Парламентські слухання
Учора у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проблеми і дієві механізми їх вирішення». У слуханнях, організатором яких виступив парламентський Комітет з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин, окрім народних депутатів, взяли участь представники жіночих громадських організацій, науковці, експерти. Учасники слухань констатували: до європейських стандартів гендерної рівності в нашій державі ще далеко, а проблема забезпечення рівних прав чоловіків та жінок потребує додаткової уваги з боку держави. Українське гендерне законодавство має європейське обличчя, але схоже на сплячу красуню: гарне, однак недієздатне.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Ігор Калєтнік (на знімку), відкриваючи слухання, наголосив, що вирішення цієї нагальної проблеми є невід’ємною складовою політики нашої держави і одним із міжнародних зобов’язань України. Тож головною метою парламентських слухань, на його думку, має стати напрацювання спільного рішення щодо рівноправності громадянських прав жінок і чоловіків. І. Калєтнік відзначив, що державою проведено велику роботу в цьому напрямку, зокрема, прийнято низку законодавчих актів, якими закріплено паритетність прав чоловіків і жінок у всіх сферах життя, запроваджено державні програми. В Україні склалися традиційно «жіночі» трудові сфери — у харчовій промисловості працює 84% жінок, в охороні здоров’я — 75%, у фінансовому секторі — понад 50%. Тоді як середня зарплата жінок в Україні становить 2600 гривень, а середня зарплата чоловіків — 3400 гривень. Головною причиною нерівноправності чоловіків та жінок у нашій державі І. Калєтнік вважає стереотипи щодо суспільної ролі чоловіка та жінки в українському суспільстві. Кількість жінок у політиці та на керівних посадах підприємств, зауважив він, є показником рівня демократичності держави. В Україні понад 70% держслужбовців — це жінки, але здебільшого вони працюють на низьких посадах, а на керівних посадах — чоловіки.
Заступник міністра соціальної політики Лідія Дроздова також висловила переконання: без вирішення гендерних проблем не зможемо говорити про соціальну державу. Ситуація з рівними правами та можливостями чоловіків та жінок в Україні далеко не ідеальна — від присутності жінок в органах державної влади та бізнесу до рівня зайнятості. У 2012 році серед 135 країн Україна за рівнем гендерної рівності посіла лише 64-те місце. Держава, на думку урядовця, має реалізувати системні кроки, спрямовані на виправлення ситуації, і цьому має сприяти прийняття державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків в Україні до 2016 року. Урядом також розроблено зміни до низки законодавчих актів щодо паритетного представництва жінок і чоловіків у всіх сферах суспільного життя, пакет законодавчих ініціатив щодо гарантій жінкам у сфері зайнятості — зокрема, можливість пройти перекваліфікацію під час декретної відпустки.
Голова Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Валерій Пацкан підкреслив, що в питаннях гендерної рівності потрібна системна і ретельна робота. Він відзначив, що темпи гендерних перетворень у суспільстві не можуть влаштовувати, адже від 2002 року Кабміном не затверджувалася відповідна державна програма, і лише напередодні слухань уряд прийняв державну програму, щоб уникнути критики. «Але є великі сумніви, що для фінансування цієї проблеми буде закладено належні кошти, враховуючи те, що цьогорічний бюджет уже затверджено», — вважає В. Пацкан. При цьому парламентарій відзначив, що в нашій державі нерідко гендерна рівність проявляється не там, де потрібно, — жінкам додали п’ять років до пенсійного віку та 10 років для трудового стажу. Нині у комітеті перебуває на розгляді низка законопроектів з питань гендерної рівності, зокрема, щодо квотного представництва жінок на виборах, про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення за насильство у сім’ї.
Про потребу квотного представництва жінок у політиці говорили й інші депутати-промовці. Лідер фракції «УДАР» Віталій Кличко зауважив: дехто може сказати, що питання гендерної рівності є не настільки важливим у суспільстві, але якщо ми хочемо стати справді європейською державою, то повинні приділяти належну увагу цьому питанню. Досвід європейських країн показує — що більше жінок працює у владі, то більше уваги держава приділяє вирішенню соціальних проблем. Депутати з фракції «УДАР» розробили законопроект про паритетність представництва чоловіків і жінок при формуванні виборчих списків політичних партій. «Гендерна рівність повинна бути не лише на боксерських боях, де серед уболівальників — 50% жінок, а й у політиці», — сказав В. Кличко, закликавши парламент зробити все можливе, щоб ліквідувати дискримінацію жінок і забезпечити справжню гендерну рівність, особливо у політиці.
Співголова міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» Олена Кондратюк (фракція «Батьківщина») звернула увагу на те, що в питаннях гендерної рівності в Україні часто-густо далі слів справа не йде. Три жінки в українському уряді — це збіг обставин, а не політична доцільність. Депутат закликала напередодні президентських виборів прийняти закон про рівне представництво чоловіків та жінок у парламенті — щоб у виборчих списках було представлено не менш як 30% і не більш як 70% представників однієї статі. А жінкам порадила менше боятися обстоювати свої права.
Ганна Герман (Партія регіонів) також переконана, що представництво чоловіків і жінок у парламенті та владі загалом має бути 50 на 50. Вона висловила думку, що гендерну рівність треба розпочинати з сесійної зали парламенту — чоловіки мають не лише говорити про рівність прав чоловіків і жінок, а подати приклад. «Чоловіки повинні поступитися місцем у президії, місцями голів комітетів, адже з 30 комітетів лише чотири очолюють жінки, — вважає Г. Герман. — І серед голів фракцій теж хтось повинен поступитися місцем жінці. Для цього потрібні не закони, а лише політична воля». Водночас парламентарка вважає, що сподіватися на те, що чоловіки віддадуть кермо влади жінкам, марно. Тому жінкам треба боротися.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська звернула увагу на те, що питання гендерної рівності виростають не з представництва жінок у парламенті та на державній службі, а з сім’ї. Насамперед гостро постає проблема домашнього насильства у сім’ї, і на сьогодні бракує законодавства, щоб захистити жінку в сім’ї. Омбудсмен закликала парламент пришвидшити ратифікацію Міжнародної конвенції щодо запобігання насильства у сім’ї та схвалити зміни до чинного законодавства.
Заступник голови Федерації роботодавців України Ганна Безлюдна висловила думку, що жінку спонукає до досягнення успіху не бажання гендерної рівності, а потреба самореалізації. А держава, на її думку, має дбати про те, щоб забезпечити професійну самореалізацію жінки і водночас можливість виховувати дітей. Опитування свідчать, що понад 50% жінок висловлюють бажання мати власний бізнес, тому держава має створити умови для можливостей розвитку жіночого бізнесу.
Секретар Світової федерації українських жіночих організацій, яка об’єднує 27 організацій із 14 країн, Олександра Фарима, закликала парламентаріїв схвалити закони, спрямовані на реалізацію виборчих прав та пенсійне забезпечення жінок-українок, котрі працюють за кордоном.
Під час виступів також лунали пропозиції скасувати закон, який зобов’язує роботодавців сплачувати 30% збір до Пенсійного та інших соціальних страхових фондів за вагітних жінок, що спричинює до звільнення та небажання приймати на роботу жінок, змінити міру покарання за домашнє насильство у сім’ї, а також посилити соціальний захист жінок із дітьми.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Помічник народного депутата Стеллас Асланов, народний депутат Іштван Гайдош (на передньому плані зліва направо).
Під час засідання.
ФАКТ
У Верховній Раді України серед 445 народних депутатів України сьомого скликання — 42 жінки (9,4%). В європейських парламентах працює 23% жінок.
Щогодини 15 жінок стають жертвами домашнього насильства.
Безробіття в Україні має жіноче обличчя. Жінки становлять понад 55% всіх безробітних.
Середній розмір пенсії у жінок — 1369 гривень, у чоловіків -1826 гривень.
2/3 всієї роботи у світі виконують жінки, тоді як за це вони отримують лише 5% світових прибутків.
