Цей комплекс, точніше, його перша черга обсягом 20 тис. кубів, відкрили урочисто, із шампанським і червоною стрічечкою, і безліччю гостей. Торжества були цілком доречні. Як сказав виконавчий директор фермерського господарства «Мирна долина» Володимир Іванов, елеваторний комплекс став «найголовнішим серцем підприємства». А це означає, що виробничий організм «Мирної долини» відтепер працюватиме без перебоїв.

У певному сенсі керівників «Мирної долини» можна назвати першопрохідниками. По-перше, вони перші у своєму Сватовському районі показали приклад вдалого вкладення коштів, при об’єднанні зусиль з іншими фермерськими господарствами (сільгоспформування «Зоряне», що підтримало ідею створення елеваторного комплексу своїми фінансами). По-друге, деяким бразильцям вони відкрили Україну. Було це так. Перш ніж будувати елеватор, сватовські фермери три місяці вивчали різні проекти схожих споруд, радилися з фахівцями, відвідували виставки. Зокрема, сподобався бразильський досвід.

— Нам було запропоновано подивитися виробництво від самого його початку, і ми поїхали до Бразилії, — розповідає виконавчий директор фермерського господарства «Мирна долина» Володимир Іванов. — Там показали, як виготовляється потрібне нам обладнання, розповіли про можливості й перспективи підприємства. І ми вирішили, що нам варто працювати із цією фірмою, що має міжнародний сертифікат. Ми ще жодного разу не пошкодували про це. Наприклад, керівництво фірми пішло нам назустріч і виконало всі наші зауваження із заміни окремих деталей будівництва. Наприклад, взявши до уваги наші досить складні метеоумови, бразильці поставили покрівлі силосних веж більш круто й з більшим відсотком цинкування — 420 мм. Вони при цьому залишили колишню вартість робіт і матеріалів. До речі, бразильці довго не розуміли, що таке снігове навантаження на дах і його обледеніння. А коли нинішньою зимою побачили на «шапці» силосних споруд брили снігу, то все зрозуміли. І жартували: у вас, кажуть, стільки криги, де ви берете так багато віскі?

Коли елеватор працюватиме з повним навантаженням, він окупиться за п’ять років. Спочатку він планувався для потреб двох фермерських господарств, на інвестиції яких і був побудований, — «Мирної долини» і «Зоряного». Сьогодні відкривається перспектива й для інших агроформувань, які можуть користуватися послугами елеватора з очищення, обробки і зберігання зерна. І вартість таких послуг буде розумна за рахунок енергозберігаючих технологій. Для сушильного комплексу, наприклад, використовують і газ, і лузгу соняшнику. У Сватовському районі багато дрібних олійниць, і лузги вистачає, щоб елеваторний комплекс міг працювати безперебійно. Та й вирішується екологічна проблема, адже відходи виробництва олії забруднюють землю.

— Поява комплексу розв’язала нам руки, — каже фермер Юрій Іванов. — До цього доводилося звертатися до послуг різних елеваторів, а це недешево. Тепер маємо своє таке виробництво. Цього року ми одержали по 38 центнерів з гектара ранніх зернових. Торік урожай був гірший. У зоні ризикованого землеробства, де ми живемо, все залежить від погоди. Вартість усього проекту елеватора — 40 млн. грн. Це і наші гроші, і кошти компаньйона, і банківські кредити. У першу чергу елеватора ми вже вклали близько 25 млн. Будівництво другої черги триває.

Луганськ.

Елеваторний комплекс у Сватовому.

 

Фото автора.