату податків. 

 Інформація про судові 

спори, в яких бере участь банк та можливі негативні наслідки від цих спорів.

Маючи всю цю інформацію, споживач може оцінити успішність банку, динаміку його розвитку, наскільки фінансово «здоровою» є банківська установа. Це, в свою чергу, допоможе не лише окремо взятому споживачу з розумом розпорядитися своїми коштами, але й допоможе уникнути потрясінь у банківському секторі.

Редакція «Голосу України».