Нацбанк розповсюдив обов’язковий продаж 50 відсотків валютних надходжень з-за кордону на кошти юридичних осіб, підприємців і банків — про страховку від некерованого курсу.
Рахункова палата сповістила про високу ймовірність невиконання держбюджету-2013 — усувати, обрізати, ущільнювати!
Проект нового генплану Києва, розрахованого до 2025 року, потягне до 50 мільярдів євро — про найдорожчу матрьошку.
Широкомасштабний збір
Постанову щодо обов’язкового продажу на міжбанківському ринку валютних надходжень ухвалили ще наприкінці вересня. Нагадаю, така умова стосувалася лише валютної виручки експортерів. Той факт, що ця виручка скорочувалася, погіршуючи поточний рахунок платіжного балансу, підказував, що дію постанови подовжать, але мало хто очікував, що їй нададуть такого широкого застосування. Наприкінці тижня Нацбанк додатково наголосив: відтепер вимоги з обов’язкового продажу валюти розповсюджуються на кошти , які надходять на рахунки резидентів та іноземних інвесторів у вигляді іноземних інвестицій. Причому продажу підлягають і валютні надходження з рахунків резидентів за межами України також (на підставі індивідуальних ліцензій). За економічної кризи курсова стабільність, як то кажуть, потребує жертв і, звісно, додаткової страховки.
Вжити радикальних заходів вимагали об’єктивні сезонні ризики — і активізація ділової активності (на це вказує помітне зростання кредитування і портфеля депозитів у вересні), і сплеск попиту на готівкову валюту з боку населення (попит на неї минулого місяця перевищив пропозицію більш, ніж у серпні — на 678,7 мільйона доларів США). За дев’ять місяців чиста купівля валюти поступається минулорічній, бо тоді, нагадаю, апетит до валюти «підігрівали» вибори. Але й золотовалютний резерв уже не той, що мали восени минулого року. Він скоротився на 2,9 мільярда доларів США від початку року.
Поміркуємо. Від нововведення порадіють банки, які одержать додаткові гроші за свої послуги. Взагалі цьогорічна кампанія за цілковиту дедоларизацію дуже скидається на завуальоване бажання Нацбанку посприяти комісійними банкам. Хотілося б помилитися вже тому, що таке бажання може повернути регулятора до найгіршого — вже озвученої ідеї оподатковувати продаж готівкової валюти.
Навряд чи свіже нововведення потішить підприємства, які співпрацюють з іноземними компаніями: вони втрачатимуть на курсових різницях, платні за конвертацію і купівлю тощо. І шукатимуть, звісно, способи, як залишити капітал за кордоном. Зрештою, до такої міри рішуча боротьба з попитом на валюту, разом з ініціативою відшкодовувати експортерам ПДВ векселями, може загальмувати ділову активність, уповільнивши інвестиційний процес. Відтак це призведе до скорочення робочих місць і прибутків підприємств, що потягне за собою зниження податкових надходжень і поглиблення дефіцитів місцевих та центрального бюджетів.
З балансом макроперебільшили
Рахункова палата, зі свого боку, вказала на зростання ризиків невиконання держбюджету, проаналізувавши динаміку розподілу доходів і видатків за перше півріччя. Висновки експертів підтвердили і наші спостереження, якими ми ділилися під рубрикою «Баланс...». Підсумую: головною причиною низьких темпів зростання податкових надходжень є незбалансований бюджет за макропоказниками. Падіння ВВП за фактом, судячи з усього, стало певною несподіванкою для укладачів первинної версії держбюджету-2013. Бо одна річ фінансувати видатки (у тім числі, й на обслуговування мільярдних боргів) в умовах зростання економіки, а інша — коли вона падає. Серед тижня Держстат повідомив, що промислове виробництво у вересні в річному вимірі впало на 5,6 відсотка.
Уже з липня незбалансовані макропоказники почали серйозно поглиблювати дефіцит між доходами і видатками держбюджету. Нагадаю, його доходи за сім місяців зросли на 2,7 відсотка, а витрати — на 9,5 відсотка. Далі — більше: охолодження економічної активності, з одного боку, і жорстка кредитно-грошова політика — з другого, під тиском боргового навантаження унеможливлювали плановий перебіг бюджетного процесу.
Жорстка кредитно-грошова політика цього року пов’язана з нееластичністю обмінного курсу, адміністративними обмеженнями попиту валютному ринку і фіскальною стриманістю уряду.
Зрештою, фіскальна стриманість — це фігура мови в середовищі високопоставлених чиновників. Захищені й незахищені статті бюджету — також. Для органів місцевого самоврядування вони асоціюються, за словами одного з міських голів, з обрізанням кінцівок його місту. Бо недоотримані кошти від Казначейства на виконання його прямих повноважень обертаються холодними батареями, поламаним комунальним транспортом, затримками з виплатами зарплат і соціальних виплат... За цими фігурами мови стоїть девіз: усувати, обрізати, ущільнювати! Перманентні фінансові кризи і дотичний до них популізм змусили владу керуватися цим девізом як стратегічним.
Концепція — під гроші чи навпаки?
Звітного тижня пощастило на якусь мить зазирнути в проект генерального плану Києва, який перебуває на експертизі перед затвердженням Київрадою. Триповерхові площі, зонування районів, перенесення житлового будівництва з лівого берега Дніпра на правий... Мимоволі згадав якесь інтерв’ю з керівником розробників главою «Інституту Генплану м. Києва» Сергієм Броневицьким. Він стверджував, що будівництво в столиці вестимуть за рахунок нових вивільнених територій, без будь-якого ущільнення. Поза тим слова Броневицького поки що заперечує його дітище, оскільки згідно з новим генпланом до 2025 року передбачається побудувати ще один Київ... у Києві, таку собі матрьошку. Адже концептуальна вимога — не виходити за межі наявної території, а звести планують 28 мільйонів квадратних метрів житла. Де шукати місце для інфраструктурних соціальних об’єктів — шкіл, дитсадків, медичних закладів? Чи будемо їх вивільняти?!
Я поцікавився генпланом, бо пролунало, що проект обійдеться у 500 мільярдів гривень. Тобто, грубо кажучи, у 50 мільярдів євро. Даруйте на слові, але це вилазить з русла європейського досвіду, оскільки розбудова навіть великого Парижа обійдеться на мільярдів 10—15 менше! Тож якщо все вийде по писаному і накресленому, то одержимо найдорожчу в Європі столицю-матрьошку.
