Як знати, можливо, з легкої руки луганських учених у нашій країні знайде широке використання така альтернатива газу, як водовугільне паливо. Поки що на ньому запрацювала перша котельна установка в Луганську, однак та увага, яка приділяється цій технології з боку бізнесу, у тому числі й банківського, обіцяє непогані перспективи.

Тож що це таке — водовугільне паливо? Як пояснює голова правління АТ «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут «Вуглемеханізація», директор інституту Олександр Кузнецов, — це суспензія, що складається з 62—65 відсотків твердого палива, розмеленого до певних фракцій, 35—37 відсотків води та до 1 відсотка хімічних домішок, які забезпечують певну здатність вугілля — в’язкість, стійкість та ін. У результаті такого складу відбувається активне окиснення вуглецю — горіння. Вода, з одного боку, відіграє роль активного окислювача, а з другого — носія вугілля. Таке рідке паливо має безліч переваг. Воно легко перекачується по трубах, транспортується в закритих ємностях, не вибухонебезпечне і не токсичне. І найголовніше — воно дешеве. Для країни. Що стосується України, то, на жаль, така технологія до останнього часу в нас взагалі не розглядалася.

— А шкода, — коментує Олександр Кузнецов. — Водовугільне паливо зі своїми якостями може бути реалізоване в котлах, для чого потрібна лише невелика реконструкція. До того ж ми розробили технологію, за якою конструкція топки котла не змінюється. Додається тільки передтопкове обладнання. У такий спосіб ми забезпечуємо загоряння водовугільного палива і підтримання термодинамічного балансу для його стійкого горіння. Висока ефективність такого палива у своєму кінцевому варіанті дає хороший ефект. Адже ми можемо виготовляти ВВП як з високоякісного вугілля, так і з його відходів. У другому варіанті вартість, зрозуміло, буде знижена, а в результаті знижена й окупність проекту. Вдумайтеся: якщо звичайна окупність інвестицій становить 5—7 років, то в нас — лише один рік. І, на нашу думку, в нинішніх складних економічних умовах варто вкладати гроші туди, де вони працюватимуть най-

ефективніше. Ексімбанк, на-

приклад, уже зацікавився нашою пропозицією і розглядає серйозне пільгове кредитування цього проекту. Вартість установки залежить від об’єму та способу її застосування. Це десь від 1,5 до 2 мільйонів гривень.

Китай, кажуть, спалює до 60 мільйонів тонн водовугільного палива на рік. Звичайно, можна привезти такі установки з Китаю, але тоді ціна питання зросте втричі. Фахівці інституту «Вуглемеханізація» оцінювали можливість застосування палива загалом по Україні. Та потужність котлів, яку вони обрали, вписується в схему споживання природного газу до рівня 7 мільярдів кубів. Якщо газ замінити на вугілля, в оборот буде залучено майже 9 мільйонів тонн вугілля, а якщо перейти на ВВП, то вирішується одразу два питання: більш як удвічі знижується вартість теплової енергії і забезпечуються роботою шахтарі. Як відомо, сьогодні в країні існує профіцит вугілля.

Варто зазначити, що це розробка — не нова. Цією технологією інститут «Вуглемеханізація» разом з іншими науковими установами займався ще в 70-ті роки минулого століття. Зокрема, 1978 року на шахті «Лутугинська-Північна» в області запрацював перший такий котел на водовугільному паливі, виготовленому з відходів. Працював успішно цілий рік. Але потім державна комісія зробила оцінку наявної вартості газу і прийняла рішення: в умовах 70-х років за надлишку цього природного палива займатися ВВП не стала. Все. Установка була закрита й... поїхала до Китаю. Тепер Піднебесна є лідером з використання ВВП, а ми знову винаходимо велосипед.

Керівник «Вуглемеханізації» стверджує, що установка пройшла апробацію на десятках підприємств України і показала хороші результати. Одна з її переваг полягає в тому, що для виготовлення ВВП використовується шахтна вода, яка в області у великому надлишку і завдає шкоди територіям шахтарських міст і селищ. Їй ніяк не знайдуть застосування. Крім того, попіл, що утворюється після спалювання ВВП, можна використовуватися в будіндустрії як ізоляційний матеріал тощо.

Луганщина буде перша накопичувати досвід з використання водовугільного палива. За словами заступника міського голови Луганська Маноліса Пілавова, сьогодні розглядається проект переведення на ВВП двох котелень в селищі Ювілейному. Всі умови для цього практично вже створено.

— Ціна питання — 7,5 мільйона гривень, — каже Маноліс Пілавов. — Та це «підйомна» сума. Установка заощадить наші кошти за рахунок зниження споживання газу, поліпшить якість обслуговування теплом. Сьогодні уряд ставить перед комунальниками завдання переходу на альтернативні види палива. Існує чимало різних проектів, у тому числі й у Луганську. Але ми бачимо, що застосування ВВП — найпрогресивніше і в економічному відношенні найефективніше. 

 

Луганськ.

Фото прес-служби Луганської міськради.

Запуск котла на водовугільному паливі.