— Звертаюся до вас не з добра, — йдеться у листі до редакції 86-річного інваліда війни ІІ групи зі Знам’янки Івана Васильовича Деркача. — Я двічі писав про свої митарства до Верховної Ради України і двічі отримував відповідь, що мою скаргу переадресували до обласної державної адміністрації.

Маю право користуватися законними пільгами, але мені чинять перепони і лише відбуваються відписками, в яких зазначають, що я отримую пенсію, а також, що мені мають допомагати син і внук. Вони допомагають. Але чомусь не стало соціального працівника, якого закріпили за мною раніше.

Мало б бути також соціальне таксі, яким я маю право скористатися раз на місяць, а я змушений наймати звичайне. Також вважаю, що за законом мені мають виділити автомобіль. Я з великими труднощами пройшов комісію, але там відмовили, мотивуючи тим, що я маю кінцівки...

Погано чую. У 2010 році виділили слуховий апарат. Він пропрацював лише три місяці. Я звернувся до поліклініки Знам’янської районної лікарні, звідти мене направили до Кіровоградської обласної лікарні, а там сказали, що апарат виданий на п’ять років. Тож до 2015 року можу не приходити. Але ж я не можу спілкуватися з людьми! Тож звернувся до Міністерства охорони здоров’я. Після цього мене запросив керівник поліклініки і сказав, щоб я знову прибув на комісію. З труднощами я її пройшов, адже скрізь черги, а вистояти у них дуже важко. Знову направили до Кіровограда в обласну поліклініку. Стояти у черзі довелося чимало, у кабінет я потрапив останнім. Лікар щось довго писав та все пояснював, що слуховий апарат мені «не положено». Сказав ремонтувати той, що маю. Але Вінницький завод, де його вироблено, ліквідували, і ремонтувати апарат в Знам’янці ніде. Знову прийшов до керівника поліклініки ЦРЛ, він порадив мені звернутися до локомотивного депо й попросити там 1400 гривень на новий апарат. Тоді я його запитав, чи не піти мені по світу із шапкою. На це почув відповідь, що й таке можливо.

Коли я повернувся додому, у мене піднявся тиск. Не думав, що так можуть принижувати переможця та інваліда війни.

У газеті «Знам’янські вісті» прочитав, що у міськвиконкомі відбудеться прийом громадян першим заступником голови ОДА Серпокриловим В. М. Узяв таксі, приїхав і розповів про свою проблему. Мене запитали, скільки я отримую пенсії. А я запитав у них: «А ви скільки?» У відповідь мені посміхнулися і сказали, що слуховий апарат «не положено»...

Далі у своєму листі інвалід війни Іван Васильович скаржиться і на неякісно проведений ремонт його помешкання. Свого часу ветеран домігся, щоб ліквідували несанкціоноване сміттєзвалище, розташоване неподалік, встановили врешті-решт на зібрані громадою кошти вуличне освітлення, засипали канави на вулиці, відремонтували телефон. Дідусь переконаний: саме через таку свою неспокійну вдачу нині й має купу проблем. Не згадали його нібито і на свято Перемоги 9 травня, коли іншим ветеранам вручали подарункові набори...

Щоб хоч якось допомогти нашому читачеві, я зустрівся з депутатом Знам’янської міської ради, редактором міської газети «Знам’янські вісті» Надією Коленченко й попросив її розібратися у ситуації, яка склалася. На це колега одразу  повідомила, що їй уже  доводилося займатися вирішеннях багатьох проблем Івана Васильовича Деркача. А за кілька днів передала довідку від соціальної служби міськвиконкому про те, що й коли було зроблено по суті. 

Від редакції. У кожного з нас трапляються більші чи менші негаразди. Не завжди є настрій стерпіти, вислухати, допомогти. Навіть коли на це є певні підстави чи того вимагають посадові обов’язки. Не хочеться вірити, що на шляху 86-річного інваліда війни зустрічалися лише байдужі люди: чиновники, лікарі.

Проте, маємо робити все можливе, щоб ветерани, подвиги яких важко переоцінити, жили комфортно. Адже хто на це заслуговує, як не вони?!

Чи не про таку саме турботу ми завжди і скрізь говоримо? А ще, мабуть, вони хочуть від нас не лише матеріальних благ, а й дещицю простої людської поваги й уваги.

Кіровоградська область.

Подаємо текст довідки у скороченому вигляді:

«...Деркач Іван Васильович... перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як інвалід Великої Вітчизняної війни ІІ групи з 19.01.2011 року, користується 100-відсотковими пільгами на оплату житлово-комунальних послуг та послуг зв’язку. Отримує пенсію за віком у розмірі 2647 грн.

Син заявника мешкає поруч із ветераном й отримує щомісячну компенсаційну виплату по догляду за батьком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» в розмірі 114 грн. 70 коп.

У 2011 році було проведено безплатний капітальний ремонт будинку ветерана на загальну суму 6000 грн.

Протягом 2013 року Деркачу І. В. виплачено та надано:

щорічну разову грошову допомогу до 9 травня (квітень 2013 року);

грошову компенсацію за невикористане санаторно-курортне лікування (травень 2013 року);

постійно надаються автотранспортні послуги «соціального таксі» територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам’янка (ветеран перебуває на обліку у відділенні соціально-побутової адаптації терцентру). У 2013 році ця послуга надавалася шість разів;

продуктовий набір з нагоди 68-ї річниці Перемоги (07.05.2013 року) — в рамках акції «Зірка пам’яті».

Періодично виконуються роботи по відкачуванню нечистот із зливної ями на території садиби ветерана (востаннє проводилися 18.01.2013 року Знам’янським ВКГ ОКВП «Дніпро-Кіровоград»).

Протягом минулих років Деркачу І. В. були надані послуги: безплатний ремонт та заміна запчастин пральної машини; ремонт та налаштування телевізора та антени; прийнята заява на забезпечення телетюнером; придбано бездротовий сигнальний дзвінок зі світловою індикацією; надавалися безплатні ліки; проведено безплатне зубопротезування; проводиться періодичне лікування у дільничній лікарні ст. Знам’янка ДП «Одеська залізниця» (як ветерана-залізничника) та в Кіровоградському обласному госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни.

Санаторно-курортне оздоровлення в санаторіях України заявнику протипоказане за станом здоров’я.

Спеціалістами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам’янка 05.07.2013 року слуховий апарат Деркача І. В. був доставлений до магазину «Медтехніка» м. Кіровограда. За інформацією фахівців «Медтехніки», слуховий апарат в робочому стані, замінені лише батарейки та вкладки до нього...»