Подорожні нотатки з поїздки у Люблінське воєводство Республіки Польща
 
Стартувавши у 1990-х роках в економіці далеко позаду України, Польща тепер показує нам спину і, напевно, нам її вже ніколи не наздогнати. Принаймні так здалося під час перебування в сусідній державі у складі делегації журналістів з Волині. Поїздка відбулася за сприяння облдержадміністрації, в рамках програми «Школа сучасної журналістики». Ініціатором цього прес-туру стала громадська організація «Форум українських журналістів» та її голова — редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк.
У них шанують середній і дрібний бізнес
Перші кілометри шляху в Польщі майже не різняться від того, що бачимо на Волині. Ті самі придорожні кафе, автомайстерні, автозаправні станції. Щоправда, в Польщі АЗС менше. Та й навіщо їх ставити біля кордону, коли в Україні пальне відсотків на 20—25 дешевше. Це і є одним із видів бізнесу жителів польських прикордонних сіл та містечок, ну, і звичайно ж, розташованого за тридцять кілометрів від Ягодина Холма.
Заснований Данилом Галицьким Холм розпочинається корпусами одного з найбільших у Польщі цементних заводів. Його продукцію знають і на Волині. А загалом, трохи випереджаючи час, скажу: великих підприємств у Люблінському воєводстві не так і багато. Серед найвідоміших — вертолітний завод у місті Свідник. Загалом тут погоду робить середній і дрібний бізнес, який в Україні чомусь не в пошані.
Чому на нашій колії старі шпали?
Найбільше місто західної Польщі — Люблін — зустріло нас 30-градусною спекою. Поселившись у готелі «Європа», поспішаємо пройтися вулицями міста. Воно вражає кількістю пам’яток старовини. Краківське передмістя, одна із центральних магістралей Любліна, віддана у розпорядження пішоходів. Обабіч вулиць — безліч кафе, ресторанів, барів, де за цілком помірковану ціну можна перекусити, випити пива чи мінеральної води. Біля магістрату нас зупиняє звук труби. Треба ж, не плануючи, потрапили сюди у потрібний момент. Вже багато років сурмач звуками свого мідного інструмента сповіщає про настання полудня.
Ще одна річ змушує нас стишити ходу. Просто перед центральним входом у магістрат — кілька десятків метрів залізничної колії. Уважно придивившись, зауважуємо: одна з них дещо вужча. Так оригінально показано, що Люблін є воротами у Східну Європу, що тут сходяться європейські колії з українськими. Ще одна деталь: шпали на європейській колії — нові, на українській — старі, побляклі. Можливо, поляки натякають, що Польща вже — в Євросоюзі, а Україна — на роздоріжжі. Та це не так, наша держава вже визначилася з вибором. І наш шлях однозначно спрямований на асоціацію з Європейським Союзом.
Люблін — ворота між Сходом і Заходом
У старовинному міському Трибуналі Коронному (1578—1793) зустрічаємося із заступником президента Любліна Катажиною Мечковською-Чорною, директором однієї зі структур уряду Любліна Міхаєм Фурманеком, а також нашими колегами-журналістами: директором газети «Дзенік сходній» і «Моє місто» Кшиштофом Вєяком, редактором газети «Кур’єр Любельський» Даріушем Котларсом, головним редактором радіо «Люблін» Криштофом Коморським.
Люблін є «Воротами на Схід», вважають наші співрозмовники. Насамперед тому, що є найважливішим центром Євросоюзу, що розташований найближче до України. Люблін має партнерські зв’язки зі Львовом, Луцьком, Рівним, Луганськом, Івано-Франківськом. Зі Львовом, наприклад, створюється спільна система з використання відходів старої побутової техніки. З Рівним — реалізовується проект розвитку малого і середнього бізнесу. Луцький автозавод разом з люблінським підприємством Ursus SA виготовить для Любліна 38 тролейбусів із так званим додатковим приводом, який дає змогу певну відстань проїжджати по вулицях без контактної мережі, а також із кондиціонером і низькою посадкою (без сходинок при вході).
Торік Луцьк  закупив у Любліні старі тролейбуси, які тут досить швидко замінюють на сучасні. Тож, побачивши на вулиці Любліна тягача, що буксирував «рогатого», який вийшов з ладу, хтось пожартував: «тепер його дорога просто до Луцька». Прикро, але лучани сьогодні їздять на тому, що в Любліні списують на металобрухт.
Люблін претендує на звання культурної столиці Польщі. Обмаль часу не дозволило нам відвідувати театри, музеї, концерти. Проте гостинні поляки все-таки показали одну з цікавинок міста — музей «Дім Слова». Тут зібрано не лише старе поліграфічне обладнання, різноманітна розмножувальна техніка, а й зразки листівок періоду фашистської окупації, нелегальної літератури комуністичної доби... Такий можна було б організувати і в Україні. Заслуговує на увагу досвід проведення в Любліні такого заходу, як ніч культури. Проводиться він щорічно у червні. Жителі і гості міста цієї ночі можуть безплатно відвідувати різні заходи: концерти, вистави, музеї, виставки... Щось подібне проводять і в Луцьку. Але в обласному центрі Волині це дійство обмежене лише стінами замку Любарта.
Луцьк — Люблін — Луцьк.
 
(Закінчення у наступному номері).
 
У музеї «Дім Слова».
 
Ці символічні рейки Євросоюзу й України перед магістратом Любліна поки що не стикуються.

Фото автора.