Рейки Євросоюзу скоро зістикуються з українськими!

 

Як журналістам нам, звичайно, цікаво було відвідати редакцію газети «Кур’єр Любельський». Виходить вона шість разів на тиждень, повнокольорова, має безліч додатків. Здивував порівняно невеликий наклад — 14 тисяч. Газета ж цікава і поліграфічно приваблива. Головний редактор видання Даріуш Котларс пояснив це великою конкуренцією серед інших видань, а також інтернет-сайтів. Режим роботи журналістів досить напружений: від 7-ї до 23-ї години. Щоправда, так працюють лише ті, хто готує черговий номер. Розповсюджується «Кур’єр Любельський», як й інші газети, переважно вроздріб. Наступного дня, снідаючи о 8-й ранку в ресторані готелю «Європа», вже мали змогу прочитати і сьогоднішній «Кур’єр Любельський», і «Газету виборчу», і «Річ Посполиту» та інші центральні видання. Тож, гортаючи сторінки цих газет, щиро позаздрив польським колегам, адже «Голос України» навіть у Луцьку можна придбати лише в полудень.

У Любліні в ті дні відбувся Східний економічний форум «LUB-Іnvest». Ця ділова імпреза в найбільшому в східній Польщі місті є щорічною і покликана налагоджувати взаємовигідні контакти Польщі та ЄС зі східними сусідами, зокрема Україною, Білоруссю, Росією, Молдовою та Казахстаном. До речі, волинська делегація на форумі була найбільшою.

У ході цьогорічного Форуму відбулися дискусії за участю експертів у сфері міжнародної політики, макроекономіки та соціальної відповідальності бізнесу, а також тематичні круглі столи. На економічній секції «EAST ІNVEST» було презентовано інвестиційний потенціал Волинської області.

Завершився форум відвіданням нещодавно збудованого аеропорту «Люблін». Перед цим його учасники побували в спеціальній економічній зоні «ЕURO-PARK MІELEC». Зараз її площа становить лише 116 гектарів, але незабаром вона розшириться до 200. У зоні господарська діяльність звільнена від податку на прибуток, до того ж передбачається надання фінансової допомоги на придбання землі, основних фондів тощо.

Люблін активно співпрацює з бізнесом як через здійснення інвестицій у дорожньо-технічну інфраструктуру, так і через заходи його безпосередньої підтримки. Витрати міста на інвестиції у 2011 році становили 310 мільйонів злотих, в 2012-му — 450, а цього року — 667 мільйонів. Дотація Євросоюзу становила 1,3 мільярда, а разом з допомогою урядових програм ця квота сягне 1,5 мільярда злотих. Зауважимо: населення Любліна налічує сьогодні приблизно 350 тисяч.

Другого дня перебування в Польщі ми відвідали новий аеропорт Любліна. Для волинських журналістів це було цікаво. Адже вже сім років в Луцьку безуспішно вирішується питання про відкриття цивільного летовища. Це при тому, що в обласному центрі є і закритий в 1990-х роках цивільний аеродром із вокзалом, і військовий — з однією з найкращих злітно-посадкових смуг в західному регіоні України, є і принципова згода Міністерства оборони на її спільне використання.

Аеропорт Любліна розташований у містечку Свідники, що за півтора десятка кілометрів від Любліна. Його будівництво, на яке витрачено 420 мільйонів злотих, тривало два роки. Частина цих коштів надійшла з Євросоюзу. За цей час на місці колишнього лісу збудовано злітну смугу завдовжки 2 520 метрів, термінал площею 11 тисяч квадратних метрів, здатний обслужити за рік до мільйона пасажирів. Вже сьогодні Люблін має регулярні авіарейси з Лондоном, Ліверпулем, Дубліном, Осло. Популярністю користуються чартерні рейcи в Єгипет, Грецію, Туреччину, Іспанію, Болгарію.

Цікаво, що пасажири можуть дістатися до аеропорту не лише автобусами і легковими автомобілями, але й залізницею. Колію прокладено просто до термінала, і шість разів на день сюди приходять поїзди. Займає цей шлях з центру Любліна всього п’ятнадцять хвилин.

Від’їжджаючи зі Свідника, відвідали місцевий супермаркет «Kaufland Polska Markety», в якому поруч з польськими продаються товари з Німеччини. В його заповнених різноманітним крамом залі пригадалося історія з поляком Яном Ґжебським, який 19 років перебував у летаргічному сні. Заснувши в 1988 році в соціалістичній Польщі, він прийшов до тями в 2007 році вже в капіталістичній країні. Найбільше чоловіка після пробудження вразили і прилавки магазинів, на яких було все, чого душа бажає.

Та хоч би як добре  було б у сусідній Польщі, всі ми вже занудьгували за своєю Волинню. Знову приємно вразила своїм облаштуванням наша митниця в Ягодині. Подумалося: можемо, якщо захочемо, і Європі дати фору. Треба насамперед себе вважати європейцями. Приклад сусідньої Польщі показав, як багато отримала вона від співпраці з передовими країнами континенту. Тож і наші рейки потрібно якнайшвидше зістикувати з рейками Євросоюзу. Сподіваємося, що першим кроком до цього стане підписання 28 листопада договору про асоціацію України з Євросоюзом. Після цього, можливо, і ми вийдемо з летаргічного сну, щиро здивувавшись, як довго йшли до цього логічного рішення.

Луцьк — Люблін — Луцьк.