Боротьба за збереження та відродження рибного багатства нашого краю з перемінним успіхом тривала в усі часи незалежності, проте фундаментальні позитивні зміни прийшли в рибну галузь лише в останні декілька років.

Зокрема, набрали чинності закони та урядові постанови, які на порядок підвищили відповідальність за незаконний вилов риби та інших водних біоресурсів, ще ціла низка важливих нормативно-правових документів.

Прокоментувати ці та інші перетворення в галузі, які впливатимуть на добробут українців, редакція «Голосу України» попросила голову Держрибагентства України Віктора ДРОНИКА (на знімку).

— Заходи, спрямовані на підвищення відповідальності за скоєні на водоймах правопорушення, — лише один хоча й надзвичайно важливий розділ роботи Держрибагентства України, — зауважив Віктор Сергійович. — Згадані законотворчі зрушення вже помітно позначилися на практичних результатах рибоохоронної діяльності. Масово-роз’яснювальна робота та посилення відповідальності за порушення правил рибальства, зокрема значне підвищення рівня компенсацій за завдану шкоду водним біоресурсам, теж дали свої результати. Приміром, минулого року порівняно з 2011-м на третину знизились показники випадків порушень лову риби, значно поменшало й тих, хто користувався незаконними знаряддями вилову риби.

Ця позитивна тенденція продовжилась і в нинішньому році.

Крім того, органами рибоохорони за останніх вісім місяців накладено штрафів на суму понад 4 мільйони гривень, нараховано за таксами збитків, завданих рибогосподарській галузі України, на суму 18,3 мільйона гривень, 680 справ передано в слідчі органи для порушення кримінальних справ.

До речі, нині Верховна Рада розглядає розроблений нами законопроект, який передбачає значне підвищення штрафів за порушення правил рибальства. Ухвалення цього документа продовжить наш курс на знищення економічного підґрунтя браконьєрського промислу.

А загальна ситуація така. Згідно зі статистикою фонд споживання рибної продукції в Україні в останні два роки становив 614—620 тисяч тонн.

Але ці підрахунки не враховують усіх обсягів риби, виловленої у фермерських господарствах, більшість з яких у попередні роки не складали річних звітів. Завдяки набранню чинності розробленими нами нормативно-правовими актами ці обсяги буде виведено з тіні. Відповідно зростуть і кількісні показники фонду споживання рибної продукції. Та якщо сьогоднішні цифри перекласти на рибний стіл кожного українця — він дорівнюватиме майже 14 кілограмам на рік. А середньосвітовий рівень споживання риби становить близько 19,6 кілограма. Така статистика нас, безумовно, не влаштовує. А якщо згадати про національні традиції, то зрозуміло, що рибної продукції в нашому раціоні повинно бути значно більше. Що і є головною метою всіх перетворень в галузі, які ми здійснюємо сьогодні.

Серед них виділю наші ініціативи із прийняття низки важливих документів Верховною Радою України, які визначають основні засади діяльності та державного регулювання в галузі та поєднують економічні інтереси учасників рибогосподарської діяльності з природоохоронними вимогами. Зокрема, наші найвагоміші законодавчі здобутки — закони України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та «Про аквакультуру».

Звичайно, ми розуміємо, що ухвалення цих нормативно-правових актів не одразу виведе галузь зі складного становища. У стислі строки неможливо відтворити те, що винищувалося протягом чималого часу. На жаль, десятки років у рибогосподарському комплексі, який довго залишався осторонь законодавчого поля, панували непрофесійні підходи. Отож прийняті закони мають обмежити апетити тих, хто насамперед шукає можливості вдовольнити лише свої інтереси всупереч інтересам держави, інтересам людей.

— Якою є сьогоднішня ситуація з виловом риби в наших водоймах?

— Загалом ця ситуація поліпшується.

А за статистичними даними в січні—серпні поточного року порівняно з таким само періодом торік обсяг вилову риби (53,3 тисячі тонн) у водоймах України збільшився майже на 11 відсотків. Зокрема, на 17,2 відсотка збільшено вилов у внутрішніх водоймах (12,1), з яких 5,8 тисячі тонн становить продукція аквакультури та спеціальних товарних рибних господарств. На зростання останнього показника, безперечно, вплинули наші заходи з наведення порядку у звітності підприємств, які займаються штучним вирощенням риби.

Загалом підприємствами рибної галузі, з урахуванням океанічних підприємств, за вісім місяців 2013 року було виловлено 120,7 тисячі тонн риби та інших водних біоресурсів. Зазначу, що найпродуктивніший із вилову осінній період лише починається. Отже, є сподівання на значне перевищення минулорічних уловів.

Зростають і обсяги випуску товарно-харчової рибної продукції, які за результатами восьми місяців уже перевищили показники відповідного періоду минулого року. Зокрема, спостерігається збільшення випуску рибних консервів, риби солоної та філе копченої риби.

Приємно зазначити, що цього року в Україні почав виправлятися баланс між імпортною та вітчизняною рибопродукцією за збереження загального рівня її споживання. Отже, наші зусилля, спрямовані на заміщення імпорту якісною українською продукцією, вже даються взнаки.

Резервів регуляції рибних запасів у наших водоймах, від яких залежать і обсяги вилову, маємо достатньо. Треба лише мудро ними скористатися. Зокрема, у 2012 році ми значно зменшили промислове навантаження у водах Азовського і Чорного морів, скоротивши вилов риби, і завдяки відновленню її запасів тільки за вісім місяців нинішнього року порівняно з аналогічним періодом минулого обсяги вилову риби в цих акваторіях зросли вже на 10 відсотків.

— Наскільки успішно поповнюють рибну житницю нашої держави різноманітні програми із вселення водних біоресурсів?

— Підкреслю, що державні та інші програми із зариблення сьогодні є найвагомішим чинником примноження рибних запасів. Потужна кампанія із вселення молоді цінних видів риб, яка триває останніми роками, не має прецедентів за всю історію сучасної України.

Мине трохи часу і більшість із нас відчують її результати. Альтернативи цьому напряму роботи сьогодні немає. Тому держава на це не шкодує коштів.

За підтримки уряду в останні два роки істотно збільшено фінансування відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні з 4,4 мільйона гривень у 2010 році до 17,4 мільйона — у 2012-му, що дало змогу здійснити вселення майже 19 мільйонів екземплярів різних видів риб. До речі, кількість випущеної торік риби за усіма бюджетними і небюджетними програмами, а це близько 55 мільйонів екземплярів, стала рекордною за останні двадцять два роки. Ці темпи плануємо підтримувати й надалі. Саме тепер на водоймах розгортається сезон найбільших у цьому році зариблень.

І вже з початку року за бюджетною програмою «Селекція в рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні» у вітчизняні водойми вселено понад 3,3 мільйона малька камбали-калкану та кефалевих видів риб. Загалом у 2013-му ця цифра буде майже вдвічі більша.

До того ж державними рибовідтворювальними комплексами заплановано вселити понад 6,5 мільйона екземплярів водних біоресурсів, що має на 10 відсотків перевищити минулорічні показники. Зокрема, з року в рік зростають обсяги вселення в пониззя Дніпра та його водосховища червонокнижних видів — російського осетра і стерляді, яких уже випущено понад 1,3 мільйона екземплярів, що на 8 відсотків перевищує минулорічні показники, хоча сезон зариблення ще не завершено. На даний момент державні заводи випустили в водойми майже 2,5 мільйона екземплярів малька серед яких, окрім осетрових, молодь цінних аборигенних видів — судака, щуки, форелі.

Додайте сюди ще 65 мільйонів екземплярів, запланованих для випуску підприємствами, які працюють за режимами спеціальних товарних рибних господарств, і в разі виконання плану сподіваємося до кінця року досягнути рекордних обсягів із вселення водних біоресурсів.

Цю роботу значно стимулює розроблена нами концепція, на підставі якої урядом України прийнята державна цільова програма розвитку рибного господарства України на 2012—2016 роки. Завдяки цій програмі галузь має одержати значну фінансову підтримку, що зрушить з місця процеси відновлення риболовного флоту, який працює у Світовому океані, пожвавить роботу риборозплідних підприємств, переробних заводів та впровадження нових технологій, а також стимулюватиме підготовку висококваліфікованих фахівців та розвиток галузевої науки.

Якщо говорити про останнє, то тут, на жаль, виникають проблеми, на яких хочеться зупинитися докладніше.

Річ у тім, що головним, базовим вищим навчальним закладом (єдиним в Україні), який готує кадри саме для галузі рибного господарства, є Керченський державний морський технологічний університет (КДМТУ). Це унікальний, специфічний навчальний заклад, якому немає аналогів у системі освіти. Тут сконцентровано не тільки навчання, а й науково-дослідну діяльність, промислове виробництво, сертифікацію плавскладу відповідно до вимог Міжнародних конвенцій.

Підготовка спеціалістів в КДМТУ ведеться за напрямами та спеціальностями повного технологічного циклу галузі, що відповідає сучасним вимогам національної економіки та запитам ринку праці. Незважаючи на їх різноплановість, усі спеціальності підготовки об’єднує те, що вони тією чи іншою мірою пов’язані з видобутком риби і морепродуктів, їх переробкою, економікою рибної галузі, підготовкою викладацьких кадрів для її навчальних закладів.

За декілька останніх років активної роботи КДМТУ під патронатом Держрибагентства України відкрито актуальні для сьогодення нові, необхідні для галузі спеціальності, отримано ліцензію на підвищення кваліфікації за акредитованими спеціальностями, сертифікат про акредитацію зі статусом вищого навчального закладу ІІІ рівня, діють програми з обміну студентами з іншими країнами, введено в експлуатацію нову лабораторію для проходження практичних занять із сучасною матеріально-технічною базою.

Саме підготовка цих майбутніх спеціалістів може відбутися лише за сприяння рибодобувних та рибопереробних підприємств і на їхній базі.

На жаль, нещодавно Міносвіти України оголосило про наміри перебрати під свою юрисдикцію цей унікальний виш. Зробити це — значить, розірвати десятиліттями напрацьовані зв’язки вишу з виробництвом, залишити його без фінансування, оскільки й навчання, й утримання спеціального флоту може забезпечити тільки наше відомство. Що вже казати про співпрацю КДМТУ як відомчого університету, яка теж на-

працьована роками, з такими рибопромисловими країнами, як Швеція та Норвегія.

Нагадаю, що університет є судноплавною компанією. Згідно із законодавством Держриб-

агентство України делегує йому права управління суднами, які є власністю держави Україна (навчально-вітрильне судно «Херсонес» і тренувальне судно «Катран») з обов’язковим контролем з питань безпеки мореплавства та оперативного управління відповідними органами Державного агентства рибного господарства України. Портом реєстрації НВС «Херсонес» є Керченський морський рибний порт, який підпорядкований Держрибагентству. Тому утримання неприбуткового навчального судна можливо лише в рамках єдиної державної структури, якою є Держрибагентство України. Варто зазначити, що для введення в експлуатацію судна необхідно близько 7 мільйонів гривень, а це в умовах теперішнього бюджетного фінансування можливо зробити лише за підтримки зацікавлених галузевих підприємств. Нині Держриб-агентство проводить активну роботу із залучення зазначених коштів.

КДМТУ та його навчально-лабораторна база завжди були предметом особливої уваги та піклування державного органу управління рибною галуззю. Університет та його відокремлені структурні підрозділи займають свою освітню й дослідницьку нішу, мають традиції, особливості корпоративної культури та стратегії розвитку. Їх примусовий вихід із рибогосподарської галузі загрожує втратою академічних традицій, ліквідацією багатьох наукових шкіл.

Передача КДМТУ до сфери управління іншого органу державної влади знівелює досягнення університету за багаторічну тісну співпрацю з Держрибагентством України, призведе до погіршення міжнародного іміджу України як морської держави та до послаблення економічних, наукових, соціальних і культурних зв’язків у рибогосподарській галузі, повноцінний розвиток якої можливий лише за умови збереження цілісності її комплексу.

Однак не думаю, що ця ситуація є непереборною проблемою, а лише темою для узгодження між нашими відомствами, в результаті чого, сподіваюся, буде прийнято правильне рішення.

Загалом вважаю, що нині рибна галузь має всі підстави для оптимізму на майбутнє. Для цього в нас є умови: природні, кадрові, розуміння та підтримка Президента та уряду України. Тому головне наше завдання — нагодувати досхочу українців смачною, корисною та доступною рибною продукцією — цілком досяжне.

Фото прес-служби Держрибагентства України.

Вилов товарної риби на одному з рибогосподарських підприємств Вінницької області.

Вселення молоді аборигенних видів риб в дельті Дніпра працівниками Херсонрибоохорони та риборозводного підприємства.