Останніми роками тема енергоефективного екологічного будівництва активно обговорюється у профільних інститутах, компаніях і міністерствах. Поки що найгарячіша тема — це модернізація старого житлового фонду. Однак фахівці розуміють, що сучасних підходів потребує й нове будівництво.
Чи знаєте ви, що таке пасивний будинок? На це запитання допоможе відповісти київський архітектор Тетяна Ернст. Вона спроектувала й побудувала таке житло для своєї родини.
Сама Тетяна називає своє житло «пасивним екобудинком» (на знімку). Перше слово означає «пасивність будинку у споживанні енергії» — на опалення йде не більш як 15 кВт·год/м2 на рік, мається на увазі герметичність та якісне утеплення зовнішньої оболонки будинку, використання системи вентиляції із рекуперацією, ну й передусім — «правильна архітектура», яка дає змогу уловлювати та акумулювати тепло всередині будинку.
Префікс «еко» з’явився завдяки створенню в будинку екологічної, здорової та максимально комфортної атмосфери. «Вона досягається і за допомоги використання екологічно чистих природних матеріалів у внутрішньому оздобленні будівлі, і завдяки випромінювальній системі опалення/охолодження — замість конвекційної (що пересушує й перегріває повітря)», — ділиться Тетяна Ернст на сторінках власного порталу «Архітектура та екологія».
Нині така будівля коштує дорожче, ніж традиційна — житло Тетяни Ернст стало у 278 тисяч євро. Однак комфорт, екологічність і величезна економія енергорерусів (за утримання 330 м2 житла з басейном родина платить майже 2,5 тисячі гривень на рік) доводять перспективність ідеї.
Про напрям, що активно розвивається, в будівництві розповіла нашому виданню молодий архітектор Тетяна Сапурко. «У будівництві визначають три види екобудинків: пасивний, активний і будинок нульової енергії», — пояснює вона.
Під пасивним будинком мають на увазі екобудинок, тепло якого генерується пасивним методом з використанням тільки наявних внутрішніх джерел тепла, сонячної енергії, що потрапляє через вікна. У пасивному будинку циркулює чисте, тепле і свіже повітря, стіни й підлога також ніколи не будуть холодні. Стандартний пасивний будинок — це об’єкт з енергоспоживанням майже 15 кВт·год/м2 на рік. У той час, як наші малоповерхові будинки споживають 150—200 кВт·год/м2 на рік — що в понад 10 разів більше.
Починати енергоефективне будівництво в Україні потрібно зі зниження використання енергії до 30—50 кВт·год/м2 за рахунок застосування методик пасивного будівництва. На-
приклад, можна вже нині застосовувати більш екологічні місцеві матеріали — каміння, цеглу і деревину. Ефективніше використовувати енергію сонця дасть змогу південна орієнтація будинку й відсутність затінених ділянок. Особлива увага — до вікон. Краще, якщо вони будуть високоякісними (з коефіцієнтом теплопровідності не менш як 0,8 Вт/(м2K) та энергопроникністю — майже 50 відсотків).
Навіть колір будинку має значення. Для пасивних будинків характерні білі стіни й дахи. Останнім часом використовують також дзеркальне покриття зовнішніх стін, що ще більше знижує вплив зовнішніх чинників на клімат у будинку.
Зберігає тепло рідного вогнища і будинок нульової енергії. Він зводиться за тими самими стандартами, що й пасивний. Різниця — в інженерному оснащенні. «Нульовий» будинок споживає винятково ту енергію, яку сам і виробляє.
Головною відмінністю активного екобудинку від пасивного є те, що в ньому акцент робиться не на максимальне зменшення енергоспоживання, а на виробництво та акумулювання енергії, яка покриватиме потреби домочадців. У проекті активного будинку розрахункова питома витрата теплової енергії на обігрів становить 38 кВт·год/м2 (у період опалення). Електроенергію такий будинок може отримувати від сонячних батарей, автономних вітрогенераторів та гідрогенераторів.
Енергоефективний будинок — досить тонкий організм. Пасивні будинки будують за доволі суворими стандартами і нормативами, до того ж у різних країнах є власні вимоги. Крім якості будівництва, важлива правильна теплоізоляція будівлі, її герметика.
Для енергоефективних будинків потрібне раціональне використання води, що припускає облаштування автономної системи водопостачання, джерел, що взаємодоповнюють і замінюють одне одного (колодязя, свердловини, ставків, ключів), а також цілковите очищення стічних вод. Підігрів води тут може здійснюватися за допомогою сонячних колекторів або теплового насоса.
Усі ці пристрої й технології — дуже дорога річ. Тому в Україні досі відсутній великий досвід екобудівництва. Гальмує його розвиток і відсутність необхідної нормативної бази. У тому числі законів, що сприяють розвиткові енергоефективних технологій.
Замовника може відлякати не тільки ціна екобудинку. Знайти навчених нових технологій проектувальників і будівельників — доволі непросто. Натомість життя в такому будинку обіцяє низку переваг.
На думку Тетяни Сапурко, екобудівництво набиратиме обороти у своєму розвитку. «Цьому посприяє економічність та енергобезпека таких будинків (що дає змогу скоротити витрати на опалення в 7—11 разів, комфортно жити під час відсутності газових мереж і центрального теплопостачання), а також їх енергонезалежність. Крім того, такі споруди екологічні. Плюс у такому житлі застосовуються сучасні будівельні матеріали й конструкції з використанням новітнього інженерного устаткування», — каже експерт.
Однак це зовсім не означає, що відтепер потрібно будувати екобудинки по всіх усюдах, та це нам і не по кишені. Необхідно застосовувати екологічне мислення під час спорудження звичайних будівель, адаптувати енергоефективні зарубіжні технології до наших умов. Важливо в такий спосіб долучати населення до сучасних екотенденцій. Тим паче що в Європі вже давно переходять від будівництва окремих «зелених» будівель до зведення масштабних екомістечок і поселень.
Добре, що за кордоном кредит на зведення енергоефективного будинку замовникові більш доступний, ніж для звичайного. У деяких землях Німеччини для здійснення проекту пасивного будинку видається безвідсоткова позика — майже 50 тисяч євро.
Фото з порталу «Архітектура та екологія».
Для довідки
Німецький Фрайбург споживає в чотири рази менше енергії, ніж виробляє. Дахи багатофункціональних будівель Sonnenschіff (Сонячні кораблі) і Solarseіdlung (Сонячне село) повністю вкриті сонячними батареями. Будинки побудовано за екостандартами, покликаними зменшити кількість енергії, необхідної для опалення й охолодження. Це вакуумна ізоляція, що підвищує теплоізоляцію будівель. У місті є 52 будови — комерційні й житлові об’єкти.
У Данії неподалік від Копенгагена побудовано найбільше в Європі екологічне село. За допомогою новітніх технологій тепло і світло в будинках забезпечуються за мінімальних витрат енергії. Тут енергію бережуть як ніде в Європі. За п’ять років експерименту 750 будинків заощадили 18 мільйонів кВт/годин. У перерахунку на шкідливий парниковий газ — три з лишком тисячі тонн CO2.
У Шотландії з 1980 року у Фіндхорні створюється екосело, що налічує понад 20 екологічних будинків. Під час будівництва використовують різноманітні екологічні технології: вітрогенератори, «дихаючі дахи», зроблені з торфу, системи біологічного очищення стоків. Одним з основних видів діяльності Фіндхорна, що приносять дохід, є проведення навчальних курсів і програм — з ефективного використання енергії, сільського господарства, дешевого та екологічного домобудівництва... Щорічно Фіндхорн пропонує понад 200 тижневих курсів, а також конференції та тренінги, в яких беруть участь понад 3,5 тисячі осіб із 38 країн; майже 10 тисяч осіб відвідують Фіндхорн як туристи.
