Сьогодні в Верховній Раді відбудуться парламентські слухання на тему: «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проблеми і дієві механізми їх вирішення».
Нині питання гендерної рівності є важливим для України. Адже в результаті інтеграції нашої держави в європейське співтовариство виникає потреба переосмислити місце і роль жінки в суспільстві, її рівноправну участь у всіх сферах життєдіяльності. Для цього потрібно не тільки декларувати відповідні нормативні акти, а й забезпечити механізми їх реалізації.
Нагадаємо, рівність прав та можливостей чоловіків і жінок у громадсько-політичній, культурній діяльностях, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї закріплено в статті 24 Конституції. Також парламентом ухвалено Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», внесені зміни до Кодексу законів про працю, якими передбачено, що колективним договором встановлюються рівні права і можливості для жінок і чоловіків, та до Закону «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» щодо здійснення Омбудсменом контролю за дотриманням прав та можливостей жінок і чоловіків. Крім того, Україною ратифікована низка міжнародних документів, зокрема Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.
Як зазначено в матеріалах, наданих Комітетом Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, важливою складовою співробітництва з ООН є надання Україні фінансової та експертної допомоги, а також залучення коштів донорів для здійснення заходів у відповідних сферах. А саме, впроваджено такі проекти, як «Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні», «Підтримка національного гендерного механізму» та інші.
Рамковою програмою партнерства Кабінету Міністрів і Організації об’єднаних націй на 2012—2016 роки передбачається, що ООН підтримуватиме заходи з гендерної рівності. Зокрема, співпрацюватиме з нашим урядом над впровадженням міжнародних норм щодо боротьби з дискримінацією, рівної участі жінок і чоловіків у всіх аспектах громадського та сімейного життя, боротьби з усіма формами гендерного та побутового насильства тощо.
Незважаючи на вагомість нашого законодавства у забезпеченні рівноправності чоловіків і жінок, проблеми в гендерній політиці залишаються. Найбільше нерівність відчутна у сферах праці та зайнятості, політики, сімейному житті. Приміром, при працевлаштуванні у жінки менше шансів, ніж у чоловіка отримати вакантне місце. Адже вона може раптом піти у декрет або у відпустку по догляду за дитиною.
Різниця в зарплатах значною мірою обумовлена системою гендерного розподілу праці. Зайнятість осіб прекрасної статі сконцентрована у видах діяльності, які потребують доволі високої освіти і кваліфікації, в тому числі розумової та творчої праці. Але більшість із цих сегментів зайнятості не надають високих зарплат та здебільшого зосереджуються в бюджетному секторі економіки. Водночас чоловіки зайняті в професіях, зазвичай пов’язаних із шкідливими умовами праці або в топ-менеджменті та новітніх інформаційних технологіях. Ці сегменти зайнятості забезпечують значно вищий рівень зарплат.
Попри законодавчо закріплену рівність статей в оплаті праці, фактично жінки обіймають посади з нижчою зарплатою. Так, за даними Державної служби статистики, середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності торік становила для жінок — 2661 гривню, для чоловіків — 3429 гривень. Найнижчою, порівняно з чоловіками, є оплата у жінок, котрі працюють у сферах діяльності пошти та зв’язку, культури, спорту, відпочинку та розваг, промисловості.
Для подолання фактичної нерівності жінок і чоловіків існує потреба в цілеспрямованому комплексному впливі на відповідні процеси. Саме тому Міністерство соціальної політики подало на розгляд Кабінету Міністрів проект Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року, який передбачає удосконалення законодавства в цій сфері, проведення серед роботодавців інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань запровадження європейських стандартів рівності співробітників у сфері праці, здійснення заходів щодо скорочення гендерного розриву в рівні заробітної плати тощо.
Довідково
За даними Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, в парламенті серед 445 народних депутатів VІІ скликання: 403 — чоловіки, 42 — жінки (9,4 %). Серед обранців обласних рад — 12% жінок, районних рад — 23%, міських рад — 28%, сільських рад — 51%, селищних рад — 46%.
Серед високопосадовців, які відповідають за прийняття рішень загальнодержавного значення, жінки становлять лише 13,5%. Приміром, у Кабінеті Міністрів лише три жінки очолюють міністерства, дві — є заступниками міністра. Також жінка обіймає посаду першого заступника голови адміністрації Президента. Немає жодної особи прекрасної статі серед керівників обласних державних адміністрацій.
